Головна
Публікації
Неоднозначність Джея Ді Венса і політичний провал Орбана: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною

Неоднозначність Джея Ді Венса і політичний провал Орбана: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною

Опубліковано: 20 Лип / 2024 13:02

Дональд Трамп назвав кандидата у віцепрезиденти США в разі своєї перемоги. Ним стане республіканець Джей Ді Венс. Його називають затятим критиком допомоги Україні та “клоном Дональда Трампа”. Хто такий Джей Ді Венс? Що стоїть за його заявами насправді? Чому в Києві та Брюсселі з тривогою поставилися до його кандидатури?

Тим часом, у Віктора Орбана все менше шансів сподобатися Дональду Трампу. Угорський прем’єр через свої витівки стає європейським ізгоєм. Як і за що в ЄС бойкотують Віктора Орбана? І чим це загрожує Угорщині?

Про все це — в аналізі ключових подій тижня в проєкті “Все так однозначно” телеканалу FREEДOM.

Ведучий — Єгор Скорина.

Віце-президент для Трампа

Його дружина є донькою індійських мігрантів, але водночас він виступає за заборону міграції до США. Він називав Дональда Трампа “американським Гітлером”, а себе — “людиною, яка нізащо не підтримає Трампа”. Але став не просто прихильником Трампа, а його “другим номером”.

Джей Ді Венс — американський політик, республіканець, кандидат на пост віцепрезидента США. Його називають затятим критиком допомоги Україні. Один із високопоставлених чиновників ЄС заявив у коментарі Politico, що призначення Венса на цю посаду стало б “катастрофою” для України і для Європейського Союзу, який підтримує Київ в обороні від російської агресії.

15 липня Трамп отримав достатньо голосів від республіканців, щоб стати кандидатом у президенти США від партії на виборах у листопаді 2024 року. Він також оголосив свого кандидата на посаду віцепрезидента США. Ним став сенатор Джей Ді Венс.

Венс працює в Сенаті менше двох років і не має іншого значного політичного досвіду. Однак він уже встиг стати досить відомим представником американської політики.

Венс — уродженець міста Мідлтаун, штату Огайо, і це важлива деталь його біографії, адже саме регіон та умови, в яких проходило дитинство майбутнього “номера два” значно вплинули на формування його політичного шляху. Штат Огайо — це частина так званого “Іржавого поясу” (англ. Rust Belt), колись промислово розвиненого району США, який у 1970-80 роках потрапив у затяжну кризу. Як пише видання Politico, батько Венса кинув матір, а та захопилася наркотиками. Вихованням Джей Ді в основному займалися його дідусь і бабуся.

Після закінчення середньої школи Джей Ді вступив на військову службу, оскільки кар’єра морського піхотинця була практично єдиним реальним “соціальним ліфтом” для бідного жителя неблагополучного регіону. Служба в Іраку дала Венсу можливість вступити до американських університетів на пільгових умовах. Під час навчання в Єльській школі права він познайомився зі своєю майбутньою дружиною, дочкою індійських мігрантів. Примітно, що цей факт ніяк не змінив його тверду позицію проти міграції у США.

У процесі навчання в Єлі Венс відчув відмінності між собою та іншими студентами, які мають привілеї, спадкове багатство і владу. Це спонукало його написати про це. Так з’явилася перша книга Венса “Елегія селюка” (Hillbilly Elegy). Назва книги говорить сама за себе.

У свою книгу Джей Ді переніс моменти з дитинства: залежність матері від наркотиків, життя без рідного батька, бідність і розпач у його рідному регіоні. Головна думка книги полягає в тому, що завдяки силі волі та наполегливості американці з неблагополучних районів можуть домогтися успіху. За книжкою навіть було знято серіал, що став свого роду колективним голосом “Іржавого пояса”, який розповідає про проблеми тих, хто там живе.

У 2016 році Венс активно критикував тоді ще майбутнього президента США. Він писав, що Трамп “не придатний для вищої посади в країні” і називав його “опіоїдом для мас”:

“Він проникає в розум не через легені або вени, а через очі та вуха, і його звуть Дональд Трамп”, — зазначав Венс.

Західні ЗМІ пригадують, як Венс називав Трампа “американським Гітлером”, а себе — “людиною, яка нізащо не підтримає Трампа”.

За іронією долі, саме книга Венса “Елегія селюка” зіграла на руку Трампу. На президентських виборах 2016 року Дональд Трамп позиціонував себе захисником пригнобленого білого американського виборця. Деякі експерти вважають, що його обранню частково посприяв серіал, знятий за книгою Венса, який знайшов відгук у серцях аудиторії Трампа.

У виданні The Times у 2017 році вийшло велике інтерв’ю з Джей Ді, де його назвали “героєм американського робітничого класу” і “шептуном Трампа”. У нього і зараз багато фанатів у рідному регіоні, які підтримують його просто за те, що Джей Ді — їхній земляк, який пробився в політику.

