Нестача виробничих потужностей та пошук комплектуючих: стан російського ВПК у розборі експертів

Щодня українська армія знищує десятки одиниць російської військової техніки. Покрити ці втрати російський військово-промисловий комплекс (ВПК) не може, незважаючи на величезні витрати.

На сьогоднішній день армія РФ використовує по суті радянське озброєння. Зокрема, кількість артилерійських снарядів, зібраних за часів СРСР, допомагає російським військам утримувати хоч якісь рубежі.

Виробляти нове озброєння і підлатувати старе оборонній промисловості РФ не дають введені проти країни-агресора санкції. У Росії високотехнологічну продукцію не вдається виробляти в потрібних обсягах через обмежувальні заходи на постачання комплектуючих, а запаси старої або стали непридатними, або їх просто розікрали.

Росія всіляко намагається обходити санкції, знаходячи різні лазівки, проте навіть незначні кроки у цьому напрямку займають час та додаткові фінансові витрати.

Читайте також: Російська армія слабшає — не вистачає солдатів та техніки (ВІДЕО)

Про те, що ще залишилося на озброєнні РФ, і які шанси має країна-агресор на збільшення обсягів виробництва ВПК і на появу нових видів озброєння, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• Андрій Ковальов, пресофіцер 112-ї бригади територіальної оборони ЗСУ;
• Віктор Ягун, генерал-майор запасу СБУ, заступник голови СБУ (2014–2015 рр.);
• Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний опір”;
• Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень;
• Дмитро Снєгирьов, військово-політичний аналітик;
• Давид Шарп, ізраїльський військовий оглядач.

АНДРІЙ КОВАЛЬОВ: Росія переправляє захоплене західне озброєння до Ірану на вивчення

— Має бути колективна вимога країн вільного світу, щоб великі торгові трансконтинентальні платформи закрили доставку своїх товарів до РФ.

Наприклад, коли почалося розслідування, яким чином до рук збройних сил РФ потрапив збитий на території України китайський безпілотник, Китай заявив, що такий можна вільно купити з доставкою до будь-якої точки світу на Alibaba.

Російські окупанти у різний спосіб намагаються обходити санкції. Якщо ми подивимося на ті кейси, де буквально по деталях розбирають ракети і безпілотники, якими РФ обстрілює територію України, щоб зрозуміти походження плат або електроніки, яка знаходиться всередині, то бачимо — частину цього росіяни дістають із побутових приладів, які раніше завозили в Росію.

Тепер вважати товаром подвійного призначення можна навіть робот-пилосос.

Ведення санкцій проти Ірану — це якраз і є підштовхування Ірану до проросійської коаліції.

Коли Іран почав постачати у РФ Shahed 136, це був перший дзвіночок того, що ця країна буде підтримувати РФ.

Відомо, що якщо РФ вдається захопити якісь зразки західного озброєння на території України у боях із ЗСУ, вони не довіряють дослідження цього озброєння своїм російським інститутам.

Росія пересилає захоплене західне озброєння до Ірану, щоб він вивчив, розібрав це озброєння і на заводах свого оборонного комплексу зміг змоделювати і зробити щось на зразок того, що випускають і надають Україні західні союзники.

Незважаючи ні на що, буде посилення співпраці Ірану та РФ, якщо не буде більш активних дій щодо Ірану.

Військове співробітництво цікаве Ірану також тому, що РФ — ядерна держава. І, очевидно, Ірану можуть передаватись певні технології в ядерній сфері. Існує взаємний інтерес. І Росія має що запропонувати Ірану.

ВІКТОР ЯГУН: Росія не встигає відновлювати знищену техніку

— Десантники, які з’явилися в районі Бахмуту, озброєні тим штатним озброєнням, яке стоїть у них на озброєнні, — пересувний міномет “Нона-С”, якісь специфічні бойові машини піхоти та все.

Говорять ще, що їм передали “Сонцепік” — це дуже серйозна система залпового вогню, яка використовує російські боєприпаси. Але, як мені відомо, і цю страшну систему наші хлопці теж навчилися мінусувати. Вона має дуже вразливе місце — вони малорухливі, і мають бути дуже близько до лінії фронту, щоб активно використовуватися.

Коли ми розпочинали у лютому 2022 року боротьбу з противником, у нас була інформація з відкритих джерел про наявність близько 14 тисяч танків на їхньому озброєнні.

