“Неможливо виключати прямого зіткнення”: загрозу від Росії на адресу ЄС і НАТО оцінили експерти

Загроза від Росії на адресу ЄС і НАТО абсолютно реалістична. Неможливо виключати прямого зіткнення. У такій думці сьогодні, 20 грудня, в ефірі телеканалу FREEДОМ зійшлися експерт з міжнародної безпеки фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко та директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик.

“З огляду на те, що Кремль робить ставку на зовнішнього ворога не тільки в образі США, але й в образі Північноатлантичного альянсу, як пріоритет номер один у своїй внутрішній і зовнішній політиці. Єдине, я б розділив цю загрозу на дві ключові складові”, — сказав Жовтенко.

Перша, за його словами, стосується суто військової загрози.

“Росії потрібен ще певний час, щоб підготуватися в суто військовому плані та накопичити ресурси для відкриття другого фронту (крім України) проти так званого колективного Заходу, насамперед проти Північноатлантичного альянсу”, — пояснив експерт.

Другий компонент — гібридний інструментарій, який Росія вже активно використовує проти країн НАТО.

“І цей гібридний інструментарій Кремль розглядає як, по-перше, доповнення до традиційного військового, по-друге, як прелюдію для “прогрівання” Північноатлантичного альянсу в правильному для Кремля напрямку. Гібридний інструментарій Путіним використовується також для ослаблення Альянсу зсередини і підготовки ґрунту для вже безпосередньо використання суто військового інструментарію проти країн-членів НАТО”, — висловився Жовтенко.

А директор Центру міжнародних досліджень вважає, що цілком реальна загроза можливого удару РФ по одному з членів НАТО. Це багато в чому залежить від того, як розвиватиметься далі війна Росії проти України.

“Якщо і далі вона невдало розвиватиметься для Росії, то тоді, звісно, шанси на те, що Росія може на когось ще напасти, знижуються. Тому що в них буде менше сили і впевненості в собі, і живої сили, і техніки. З іншого боку, зараз багато хто говорить, що Росія довела слабкість своїх збройних сил за останні майже два роки повномасштабної війни, тож Росія може навпаки у цій ситуації спробувати довести, що “ми не такі вже й слабкі, ми можемо навіть паралельно воюючи з Україною ще й на когось із членів НАТО напасти”. Це вона може зробити в межах якогось внутрішнього мілітаристського угару. Увійти в раж типу “нам ніхто не страшний, це все вороги, ми в оточенні ворогів”. Є такий менталітет обложеної фортеці, яка допомагає Путіну, він бачить, що, мабуть, він навіть ще більше консолідував владу в Росії в умовах війни. Тому цей принцип працює”, — сказав він.

Щодо реакції НАТО взагалі, то, за словами Дубовика, тут Путін розуміє, що пріоритет для країн НАТО — це неучасть безпосередньо в конфлікті з Росією, тому російський диктатор не очікує на можливий удар з боку НАТО.

“Єдиним винятком тут може бути, якщо Росія використає зброю масового ураження, включно з ядерною, але не обмежуючись тільки ядерною, припустімо, проти України та українських Збройних сил, то тоді є план можливого удару країнами НАТО по російських позиціях, російських військах в Україні у відповідь на це. Але це вже сценарій Армагеддону. Тим більше, що не зовсім зрозуміло, що Росія тоді у відповідь зможе зробити на такий удар. Але в цьому контексті і в тому статус-кво, в якому ми зараз перебуваємо в цій війні, навряд чи можна припускати пряме зіткнення, але виключати його неможливо”, — резюмував Володимир Дубовик.

Читайте також: Якщо впаде Україна, то Путін полетить на крилах своїх воєнних досягнень далі, у небезпеці опиняться країни-сусіди, — дипломат

Нагадаємо, на думку політолога Володимира Фесенка, НАТО має дати чіткий сигнал про майбутнє членство України в Альянсі, щоб Путін зрозумів, що цілі його “СВО” не будуть взяті до уваги.