Неарешт Путіна в Монголії, ракетні удари по Україні та підсумки місяця Курської операції ЗСУ: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною

Володимир Путін відвідав Монголію, де його мали заарештувати за ордером Міжнародного кримінального суду. Замість наручників на нього чекали червона доріжка і почесна варта. Чому Монголія не затримала російського диктатора?

Росія продовжує свої терористичні атаки на Україну. З початку вересня вже десятки загиблих і сотні постраждалих. Що допоможе Україні захистити своїх громадян?

6 вересня — місяць Курської операції ЗСУ. Скільки російських територій уже контролює Україна?

Про все це — в аналізі ключових подій тижня в проекті “Все так однозначно” телеканалу FREEДOM.

Ведучий — Єгор Скорина.

Червона доріжка замість наручників

Цього тижня Володимир Путін покинув свій бункер, щоб 2-3 вересня відвідати Монголію.

“Бункер” у даному випадку — це не тільки підземний сховок. Це символ нинішнього способу життя Путіна. Він — міжнародний злочинець, який сидить у Росії й уникає країн, де його можуть заарештувати. Уперше з березня 2023 року, коли Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт російського диктатора, Путін відвідав країну, де йому могли вдягнути наручники.

Увечері 2 вересня в монгольській столиці приземлився літак Путіна. Місцеві чиновники розстелили для нього червону доріжку, а замість наручників на нього чекала почесна варта.

Візит відбувся в день чергового російського теракту на території України. 2 вересня Росія атакувала Київ балістичними та крилатими ракетами. 3 вересня російська армія завдала удару по навчальному закладу в Полтаві: понад 50 людей загинуло, сотні — поранено. І в той час, коли армія Росії вбивала українських дітей, 71-річний диктатор, приймаючи квіти, цілував дитину в Монголії.

Президент Монголії супроводив Путіна до палацу уряду, де вони обидва, перш ніж увійти всередину, віддали честь статуї Чингісхана.

“Навіщо Монголія так нерозумно і дешево зрадила людство, коли могла б стати реальною “зіркою” Землі, — поки що загадка… Монголія вирішила і далі жити рослинним життям, зганьбившись сама і зганьбивши своїх великих ханів. Тих, що палили Москву, як солому”, — написав у соцмережі російський публіцист Олександр Невзоров.

Монгольська влада зобов’язана була заарештувати Путіна, адже ще 17 березня 2023 року МКС видав ордер на арешт російського диктатора за незаконну депортацію дітей з окупованих територій України. Монголія є учасником МКС і ратифікувала його Римський статут.

Але арешту не відбулося. Путін спокійно пересувався країною. Щоб він не стресував зайвий раз, офіційний Улан-Батор ще до візиту поспішив запевнити Москву, що кайданки на господаря Кремля не одягнуть, коли той прибуде до Монголії. Таким чином, Улан-Батор проігнорував вимоги Міжнародного кримінального суду, а також заклики країн ЄС та України.

“Монголія, як і інші країни, має право розвивати свої міжнародні зв’язки відповідно до власних інтересів. Однак існує ордер на арешт Путіна, виданий Міжнародним кримінальним судом”, — наголосила представниця Єврокомісії Набіла Массралі.

Представник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що рішення Монголії не виконувати вимогу заарештувати Путіна є “важким ударом” для міжнародної системи правосуддя.

“Монголія дозволила обвинуваченому злочинцю уникнути правосуддя, тим самим розділивши відповідальність за його воєнні злочини. Ми працюватимемо з партнерами, щоб це мало наслідки для Улан-Батора”, — наголосив він.

Візит Путіна до Монголії в мирний час став би пересічною подією, на яку мало хто звернув би увагу. Але зараз на цю поїздку були спрямовані всі софіти російської пропаганди. Путін хотів показати, що міжнародні інститути не працюють, що він нібито не боїться судів і не перебуває в ізоляції.

Чому тоді він наважився вибрати саме Монголію? У цій країні проживає всього 3 млн громадян. Монголія межує з Росією і Китаєм — двома країнами, які прагнуть підірвати міжнародну систему правосуддя. Основну увагу Монголія приділяє своїм політичним та економічним зв’язкам із цими країнами, хоч Улан-Батор і намагався налагодити відносини із Заходом.