Через п’ять років, під час кампанії за місце в Сенаті, Венс радикально змінив свою думку про Трампа. Він видалив усі твіти з критикою Трампа, а сам Трамп став вагомою фігурою в сенаторській кампанії Венса. Венс же зараз виправдовується, що нібито повівся на, як він говорив, “неправдиву інформацію про Трампа зі ЗМІ” і публічно вибачився за те, що про нього говорив.

У 2022 році, після початку повномасштабної війни Росії проти України, про Джей Ді Венса дізналися і в Україні. Венс відкрито закликав не допомагати Києву.

“Буду з вами чесним, мені все одно, що буде з Україною… Мені набридло, що Джо Байден зосереджується на кордоні країни, яка мені байдужа, а тим часом кордон його країни стає зоною війни”, — цитує Венса кореспондент “Голосу Америки” Остап Яриш.

“Я голосував проти пакета фінансування для України і залишаюся проти практично будь-якої пропозиції про продовження фінансування цієї війни. Байден не зміг сформулювати навіть елементарних фактів про те, що потрібно Україні, і як ця допомога змінить становище”, — також заявляв Венс.

Венс, перш за все, американський політик, республіканець. Логічно, що його критика сьогодні спрямована на Байдена. Усі ці слова, схоже, адресовані не Україні, а виборцям Трампа. Наприклад, у своїй статті The New York Times від 12 квітня нинішній кандидат у віцепрезиденти від республіканців закликав, щоб президент Джо Байден виступив посередником в укладення мирної угоди, адже в адміністрації нібито “немає життєздатного плану перемоги українців у цій війні”. Тобто Венс критикує дії опонента — Байдена — як республіканець і союзник Трампа, який своєю чергою намагається проштовхнути свій порядок денний.

Вибір Венса як “другого номера” був зроблений Трампом не через його ставлення до України, а через його популярність у “Іржавому поясі”. Він вибрав для себе того самого “героя американського робітничого класу”.

Але Україна з побоюванням ставиться до різких заяв представників країн-союзників. Навіть зроблених у такий турбулентний період як вибори. Хоч і надання допомоги Києву підтримує не тільки керівництво США, а й американський народ загалом.

“Я вважаю, що питання справді зводиться не тільки до того, що підтримуємо ми або що підтримує хтось інший із публічного простору, а й до того, що підтримує американський народ. І ми побачили, що коли йдеться про Україну, американський народ рішуче підтримує продовження допомоги”, — заявив 16 липня представник Державного департаменту США Метью Міллер.

Він наголосив, що “це стосується не тільки американської громадськості, а й двопартійної більшості в обох палатах Конгресу”.

Як зазначив президент України Володимир Зеленський, українці переживають війну емоційно, а з боку Республіканської партії є невизначеність — частина політиків має більш радикальні меседжі, хоч і більшість із них підтримує Україну. Але Зеленський вважає, що відносини України з Республіканською партією США розвиватимуться незалежно від того, хто стане новим главою Сполучених Штатів.

В інтерв’ю BBC український президент зазначив, що якщо перемогу на виборах у США здобуде Трамп, то робота з ним буде “важкою, але ми працьовиті люди”.

Орбан в опалі

У ЄС бойкотують Віктора Орбана. За останній тиждень у нього суттєво додалося проблем і все менше шансів сподобатися Дональду Трампу.

18 липня під час свого виступу в Європарламенті під гучні оплески голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн розкритикувала угорського прем’єра за його нещодавню поїздку до Росії.

“Два тижні тому європейський прем’єр-міністр відвідав Москву… Ця мирна місія була нічим іншим, як місією умиротворення”, — сказала фон дер Ляєн.

Вона заявила, що дехто підіграє Росії, натякаючи на Орбана, але Європа буде з Україною “стільки, скільки буде потрібно”.

Також, імовірно, натякаючи на Орбана, український лідер Володимир Зеленський, виступаючи у Великій Британії, попередив, що Путін намагається зблизитися з окремими країнами або партіями, щоб підірвати єдність серед європейських країн.

“Кожен обирає сам, як діяти і яку спадщину залишити. Але якщо хтось у Європі намагається розв’язувати питання за спинами інших або навіть за рахунок когось іншого, скажімо, України чи інших країн, то чому в такому разі нам узагалі потрібно звертати увагу на таких людей? ЄС і НАТО можуть вирішити питання без таких людей”, — зазначив Зеленський.

З 1 липня Угорщина на півроку стала країною, що головує в Раді ЄС, і Віктор Орбан наступного ж дня вирушив із несподіваним візитом до Києва, де зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським, а потім поїхав до Москви до Путіна, до Пекіна до Сі Цзіньпіна і врешті-решт до США — на зустріч із кандидатом у президенти Дональдом Трампом.

