Ніякої торгівлі навколо півострова: підсумки Кримської платформи підбиваємо з експертами

23 серпня у Києві відбувся третій саміт міжнародної Кримської платформи. Участь у саміті взяли представники 63 держав.

Саміт Кримської платформи проходив у чотирьох форматах: зустрічі на рівні лідерів держав, парламентські саміти, експертні зустрічі та наради міністрів закордонних справ.

Обговорювали питання територіальної цілісності, майбутнє Кримського півострова після його деокупації та гуманітарну політику.

Важливі моменти

Цьогорічний саміт Кримської платформи дав два важливі сигнали: ніякої торгівлі навколо Криму не може бути і Україна сама буде вирішувати, яким буде шлях деокупації півострова.

“Яке основне завдання Кримської Платформи? Готувати деокупацію. Ми розуміємо, як повернемось до Криму. Ми розуміємо, скільки кроків потрібно зробити. Ми розуміємо, наскільки це непросте таке важливе завдання, але ми бачимо цей шлях. Крим — це ключ до безпеки Чорного моря. Не можна залишити ключі у руках терористів. І ми не залишимо”, — сказав президент України Володимир Зеленський у своєму виступі на саміті.

У свою чергу, президент Польщі Анджей Дуда назвав третій саміт Кримської платформи “живим доказом” того, що міжнародне співтовариство усвідомило значення для всього світу незаконної окупації Криму та інших українських земель.

“Це не лише приклад ідеології “русского міра” на практиці, а й зловісний знак слова, яке може матеріалізуватися, коли міжнародне право, права людини або положення Статуту ООН перестануть шануватись. Польща такого бачення не сприймає і ніколи не сприйме. Тому з 2014 року ми послідовно стоїмо на боці України”, — сказав він.

Президент Європейської Ради Шарль Мішель заявив, що Євросоюз виступає за територіальну неподільність України, і це поширюється на територію Криму, Донецької, Луганської областей.

Президент Угорщини Каталін Новак визнала, що “Україна має право констатувати, що війна розпочалася у Криму та її завершенням буде повернення Криму Києву”.

Однією із ключових тем саміту також стала безпека в Азово-Чорноморському регіоні як основа для роботи зернових коридорів.

Зокрема, президент Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що Чорне море не можна залишати під контролем Росії, яка перешкоджає судноплавству та постачанню продовольства.

“Ця війна вкотре продемонструвала глобальну важливість нашого регіону, затвердила аргументи, що Чорне море є однозначно неподільною основою для європейської стабільності та безпеки. Це море, яке не можна залишати під контролем влади, яка за власними мілітарними амбіціями готова змінити морську безпеку та вільний транзит, а також заважати глобальним постачанням продовольства”, — сказала вона.

Також український президент повідомив, що зараз уже є низка бізнесів міжнародного, національного, локального рівнів, які готові зайти до Криму та працювати там одразу після деокупації. Про готовність інвестувати заявили такі компанії як Ryanair, Royal Haskoning, SkyUp, JoinUp, Vodafone, Luxoft, Genesis, Sigma Software, SoftServe, OKKO, Lifecell, Ribas Group, Nokia, Epam, Fozzy Group.

Розбір експертів

Про важливість саміту міжнародної Кримської платформи і те, що залишилося поза кадром, — в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:

• Руслан Осипенко, дипломат, міжнародний експерт;
• Ескендер Барієв, голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру;
• Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу

РУСЛАН ОСИПЕНКО: Перелік завдань щодо Криму буде збільшуватися

— Це міжнародний інструмент. У нього змінюватимуться завдання. Він створювався для того, щоб продемонструвати Кремлю, що Крим ніякий не їхній, що міжнародне співтовариство вважає Крим українським. І тому було підтримано ідею створення такої української платформи.

Зараз вже зрозуміло, що Крим буде звільнено, і треба розуміти, що робити зі звільненим Кримом. Як бути з тими людьми, які туди переїхали, активами, які були заведені, із злочинами, які там були вчинені, із конфіскацією. Все це треба вирішувати.