Але треба розуміти, що таке 14 тисяч танків — це ті машини, які стоять на озброєнні безпосередньо бойових частин. Це ті танки, які стояли на збереженні на відкритих полігонах на Далекому Сході й у Сибіру. Їх там справді тисячі. Але … Це просто, ну, купа заліза

Коли основна маса танків, які більш-менш могли вести бойові дії, були знищені, Росія зіткнулася з великою проблемою.

Ми спостерігали такий вінегрет — були і сучасніші танки, і танки, які десь модернізовані, десь зняті зі складів.

Поступово збільшувалася кількість танків, стан яких просто був жахливий. Почали з’являтися танки Т-62, які були на озброєнні радянської армії ще в 1960-х роках. І ось ми вже маємо підтвердження, що на фронті з’являються танки Т-54, Т-55 — це кінець 1940-х — початок 60-х років.

Росія просто не встигає відновити всю техніку, або знищену, або пошкоджену і пропустити її через ремонтні заводи.

Заводи, що випускають бронетехніку, просто не справляються з тим валом техніки, яка пошкоджена на фронті, та з підготовкою нової техніки.

За приблизними підрахунками, вони можуть при всьому бажанні випустити не більше 20 нових танків на місяць і відремонтувати десь близько 50 пошкоджених. Якщо ви побачите статистику знищених танків, які показує наш Генеральний штаб, то видно, що ми знищуємо більше, ніж вони можуть відновити.

ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО: Росія у військовому плані — фарс

— Якщо ми говоримо про забезпечення російських окупаційних військ необхідною кількістю, наприклад, боєприпасів, то вони не мають змоги нарощувати сьогодні свій потенціал з їхнього виробництва більш ніж у 1,5 млн пострілів на рік.

Це обумовлено необхідністю мати відповідні технічні та технологічні засоби, яких у російської промисловості просто немає.

23 роки тому на той момент заступник міністра оборони РФ Володимир Половкін відкрито визнав, що Росія не має можливості виробляти високотехнологічне обладнання, особливо те що стосується розробки броні, електронної компонентної бази, двигунів та інших позицій. Тому Росія змушена буде це все закуповувати у майбутнє десятиліття в іноземних постачальників.

Коли ми зараз говоримо про нинішнє становище РФ, воно не покращилося, а погіршилося.

Здавалося б, за 23 роки вони могли б наростити виробництво якоїсь електронної компонентної бази, розвинути свої технології… Але цього не сталося.

Корупція, корупція та ще раз корупція призвела до того, що Росія цілком і повністю залежить від постачальників ззовні. Наразі ці поставки нівелюють і зводять до рівня контрабанди санкції.

Якщо говорити про відновлення потенціалу часів СРСР, то це вже аж ніяк не нинішнього покоління, не минулого і навіть не позаминулого покоління. Це примітивні зразки озброєння. Росія на сьогоднішній день цілком і повністю деградує.

Результат боєздатності російських окупантів абсолютно незрівнянний із тим, що був у них буквально рік тому.

Росія у військовому плані це більше фарс, ніж демонстрація реальних можливостей.

ОЛЕКСАНДР МУСІЄНКО: Росія чіпляється за Китай як за соломинку

— Для того, щоб відновити те, що було вже втрачено, потрібні роки. Від 5 до 10 років для того, щоб відновити втрати, наприклад, по танках, самохідній артилерії, бронемашинах, авіації.

Спостерігається дефіцит ракет. Виробництво в Росії — десь 40-50 одиниць на місяць. Але зараз є інформація, що якщо раптом хтось допоможе комплектуючими, наприклад, Китай, то зможуть, напевно, виробляти більше. Тому вони так відчайдушно чіпляються за КНР, як за єдину соломинку, яка може їх врятувати і витягнути.

Була заява від українського Генштабу, що Росія намагатиметься збільшити виробництво ракет. Зрозуміло, невідомо, наскільки це їй вдасться, наскільки це вийде. Але були заяви, що може готуватись посилення обстрілів на осінь. І в мене постає питання: на тлі справді жорстких санкцій, звідки можуть з’являтися в Росії якісь компоненти, необхідні для виробництва?

Необхідно враховувати, що важко простежити технології подвійного призначення, які можуть постачатися для цивільних потреб, а потім використовуватися під час виробництва ракет чи виробництві іншого виду озброєння.