Це турне назвали самопіаром угорського прем’єра. Віктор Орбан, імовірно, намагається переконати Трампа у своїй впливовості. Але через свої вчинки прем’єр дедалі більше стає європейським ізгоєм, вплив якого на рішення ЄС зводиться все ближче до нуля. Після відвідин Трампа в листі до голови Європейської ради Шарля Мішеля угорський прем’єр закликав до відновлення дипломатичних відносин із Росією та переговорів із Китаєм про так звану “мирну конференцію” щодо України. Орбан також написав Мішелю, що Трамп у разі перемоги на виборах президента США може стати посередником у проведенні переговорів.

Дії Орбана викликають лють серед багатьох урядів і посадовців ЄС. Останніми днями Брюссель та окремі країни ЄС перейшли від слів до справи.

Керівництво ЄС уже неодноразово заявляло, що, хоча Орбан і є керівником країни, яка тимчасово головує в ЄС, він не має повноважень представляти Союз у контактах з іншими країнами. Орбан виступає з позицій, які кардинально розходяться з позицією переважної більшості країн ЄС.

Наприклад, він звинувачує Євросоюз і всіх союзників України в тому, що вони, надаючи допомогу Києву, лише затягують кровопролиття. Шарль Мішель у своєму листі-відповіді спростував ці звинувачення Орбана.

“Усе зовсім навпаки. Росія — агресор, а Україна — жертва, яка здійснює своє законне право на самооборону”, — написав Мішель.

Міжнародні видання Politico і Reuters повідомили, що Єврокомісія заборонила комісарам ЄС їздити на неформальні зустрічі, які Угорщина проводить у себе як країна-голова. Замість них їздитимуть хіба що чиновники рангом нижче.

“У світлі нещодавніх подій, що ознаменували початок головування Угорщини, президентка (голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, — ред.) вирішила, що Комісія братиме участь у неофіційних засіданнях Ради ЄС тільки на рівні старших державних службовців. Візит Колегії комісарів ЄС, який мав ознаменувати початок головування Угорщини в Раді, також не відбудеться”, — написав головний речник Єврокомісії Ерік Мамер у соцмережі Х.

Кілька неформальних зустрічей Ради ЄС під головуванням Угорщини вже відбулися в Будапешті. Міністрів на них, за повідомленнями ЗМІ, майже не було: з 27 були присутні 6-7 політиків.

“Бойкот має показати, що прем’єр-міністр Орбан останніми двома тижнями перейшов межу і зловживав своєю роллю. Країни хочуть послати Будапешту сигнал про те, що це неприйнятно”, — цитує “Радіо Свобода” аналітика Німецького фонду Маршалла Сюзанну Вегх.

Швеція, Естонія, Латвія, Литва, Польща та Фінляндія вже заявили, що не стануть відправляти своїх міністрів на засідання, які організовуватиме Угорщина в рамках свого головування в Раді ЄС. Як повідомила міністр з питань Європи уряду Швеції Джессіка Росвалл, рішення ухвалили на знак протесту проти переговорів угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана з російським диктатором Путіним. Вона додала, що на міністерських зустрічах названі країни будуть представлені на рівні державних службовців, а не міністрів.

Пізніше й Данія долучилася до бойкоту, і також не направлятиме міністрів на неофіційні урядові зустрічі на знак протесту проти “мирних ініціатив” прем’єр-міністра Віктора Орбана.

“Уряд хоче чітко дистанціюватися від того, як Угорщина поводилася з Україною в перші тижні головування”, — заявив міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен, пише Reuters.

Також 63 депутати Європарламенту закликали позбавити Угорщину права голосу в ЄС. Вони вважають, що Орбан зловживає позицією країни, яка тимчасово головує в Раді ЄС, і тим самим завдає шкоди інтересам Євросоюзу.

“Прем’єр-міністр Орбан уже завдав значної шкоди, експлуатуючи та зловживаючи роллю голови Ради ЄС… Це вимагає реальних дій, таких як призупинення права голосу Угорщини в Раді, оскільки практика показує, що просте словесне засудження цієї ситуації не має жодного ефекту”, — ідеться в листі євродепутатів.

Депутати Європарламенту зажадали також від лідерів ЄС ініціювати щодо Угорщини так звану “ядерну кнопку” — 7-му статтю договору про Європейський Союз. За цією статтею державу можна позбавити ключових прав в ухваленні рішень на європейському рівні, якщо вона “серйозно і наполегливо порушує принципи, на яких заснований ЄС”.

Поки що розпочата Орбаном гра приносить прем’єру Угорщини одні збитки. У такому вигляді не факт, що Трамп захоче робити ставку на нього в спілкуванні з Європою, у разі перемоги на виборах. Тоді в підсумку стратегія Орбана не принесе йому жодних переваг, а лише погіршить становище.

Попередні випуски “Все так однозначно”: