Непотрібна інфраструктура та виснажені свердловини: як політика ЄС впливає на нафтогазову галузь РФ, розібрав експерт

Політика Європейського Союзу, спрямована на повну відмову від російських енергоносіїв, вплине та вже впливає на галузь, перспективи її розвитку та доходи Росії. Це можна простежити у кількох аспектах. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ сказав експерт Центру економічного відновлення Володимир Бужан.

Перший — власне розробка родовищ та видобуток. Без західних технологій вони значно ускладнюються, пояснює гість ефіру.

“Якщо говорити про етап видобутку та розробки, тут важливо, що в основному сфера працює так, що ви в лізинг чи оренду берете обладнання. Це обладнання переважно — європейське, американське. І ці компанії вийшли із Росії. І за фактом, сьогодні бурити нові свердловини досить важко. Так, є [у Росії] свої технології. Є Іран, який має свої технології, досить непогані, але вони все одно не такі просунуті, як технології компаній Сполучених Штатів та низки європейських компаній”, — констатував експерт Центру економічного відновлення.

Він прогнозує, що лише на цьому Росія може втратити кілька відсотків видобутку. Оскільки відсутність сучасних технологій призводить до того, що неможливо чи недоцільно повною мірою використовувати продуктивність свердловини.

“Росія йшла шляхом швидких перемог, намагалася здобути ті ресурси, які не глибоко. І зараз вона перебуває на великій кількості свердловин, які вже починають потихеньку виснажуватися, потрібні нові. А там потрібні міжнародні партнери, щоби добре розробляти, щоб вивчати, де найбільший потенціал. Тому що ви можете пробурити свердловину, витратити гроші, але не отримати результати, на які ви очікували. Тобто, тут треба дослідити. І є просідання в цьому. Довгостроково, на мою думку, це може вдарити — на кілька відсотків скорочення видобутку може бути”, — коментує Бужан.

Другий аспект — Росії доводиться переорієнтуватися на новий ринок, що пов’язано з додатковими витратами, додає він.

“Треба просто кинути інфраструктуру, яку ви обслуговували, встановлювали під неї обладнання для очищення газу, наприклад. У Росії в це інвестували дуже багато. І вони планували окупити це протягом якогось часу. Нині їм доведеться просто кинути всю цю інфраструктуру та переорієнтуватися, будувати нову. Зазвичай такі проекти окупаються щонайменше 5-7 років”, — пояснив гість ефіру.

Ще один момент: потрапивши під санкції, Росія виявилася відрізаною від цілого сегменту ринку.

“І виходить, що тепер, коли російська нафта чи газ виходять на глобальний ринок, попит на неї менший. І внаслідок цього ціни, навіть попри те, що була впроваджена цінова стеля, можуть бути навіть нижчими від цінової стелі значно, просто тому, що попит на ваш ресурс менший. В принципі, азійські країни готові купувати, але тут же питання ціни: дай нам не за 50 дол., а за 30, наприклад, і тоді ми купуватимемо… Росія, враховуючи, що ринок обмежений, змушена погоджуватися на ці умови. І це значна просадка у її доходах”, — прокоментував Володимир Бужан.

Читайте також: Відмова від російських енергоносіїв стане пріоритетом політики нового комісара ЄС з енергетики — подробиці (ВІДЕО)