Негласне табу знято: експерти обговорили, як змінився підхід Заходу до вступу України в НАТО

Україна почала посилено готуватися до саміту НАТО, який відбудеться у Вільнюсі 11-12 липня. У ньому візьмуть участь близько 40 делегацій держав — членів і партнерів Північноатлантичного альянсу. Серед країн-учасниць, які не є членами НАТО, є й Україна.

4 квітня у Брюсселі, вперше з 2017 року, відбулося засідання Комісії Україна — НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг підтвердив, що політика “відкритих дверей” НАТО залишається незмінною, і що майбутнє України — в євроатлантичній родині.

Нині країни НАТО активно підтримують Україну в протистоянні російській військовій агресії. Урядовці та експерти кажуть, що поки що про вступ України до Альянсу не йдеться. Однак це не заважає Україні продовжувати працювати над домашніми завданнями від НАТО, а також утверджувати свої позиції в системі світової безпеки, яка має бути сформована після закінчення війни.

Саміт у Вільнюсі — ще один крок України до членів НАТО

Глава української держави Володимир Зеленський зазначив, що запрошення України на Вільнюський саміт — важливе рішення насамперед для самого Альянсу.

“Лише разом з Україною Альянс гарантуватиме справжній захист Європі від будь-якого зазіхання на життя народів — на наявні кордони та міжнародний порядок, заснований на правилах. А ось без України складно уявити фортецю”, — заявив Зеленський.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за підсумками переговорів із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом оголосив, що надання Україні Плану дій щодо членства (ПДЧ) знято з розгляду.

“Питання ПДЧ знято. Наразі йдеться про додаткове зміцнення всеосяжного пакета допомоги НАТО, і це не може бути заміною для членства та умовою для нього. Це механізм практичної допомоги, який Альянс хоче зробити максимально потужним. А паралельно йде процес ухвалення політичних рішень, і це мають бути рішення, які наближають членство України в НАТО”, — сказав Кулеба.

Експерти припускають, що Кулеба в Брюсселі натякнув партнерам: Україна візьме участь у саміті тільки в разі, якщо НАТО виявиться готовим на реальні кроки до майбутнього членства України.

Крім цього, 10 квітня Верховна Рада через постанову звернулася до держав-членів і Парламентської асамблеї НАТО із закликом про прискорення вступу України до Альянсу.

Рада закликає країн-членів НАТО ще до саміту, а саме під час весняної сесії Парламентської асамблеї НАТО в Люксембурзі, сприяти ухваленню важливих рішень для України. Зокрема, Рада закликала наблизити Україну до майбутнього членства в НАТО, схваливши відповідну Декларацію про підтримку країни.

Як зазначає спеціальний кореспондент каналу іномовлення України FREEДОМ в Європі Віталій Сизов, поки що про членство в НАТО України не говорили. При цьому, у країни є дуже активні партнери, які лобіюють це питання в Альянсі. Крім цього, нещодавній вступ Фінляндії до НАТО зіграв на руку Україні.

“Деякі особливо віддані союзники України, такі як Естонія, вже вголос заявляли, що Україна під час наступного Вільнюського саміту має отримати чіткий сигнал про членство в НАТО, тобто не у формі декларацій, а у формі конкретної дорожньої карти з конкретними термінами. Уже ухвалено рішення про членство Фінляндії в НАТО. Це говорить про те, що негласне табу на розширення Альянсу знято”, — розповів Сизов.

Він підкреслює: співпраця НАТО з Україною триває і поглиблюється.

“Після 2014 року Путін дав поштовх НАТО, яке активізувало свою роботу. Адже багато хто не розумів, навіщо воно треба після закінчення холодної війни. І кажучи чесно, багато структур деградували. В експертному співтоваристві було розуміння, що військовий потенціал цього союзу під питанням. Але тепер ми бачимо, що після року вторгнення, НАТО — це грізна військова сила. Тепер проходять спільні навчання. Бойові групи формуються на Східному фланзі, НАТО розширюється”, — підкреслює Сизов.

Також він нагадав, що зовсім недавно вдалося розблокувати роботу комісії Україна-НАТО, якій до цього перешкоджали рішення Угорщини.

“Це досить символічний крок, тому що в принципі, Україні і так допомагали. Але представники НАТО підтвердили, що вони будуть підтримувати Україну стільки, скільки це знадобиться”, — висловився кореспондент.