“Монголія імпортує 95% нафтопродуктів і понад 20% електроенергії від наших найближчих сусідів. Ці поставки мають вирішальне значення для забезпечення нашого існування та існування нашого народу”, — пояснив в інтерв’ю виданню Politico представник уряду Монголії.

Візит Путіна до Монголії 3 вересня став його першим візитом до країни, де його можуть заарештувати, після того, як суд у Гаазі видав ордер на його арешт. Путін вибрав країну, де чиновник відкрито говорить про залежність від Росії. Стаття видання Politico про Монголію починається з фрази: “Вибачте, у нас зв’язані руки“.

Крім того, мовляв, навіть якби Путіна затримали в Монголії, виникли б проблеми з його доставкою до Гааги. Монголія не має виходу до моря, оточена Росією і Китаєм. Китай — не пустить. Доставлять у Гаагу через Росію? Малоймовірно. Там же російське ППО ризикує збити літак…

У будь-якому разі Улан-Батор свідомо відмовився від своїх зобов’язань. На думку президента України, Монголія виявила більше поваги до вбивці, ніж до міжнародного права. Про це він заявив в інтерв’ю NBC News.

“Якщо Монголія не поважає міжнародне право, то вони і приймають Путіна. І в них запроваджено Римський статут, наскільки мені відомо. І в них він має працювати. І я вважаю, що це відповідь Монголії щодо міжнародного права — поважають вони його чи ні. Ні, не поважають. Вони Путіна поважають більше, ніж міжнародне право. Більшу повагу Монголія сьогодні демонструє до вбивці, ніж до міжнародного права. До війни, ніж до миру”, — заявив Володимир Зеленський.

Також Євросоюз висловив жаль з приводу того, що влада Монголії не заарештувала Путіна, як того вимагає ордер МКС.

“ЄС висловлює жаль з приводу того, що Монголія — учасник Римського статуту МКС — не виконала свої зобов’язання. ЄС висловлює максимальну підтримку зусиллям щодо забезпечення відповідальності за воєнні злочини у зв’язку з війною Росії проти України”, — сказав представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано.

Генеральний прокурор України Андрій Костін заявив, що відмова Монголії від арешту Путіна ставить під удар її міжнародну суб’єктність.

“Сьогодні Путін принизив Монголію, цинічно використавши її як розмінну монету у своїй геополітичній грі. Хотів би нагадати представникам влади цієї країни, що здатність дотримуватися своїх зобов’язань за міжнародним правом — це один з основних критеріїв приналежності держави до цивілізованого світу. Світу, який цінує людське життя і свободу. Надання гарантій безпеки злочинцеві підриває саму суть глобальної правової системи і серйозно порушує цінності демократичних країн. Відмовою від арешту Путіна Монголія свідомо поставила під удар свою міжнародну суб’єктність”, — заявив він.

Прокурор МКС Карім Хан вірить у те, що диктатора коли-небудь вдасться посадити на лаву підсудних у Гаазі. Він навів як приклад колишню Югославію:

“Як показала історія, ці люди, які володіли в минулому великою владою у своїй країні та регіоні, у підсумку опинилися на лаві підсудних. Є приклади, які показують, що якщо хтось робить що заманеться, користуючись владою, не обмеженою вищою відповідальністю, його простір для маневру звужується”, — заявив Хан в інтерв’ю ВВС.

Путін вибрав Монголію для свого показового візиту, водночас раніше не наважився поїхати на саміт БРІКС у ПАР, яка також є підписантом Римського статуту.

“Поїздка Путіна в Монголію насправді є проявом слабкості. Він вирішив відвідати країну, яка є учасником Міжнародного кримінального суду, уникнувши арешту, але зміг дозволити собі поїздку тільки в країну з населенням 3,4 мільйона, яка живе в тіні Росії”, — зазначив ексдиректор американської правозахисної організації Human Rights Watch Кеннет Рот.

Читайте також: Путін проти МКС і демократії: “безболісний” візит диктатора до Монголії обговорили експерти

Російські терористичні удари по Україні — що допоможе врятувати життя

З нової хвилі терористичних атак розпочалася осінь в Україні. 1 вересня українські діти були змушені розпочати навчальний рік під гуркіт вибухів російських ракет.