Росія намагається вислужитись і, скажімо так, продемонструвати свою вірність Китаю будь-якими шляхами для того, щоб отримати хоч щось, це очевидно.

ДМИТРО СНЄГИРЬОВ: Росію чекає снарядний голод

— Санкції вдарили, насамперед, по оборонпрому РФ. Усі заяви Путіна про те, що ми дали розпорядження про збільшення випуску снарядів у кілька разів, — це не більш як елемент політичної пропаганди.

Найсильніше санкції вдарили саме по виробництву снарядів. Воно скоротилося до 125 тисяч на рік. Якщо враховувати інтенсивність вогню російської артилерії, а це, за різними оцінками, від 15 до 20 тисяч на добу, то можемо говорити про те, що таке поняття, як снарядний голод, з огляду ще й на обмежену кількість на складах російської армії, вже в осяжному майбутньому стане цілком нормальною практикою для окупаційних військ.

Для порівняння, США випускають на рік близько 250 тис. [снарядів]. Це без урахування можливостей країн НАТО, у тому числі й у момент розконсервації виробництва у країнах колишнього Варшавського договору. Йдеться про снаряди калібру 152 міліметри.

Ніхто не піде на конфлікт безпосередньо в момент можливих поставок озброєння.

Сі Цзіньпін може приїхати до Москви, потиснути руку, розповісти про розширений характер військово-технічної взаємодопомоги РФ, але не більше. Китай чудово розуміє, що у разі, якщо буде доведено хоча б постачання однієї партії китайського озброєння, зокрема, скажімо, снарядів для потреб збройних сил РФ, санкції з боку США будуть більш ніж адекватні.

Вся військово-технічна допомога КНДР — це три вагони, які перетнули кордон із РФ. Причому це так звані скотовагони, тобто для перевезення великої рогатої худоби.

У випадку Ірану йдеться, швидше за все, про можливість постачання безпілотних літальних апаратів, причому виробництво яких буде розміщено не на території Ірану, а на території Сирії, підконтрольній проіранському угрупованню “Хезболла”.

Головні маршрути поставок здійснюватимуться не через Каспій, а через порт Тартус на території анексованого Криму.

Основні канали поставок дають Ірану в певний момент заявити про те, що він не має жодного стосунку до виробництва безпілотних літальних апаратів у момент поставок їх для потреб РФ.

ДАВИД ШАРП: Розгорнути масове виробництво ракет Росія не зможе

— На початку повномасштабного вторгнення кількість російських танків у військах — не тих, що на зберіганні, які можуть бути відновлені, — оцінювалося як 2,5-2,6 тисячі одиниць.

Нескладно порахувати, що якщо знищено понад 2 тисячі танків, то ми близькі до того, щоб зробити висновок — майже всі танки, які спочатку були задіяні у війні, були знищені. Це величезний удар по російській армії.

За більшістю найменувань техніки стало значно менше, а кількість — не лише якість — має значення. І техніка стала гіршою.

Втрати України в техніці та озброєннях стабільно протягом війни приблизно втричі нижчі, ніж у російської сторони. Українські втрати зараз оцінюються, якщо я не помиляюся, 3150 одиниць, тоді як російські більше 10 тисяч.

Росія зіткнулася протягом війни з обмеженнями щодо виробництва ракет.

Сьогодні українські військові неодноразово озвучували цифри та оцінки, що темпи виробництва таких найскладніших ракет у Росії, зокрема “Калібр” та “Х-101” — лічені десятки в місяць.

Проблема ця пов’язана з виробничою базою та кадрами, і, мабуть, інгредієнтами та запчастинами для цих боєприпасів. Частина їх західного походження. Навіть якщо це комерційні варіації, все одно є труднощі.

Тому розгорнути нове й масове виробництво чогось, навіть якщо це на тій самій базі — я маю на увазі більше, ніж кілька десятків чи кілька десятків в місяць — виглядає дуже сумнівним. Якщо, звісно, цей продукт взагалі доведено до оперативного рівня.

Але треба виходити із найгірших сценаріїв. Якщо інформацію озвучено, і про неї всерйоз говорять військові (за даними Генштабу ЗСУ, Росія планує розпочати серійне виробництво стратегічних крилатих ракет повітряного базування типу Х-50, — ред.), мабуть, немає диму без вогню. Однак я припускаю, що про великі кількості тут точно не йдеться.

Читайте також: Аналогів HIMARS і Leopard у Росії немає і не буде, — військовий експерт