Думки чиновників і політологів

Двері Північноатлантичного альянсу для України відкриті, але для приєднання до НАТО країна має відповідати певним стандартам. Про це не втомлюються нагадувати закордонні партнери України. Про це ж не забувають і українські політики, які, зокрема, займаються питаннями відповідних реформ в Україні.

Про те, яких результатів можна очікувати від Вільнюського саміту, в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

• Єгор Чернєв, народний депутат України, заступник голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки;
• Володимир Фесенко, політолог;
• Богдан Ференс, кандидат політичних наук, засновник “Соціал-Демократичної Платформи”.

ЄГОР ЧЕРНЄВ: Поки що ми не говоримо про вступ до НАТО, а лише про майбутній саміт

— Україна розраховує, що на Вільнюському саміті їй окреслять межі можливого ухвалення рішень — що не просто двері відчинені, а Україну готові бачити в членах НАТО після війни. Такі речі як реформи спецслужб чи держтаємниці — це те домашнє завдання, яке ми маємо зробити до вступу в НАТО, щоб бути з єдиними стандартами з іншими членами, щоб були взаємодія, обмін інформацією та її захист.

Зараз критична точка — це закінчення війни і перемога України. До цього моменту, звичайно, рішення таке не буде прийнято. А після, я думаю, що цілком можливо.

Є ще нюанси, яким ми не відповідаємо за стандартами НАТО. Так, ми дуже швидко зараз просуваємося на полі бою, освоюючи західну техніку, тренуючи наших солдатів і офіцерів за західним зразком. Але все одно ще досить багато нам потрібно зробити для того, щоб бути на єдиному рівні з нашими партнерами.

Ми очікуємо, що обговоримо ті самі кроки, які потрібно зробити Україні, в якісь конкретні строки після війни плюс півроку-рік. Тут питання в тому, наскільки наші партнери готові швидко рухатися. І ось це б нас влаштувало ось із більш-менш конкретикою за термінами і за очікуваннями з боку Альянсу.

Є країни, які готові наступного дня нас прийняти в НАТО — Польща, країни Балтії, які розуміють необхідність швидкості ухвалення таких рішень. Є країни, розташовані більш західніше, вони більш далекі від війни і менш залучені в цей процес.

Основна робота над фінальним текстом документа буде вестися близько місяця до самого самісінького саміту. Ми свої позиції озвучили. Наші партнери знають їх. Далі — робота за нашими партнерами. Ну і, звичайно ж, ми продовжуємо у двосторонньому порядку розмовляти з кожним із них.

Інші наші партнери працюють нашими адвокатами з країнами, які сумніваються. Тобто процес триває, і ми будемо його продовжувати до самого саміту, щоб усе-таки отримати бажаний результат.

Фінляндія нас підтримає. У Туреччини є певні питання безпосередньо зі Швецією. І є свої нюанси щодо повернення в контракти США з постачання літаків. Я думаю, що це все буде вирішено в рамках прийняття Швеції до Альянсу.

Я не впевнений, що Туреччина буде ставити нам палиці в колеса. Поки що я не бачу претензій до України з боку Туреччини. А Угорщина? Будемо вирішувати. Ми ж говоримо зараз про формулювання у Вільнюському саміті. Ми поки що не говоримо ж про прийняття України в НАТО. Коли буде ухвалення рішення і голосування національних парламентів, можуть виникнути проблеми. Але загалом у нас є підтримка практично всіх країн.

Немає суперечності того, що Україна не повинна стати членом НАТО. Є тільки питання: коли, в якому порядку, на яких умовах.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: НАТО має враховувати свої помилки

— Для України перемога — це не тільки вигнання ворога з нашої землі та звільнення всіх окупованих територій. Для нас перемога — це ще й вступ до НАТО та Європейського Союзу.

У 2008 році, коли Україна прагнула отримати просто перехідний статус, план дій щодо членства в НАТО разом із Грузією, Німеччина з Францією нам сказали “ні”. Вони побоювалися конфлікту з Росією. І що сталося? Відразу ж після Бухарестського саміту в серпні 2008 року Росія напала на Грузію. У 2014 році Росія захопила Крим і розв’язала війну на Донбасі. Я вже не кажу про війну, яка зараз триває.

Це урок, який мають винести західні країни, зокрема й Німеччина, на майбутнє. Адже це не тільки про відносини з Росією, це і особливий статус для України — членство в НАТО для того, щоб не було нового російського вторгнення в нашу країну.