Росія продовжує тероризувати українців, завдаючи ударів по житлових будинках і цивільній інфраструктурі. Під вогнем з початку вересня опинилися Суми, Київ, Полтава, Львів, Кривий Ріг, Харків та багато інших українських міст. Унаслідок атак загинули десятки мирних жителів, сотні були поранені, зруйновані житлові будівлі та людські життя.

Вночі 4 вересня Росія знову масовано атакувала Україну за допомогою “Шахедів”, крилатих і балістичних ракет. Найважчі удари припали цього разу на Львів, де жертвами атаки стали семеро людей. Міський голова Львова Андрій Садовий опублікував у соцмережах фото сім’ї Базилевичів, на якому зображено щасливе подружжя — подружжя з трьома доньками. З усіх людей на знімку в живих залишився тільки чоловік.

“Дружина Євгена та три їхні доньки — Ярина, Дарина та Емілія — загинули у власному будинку. У центрі Європи Росія знищує цілі українські родини. Росіяни вбивають наших дітей, наше майбутнє”, — написав мер міста.

Унаслідок удару Росії по Львову 4 вересня постраждали півсотні будинків, більша частина яких розташована в центрі міста і є історичною спадщиною. Міністр закордонних справ України — на той момент Дмитро Кулеба — наголосив, що росіяни атакували людей, які спали в їхніх будинках. При цьому було пошкоджено будівлі в зоні, що охороняється ЮНЕСКО. Міністр закликав союзників негайно надати Україні обіцяні системи ППО і схвалити далекобійні удари західною зброєю по всім легітимним військовим цілям у Росії.

3 вересня Росія вдарила по українському місту Полтава. Загинули 55 осіб, поранено — 328. Російські війська атакували місто двома балістичними ракетами. Швидкість таких ракет велика, тож удар застав багатьох людей просто в момент евакуації в бомбосховище. Удар припав на територію навчального закладу та сусідньої лікарні, частково зруйновано одну з будівель Інституту зв’язку.

“Це ще одне цілеспрямоване кровопролиття, яке доводить рішучість Росії продовжувати свою жорстоку війну проти України та її народу, намагаючись спричинити максимально можливі втрати життів і принести масштабні руйнування”, — заявив представник ЄС із зовнішньополітичних питань Петер Стано.

У Брюсселі зазначили, що Росія здійснює безладні атаки по всій території України, боягузливо націлюючись переважно на цивільні об’єкти.

“У Путіна немає іншого способу помститися за операцію Збройних сил України в Курській області. Ця операція не могла не підірвати дуже серйозно авторитет Путіна і серед військового командування, і серед російської бюрократії. Я не беруся стверджувати, що громадська думка в Росії якось серйозно відреагувала на це. Думаю, що ні: російська громадська думка взагалі стурбована своїми власними проблемами. Але в бюрократії та військовому командуванні, звісно, дедалі більше переймаються питанням щодо того, як Путін керує країною, як Путін керує війною. Щоб зняти негативні настрої, Путін розпорядився використати всі доступні зараз Росії засоби (а це, перш за все, ракети), щоб завдати максимальної шкоди Україні, навіть, перш за все, мирному населенню України”, — прокоментував удар по Полтаві російський військово-політичний експерт Юрій Федоров в інтерв’ю “Настоящему времени”.

2 вересня Росія атакувала Київ. Сили ППО збили понад десяток крилатих і балістичних ракет, а також ударний безпілотник над Києвом.

Уночі 1 вересня росіяни вдарили по житловому мікрорайону Сум. Ракета влучила в центр соціально-психологічної реабілітації дітей та дитячий будинок. Постраждали 18 осіб, серед них шестеро дітей.

Удень 1 вересня Росія завдала масованого удару по Харкову, використавши десяток балістичних ракет. Постраждали 47 осіб, серед них семеро дітей, медики та рятувальники, які приїхали на допомогу людям. Росія застосовує тактику повторних ударів по зруйнованих об’єктах, де намагаються врятувати людей з-під завалів.

У коментарі телеканалу FREEДOM авіаційний експерт Костянтин Криволап заявив, що для захисту громадян України потрібно завдавати ударів по заводах у Росії, які виробляють ракети.

“Результати дадуть удари по заводах, які займаються виробництвом ракет і комплектуючих до них. Вони є в Підмосковному окрузі, наприклад. Кілька днів тому, коли ЗСУ проводили атаку безпілотниками по всьому центральному федеральному округу РФ, із 18 військових суб’єктів удару було завдано по 16. Треба вражати об’єкти, які знаходяться в цій зоні”, — вважає експерт.

