Танки Leopard 1A5 вже на передовій і виконують бойові завдання. Після прибуття в Україну, німецьку техніку швидко переправили на фронт, де вона пройшла бойове хрещення, інформує FREEДОМ.
Leopard 1A5 — остання модифікація танка з 1987 року. Попри вік, він здатний використовувати всі види сучасних боєприпасів. Завдяки західним партнерам українські танкісти за лічені місяці освоїли ці машини.
“Це комплексна машина, яка об’єднує англійську прискіпливість і німецьку педантичність у плані створення виробу. Тут стоїть аналог англійської гармати М7, яка досі не втратила своєї актуальності, і використовується в багатьох країнах як система ураження ворожої техніки”, — каже командир танкового взводу Віталій.
Україна доволі довго чекала на постачання Leopard, проте вже після прибуття техніка швидко пройшла бойове хрещення.
На відміну від танків радянської розробки в Leopard — чотири члени екіпажу, і є заряджаючий, від функції якого не планують відмовлятися навіть у сучасних Leopard 2.
“Навідник крутить башту, а я подаю снаряди. Спочатку приймаю і складаю їх “у стінку”, куди поміщається 39 снарядів. Якщо придивитися, поруч можна знайти місце ще для трьох снарядів, а в іншій частині “стінки” поміщається ще 13. Тобто, загальна сума — 55 снарядів”, — зазначає заряджаючий танка Сергій.
Насамперед ця машина вирізняється снайперською влучністю гармати.
“Точність — просто фантастична”, — стверджує командир Віталій.
Підкаліберні, кумулятивні, осколково-фугасні та звичайні картеч — це типи боєприпасів, якими веде вогонь Leopard 1A5.
Члени екіпажу переконані: танки радянського виробництва суттєво поступаються у влучності. Командир танкового взводу Віталій запевняє, що це досягається завдяки комп’ютеризованій системі управління вогнем.
“Можу порівняти з Т-55, Т-62, Т-64, Т-70, Т-72 і навіть Т-90 — вони не можуть похвалитися далекобійністю. Вони дві максимум від 2 тис. до 2,5 тис. м стріляють. Ця машина може стріляти на 4 км і навіть більше, і дуже точно”, — наголошує командир.
На відміну від багатьох танків, Leopard 1A5 може швидко пересуватися як вперед, так і назад. Це суттєва перевага на полі бою, тому що після здійснення пострілів по цілях машина повинна покинути позицію ще до того, як противник встигне відкрити вогонь у відповідь.
Читайте також: На Таврійському напрямку українські військові виконали понад 1 тис. 200 бойових завдань — карта війни (ВІДЕО)