Необхідно, щоб Україна стала членом НАТО, щоб діяла стаття 5 договору про НАТО, тобто колективна оборона, і щоб Україна стала членом Європейського Союзу. Ось у чому сенс. Це робота для нашого спільного європейського майбутнього.

БОГДАН ФЕРЕНС: Україна очікує конкретики від Альянсу

— Запрошення на саміт НАТО — це політична заява про те, що Альянс готовий до більш поглибленої співпраці з Україною. Особливо в контексті розширення НАТО, приєднання Фінляндії. Думаю, будуть обговорюватися питання вступу Швеції до Альянсу і те, яким чином прискорити цей процес і розблокувати питання з боку Туреччини та Угорщини.

Також основний контекст майбутнього саміту — це війна Росії проти України. Тому запрошення української делегації логічне і важливе. Я сподіваюся, що прозвучать більш конкретні заяви про те, що НАТО готове до майбутнього розширення також і в контексті приєднання України. Я не впевнений, що це буде однозначно зафіксовано в конкретних кроках.

Два ключові питання, які будуть обговорюватися — це Китай і Росія. Що робити з Китаєм? Як реорганізувати, посилити НАТО в контексті майбутньої конфронтації? Яким чином НАТО буде далі більш посилено підтримувати Україну в протистоянні російській агресії?

Я вважаю, що в НАТО оцінюють позиціонування Китаю в ролі медіатора як один із пазлів, але не як ключовий напрям його політики в контексті вибудовування відносин із Заходом. Я впевнений, що НАТО готується до затяжної конфронтації з КНР.

Зусилля Європи насамперед спрямовані на те, щоб утримати Китай від більш поглибленого співробітництва з Росією у військовій сфері. А також європейські політики намагаються промацати, чи змінилося щось у Кремлі в розумінні адекватності ситуації взагалі, що складається після року повномасштабного вторгнення. Адже лідер КНР Сі Цзіньпін не так давно був у Москві і комунікував безпосередньо з Путіним.

Я поки що не відчуваю, що західні партнери беруть за основу мирні ініціативи Китаю для того, щоб якось вибудовувати потенційно можливу стратегію. Але я не виключаю, що також європейські лідери розуміють, що комунікацію між Пекіном і Москвою налагоджено, і, можливо, вони можуть спрямувати зусилля Пекіна в бік Росії, яка слабшає.

Коли закінчиться війна Росії проти України, визначаться також настрої серед членів НАТО. В Альянсу буде новий генеральний секретар. Також потрібно, щоб НАТО всередині було готове до подальшого розширення. І тут нам належить ще багато попрацювати, зміцнити співробітництво з різними країнами, навіть з тими, з якими у нас є досить проблемні питання.

Як ми побачили на прикладі Фінляндії, коли є політична воля і готовність усередині Альянсу, рішення ухвалюються дуже швидко. Україна, на жаль, поки що не Швеція і Фінляндія за рівнем розвитку, тому що НАТО — це не тільки про збройні сили. Це військово-політичний союз. І тут є критерії, які стосуються і демократії, і розвитку економіки. Над цим нам потрібно буде ще працювати для того, щоб повноправно ставати частиною Альянсу.

Ми пам’ятаємо 2000-ті роки, небажання або неготовність іти на більш конкретні кроки, і потім — агресія Росії щодо Грузії, анексія Криму, події на Донбасі та повномасштабна війна. Тому потрібно переглянути концептуально підходи до неіснування “сірих” зон безпеки.

Можливо, якщо кордони проходитимуть чітко і конкретно між НАТО і Росією як країною-агресором, ситуація буде більш стабільною. Тому Україна має бути в демократичному сильному блоці.

Я б не сказав, що в НАТО не підтримують нашу інтеграцію, поки що вони уникають конкретики в контексті надання нам чітких параметрів як часових, так і процедурних. Я думаю, вони обговорюють це однозначно, але поки не завершилася війна, незрозуміло, яким чином європейська нова архітектура безпеки буде сформована. Вони, найімовірніше, можуть бути не зовсім готові до конкретики, яку ми очікуємо. Але це не означає, що ми не повинні робити все, що від нас залежить.

Читайте також: На літньому саміті НАТО союзники України наполягатимуть на її вступі до Альянсу, — експерт-міжнародник