Тому, я думаю, там будуть змінюватися завдання та перелік завдань, які обговорюватимуться, збільшуватимуться. Усім зрозуміло, що Крим ніякий не російський, що він повернеться до України, що це територія України згідно з міжнародним правом.

Така величезна підтримка навіть за умов війни — це сигнал Кремлю, що, щоб ви не говорили, щоб ви не робили, і як би ви не оголошували, що Крим ваш, це окупована територія, її ніхто не визнає, і всі підтримують Україну. Якщо ви не вірите, ми ось фізично приїжджаємо та демонструємо, що ми проти того, що ви зробили, і ми на боці України.

ЕСКАНДЕР БАРІЄВ: У процесах реінтеграції Криму в Україну важлива задіяність суб’єктів Кримської платформи

— З кожним роком кількість країн-учасниць та міжнародних організацій-учасниць Кримської платформи зростає. І це позитивна динаміка. Цією динамікою справді можна пишатися нашим дипломатам.

Якщо до повномасштабної агресії політика Кримської платформи була спрямована на дипломатичне вирішення питань деокупації Криму, то зараз, з початком повномасштабної агресії, ситуація жорсткіша і посили жорсткіші.

У цих умовах, коли приєднуються нові учасники Кримської платформи, вона зростає — це позитивний результат.

Крім двох основних посилань з боку України, що потрібно в рамках Кримської платформи розглядати майбутнє Криму та безпеку в Чорноморському регіоні, я зробив би ще серйозний акцент на інституціоналізації Кримської платформи.

Роль чи важливість Кримської платформи не завершиться на рівні деокупації. Тому що далі буде наступний процес. Процес реінтеграції.

Тут для нас дуже важливо, щоб у процесах реінтеграції Криму в Україну активну участь брали всі країни та міжнародні організації, які є вже суб’єктами Кримської платформи.

Багато залежить від рішень національних парламентів, суб’єктів Кримської платформи, тобто від депутатів, які братимуть участь та, відповідно, потім доповідатимуть чи інформуватимуть свої парламенти. Адже фінансування, підтримка тощо в цілому і процесів реінтеграції Криму, і процесів деокупації Криму багато в чому залежить від того, які рішення прийматимуть представницькі органи тієї чи іншої країни.

РЕФАТ ЧУБАРОВ: Захід визнає свої помилки 2014 року

— Учасники обирали чіткі параметри завершення війни. Ці параметри було встановлено на саміті минулого року. Після першого Установчого саміту говорили про те, що звільнення Криму можливе лише в діалозі з Росією шляхом пошуку різних компромісів. Але згодом сталося повномасштабне вторгнення російських військ.

Ці страшні злочини російських військових на території багатьох областей, материкової частини України протверезили світових політиків. Вони розплющили їм очі.

Навіть учора, в ході саміту у виступі прем’єр-міністра Італії Джорджі Мелоні прозвучало ще раз те, що позиція багатьох європейських політиків у 2014 році була помилковою: західні країни повністю не зрозуміли масштабу того, що відбувалося, і, можливо, сподівалися, що імперські устремління Москви цим і обмежаться.

Зрозуміли чи не хотіли зрозуміти — це вже нехай лишиться на совісті багатьох європейських політиків. Але у 2022 році на саміті, який також проходив у Києві в умовах постійних ракетних обстрілів та бомбардувань, учасники Кримської платформи дуже чітко сказали, що завершенням цієї війни має стати звільнення всіх окупованих територій та відновлення суверенітету України на всій території у межах міжнародно визнаних кордонів.

Це дуже важливо, щоб світ, розглядаючи кримську проблему, розглядаючи Крим, говорив про завершення російсько-української війни.

Читайте також: Крим готується до звільнення: про що говорили на Кримській платформі (ВІДЕО)