Наразі пріоритетом для Володимира Зеленського та українських дипломатів у переговорах із західними партнерами є дозвіл на використання далекобійної західної зброї для ударів по Росії. Ця тема порушується на всіх переговорах президента України з державами, які надають цю зброю.

“Сполучені Штати, Велика Британія, Франція, Німеччина — на сьогодні тільки ці чотири країни або дають, або спроможні надати саме ту далекобійну зброю, яка нам може допомогти витиснути РФ з нашої території, а також можуть допомогти нам зберегти життя цивільних людей у всіх містах”, — наголосив український лідер.

На Заході дедалі частіше лунають голоси на підтримку України в цьому питанні, але процес відбувається надто повільно. В Україні щодня гинуть люди, і ключ до їхнього захисту — у рішучості чотирьох країн, які згадав президент. Аргументи про нібито “загрозу ескалації” через використання далекобійної зброї поступово втрачають актуальність. І відповіддю на ці побоювання слугує операція ЗСУ в Курській області.

Союзники України можуть зробити так, щоб агресія Росії припинилася. 6 вересня на засіданні групи “Рамштайн” Володимир Зеленський запропонував покласти край російській агресії вже цієї осені.

Читайте також: Десятки загиблих і сотні поранених: масовані ракетні удари по мирних містах України обговорили експерти 

Армія України рухається вглиб РФ

Місяць тому, 6 серпня, українські війська перетнули кордон і зайшли на територію Росії. Російське військове керівництво безліч разів заявляло про те, що просування ЗСУ нібито зупинено. А Путін самоусунувся від теми Курської області. Ось уже місяць військо іншої країни контролює частину територій Росії.

Україна контролює 1300 кв. км і понад 100 російських населених пунктів. Про це заявив Володимир Зеленський 6 вересня під час засідання групи “Рамштайн”. Він повідомив, що значна частина території Курської області була просто кинута російськими військами. Інші території Сили оборони України брали під контроль у боях.

Зеленський заявив, що завдяки Курській операції зараз немає загрози наступу росіян на Сумську область, як це було в травні, коли армія РФ почала наступ на Харків.

“Ми бачимо зміни в загальній ситуації. Внаслідок наших дій Путін показав свої справжні інтереси, і це повинно бути очевидним для тих, хто досі вірить, що Путін воює для того, щоб захистити якихось його людей або свої інтереси безпеки. У той момент, поки наші війська просуваються в Курській області, російські війська продовжують наступальні операції в Україні. Найбільш боєздатні підрозділи російської армії залучені до розширення зони окупації на нашій території в Донецькій області. Це вибір Москви. Путін більше хоче окупувати Україну, ніж убезпечити Росію. Він не турбується про російську землю і своїх людей, він просто хоче захопити якомога більше нашої землі”, — наголосив він.

Президент України додав, що операція в Курській області показала, що “червоні лінії” Кремля — це блеф.

А тим часом головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв’ю CNN оприлюднив п’ять цілей цієї операції ЗСУ:

• не дати Росії використати Курську область як плацдарм для нового наступу;
• відвернути сили РФ від інших напрямків;
• створити зону безпеки і запобігти обстрілу цивільних об’єктів на території України;
• узяти в полон російських військових;
• підняти моральний дух українських військ і нації загалом.

Сирський повідомив, що операція ЗСУ змусила росіян перекинути в Курську область десятки тисяч своїх військових. Серед них бійці найкращих у РФ підрозділів повітряно-десантних військ. За підсумками першого місяця операції ЗСУ на території Курської області Російська Федерація втратила вже близько 6 тисяч солдатів убитими і пораненими. Сотні російських військових залишаються в полоні.

Попередні випуски “Все так однозначно”:

• Перша українська балістична ракета, удари по НПЗ і “справа Дурова”: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
• Продовження Курської операції, мовчання Путіна і удари по військових об’єктах у РФ: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
• Військова комендатура ЗСУ в Курській області та строковики РФ на передовій: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
• Ситуація в Курській області та проблеми з озброєнням: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
• Обмін ув’язненими між РФ і Заходом та “путінські виплати” за участь у війні: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
• Візит Кулеби до Китаю та перспективи президентства Гарріс у США: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною