Не “царська справа”: чому Путін уникає передвиборчих дебатів, розповів Левченко

Дебати з реальним опонентом могли б бути для президента РФ Володимира Путіна справжнім ризиком, але вони навряд чи можливі. Таку думку сьогодні, 31 січня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив російський журналіст Олексій Левченко.

“Традиція російської політики така, що царю не гоже спілкуватися зі смердами. Тому і “Единая Россия”, як правило, у дебатах не брала участі здебільшого, і губернатори, яких обирають у регіонах, теж дотримуються цієї традиції. Тобто в традиції російських електоральних процесів завжди є головний кандидат, який уникає зіткнення з іншими учасниками виборів”, — пояснив він.

За словами Левченка, участь у дебатах — це певне порушення того сакрального образу, який має вибудовуватися для “головного кандидата”. Він наголосив, що спілкування з реальним опонентом для Путіна — це ризик, оскільки йдеться про публічну політичну дію, яка невідомо чим закінчиться.

“Наприклад, в американських дебатах чинні президенти часто програвали дебати своїм суперникам, і це, до речі, не завжди означало, що вони програють вибори. Але, так чи інакше, це якесь непередбачуване шоу. Володимир Путін шоу взагалі не терпить, як ми знаємо, з часів виборів мера Петербурга, де Собчак і Путін програли Яковлєву, й відтоді для нього це величезна “родова травма”. І тому відтоді він уникає будь-яких непрограмованих публічних виступів. Звісно, дебати з реальним опонентом могли б стати в такому разі ризиком, а дебати з кишеньковими кандидатами — це вже якось тоді виходить, що ти підіймаєш їх на свій рівень, й теж якось дивно. Тому тут, як не крути, а погоджуватися на дебати Путін не може”, — розповів журналіст.

Він також звернув увагу на те, що й самі кандидати в президенти РФ, за винятком Бориса Надєждіна, заявляють, що вигравати вони не збираються.

Читайте також: Надія на Надєждіна: можливість появи на виборах президента РФ незалежного кандидата аналізували російські експерти

Раніше російський опозиційний політик і громадський діяч Дмитро Гудков висловив думку, що Кремль зробив глобальну помилку, дозволивши Борису Надєждіну збирати підписи — це стало легальним способом протесту серед росіян.