Не допустити голод в світі, підтримати економіку України: головні місії ініціативи Grain from Ukraine розібрали експерти

Щонайменше 5 мільйонів людей, які відчувають гостру нестачу продовольства, до кінця весни мають отримати українське зерно. Напередодні в рамках першого міжнародного саміту з продовольчої безпеки (International Summit on Food Security) в Києві одразу декілька держав оголосили про приєднання до ініціативи Grain from Ukraine. Через участь в проекті держави та міжнародні організації можуть купити українське зерно для найбідніших країн світу, допомагаючи їм в такий спосіб уникнути голоду.

“Суть нашої нової гуманітарної ініціативи дуже проста, прозора, дуже важлива. Ми плануємо відправити з українських портів принаймні 60 суден до країн, які найбільше страждають від продовольчої кризи та потребують термінової допомоги. Це такі країни як Ефіопія, Судан, Південний Судан, Сомалі, Конго, Кенія, Ємен та інші”, — заявив президент України Володимир Зеленський за підсумками саміту.

Україна — один з найважливіших світових виробників зерна. За даними Європейської комісії, на нашу державу припадає 10% світового ринку пшениці, 15% кукурудзи і майже стільки ж ячменю. Згідно зі статистикою міністерства сільського господарства США, в 2021-2022 роках Україна посідала сьоме місце в світі з виробництва пшениці — 33 млн тонн.

Однак постачання зерна було перервано через блокаду портів Росією. Це призвело до різкого зростання цін та загрожувало серйозними наслідками країнам Африки, Азії та Близького Сходу. Завдяки роботі “зернового коридору” кризи вдалося уникнути.

“Росія, усвідомлюючи, що вона програє цю війну, починає застосовувати нові методи: гіпотермічні атаки, враження об’єктів критичної інфраструктури, об’єктів санітарної обробки, щоб збільшити рівень свого звірячого ставлення до людей. Ми повинні продовжувати надавати підтримку ініціативі, тому що Україна страждає, і водночас президент Зеленський готує таку щедру ініціативу”, — заявив прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький на саміті в Києві.

Незважаючи на виклики повномасштабної агресії РФ, Україна готова й надалі експортувати агропродукцію. В середині листопада в рамках гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine перші кораблі з 27 тисячами тонн пшениці на борту вже вирушили до Ефіопії. Зараз до портів України йдуть ще три судна, які доставлять 10 тонн продовольчої пшениці для країн, які цього потребують.

“Німеччина надасть додатково 15 млн євро для подальшого постачання зерна з України за погодженням зі всесвітньою продовольчою програмою. Кожне судно, яке вирушає в рамках цієї ініціативи, не просто везе зерно. Воно несе надію для голодуючих в світі, важливе послання, повідомлення про те, що ми єдині, що ми подолаємо цю війну і що наша спільна людяність переможе”, — наголосив канцлер ФРН Олаф Шольц.

Про фінансову участь в ініціативі Grain from Ukraine, окрім Німеччини, заявили Європейський Союз, а також понад 20 окремих держав, серед яких Франція, Польща, Австрія, Нідерланди, Угорщина, Канада, Бельгія, Японія та Катар. Всі кошти будуть спрямовані на забезпечення постачання українського зерна до країн, які зіткнулися з гострою нестачею продовольства. Ще понад десять країн готуються приєднатися.

“Наші дипломати та партнери працюватимуть постійно, щоб розширити коло учасників ініціативи. Зараз ми вже підсумовуємо кошти. На першому установчому саміті ми зібрали близько 150 мільйонів доларів”, — уточнив президент Зеленський.

Катар підтвердив виділення 20 млн дол. на закупівлю української сільгосппродукції в рамках Grain from Ukraine.

“Катар вітає спеціальні програми та проекти, що сприяють посиленню продовольчої безпеки та збільшують стійкість країн. Ми вітаємо ініціативу України Grain from Ukraine, оскільки вона спрямована на допомогу африканським країнам в отриманні українського продовольчого експорту. Катар виділить 20 млн дол. на підтримку цієї ініціативи”, — сказав заступник прем’єр-міністра, міністр закордонних справ Катару Шейх Мохаммед аль-Тані у виступі на саміті в Києві.

З липня 2022 року в рамках “зернового коридору” з українських портів відвантажили понад 11 млн тонн сільгосппродукції, в тому числі 4,5 млн тонн кукурудзи та понад 3 млн тонн пшениці.

“Передусім, це допомагає тому, щоб деякі країни не були вкинуті в голодомор, який є одним з страшних наслідків розпочатої Росією війни”, — зазначив прем’єр-міністр Бельгії Олександр де Кроо.

Підсумки міжнародного саміту з продовольчої безпеки та перші результати ініціативи президента Зеленського Grain from Ukraine в ефірі телеканалу FREEДОМ проаналізували:

• заступник голови Всеукраїнської Аграрної ради Денис Марчук;
• голова Центру політичних досліджень “Доктрина” Ярослав Божко;
• політолог Володимир Фесенко.

Денис Марчук: В рамках ініціативи Зеленського демократична спільнота об’єднується навколо серйозного лиха — загрози голоду

— Символічно, що в день пам’яті жертв Голодомору в Україні відбувся перший саміт з питань продовольчої безпеки, в якому брали участь представники близько 20 країн, всесвітніх організацій та продовольчої програми ООН.

Цей проект фактично говорить про те, щоб такі біди, які були в Україні на початку ХХ століття, не повторилися в ХХІ столітті.

Ми окреслили ситуацію, де через війну в Україні опинилися і бідні країни Африки, Азії. Те, що сьогодні ініціює Україна — це стратегічне продовження тих зобов’язань, які ми як країна взяли на себе через підписання Стамбульських угод: з України здійснюватиметься експорт, а країни, які потребують українського продовольства, його вчасно отримуватимуть.

Це також продовження тих зобов’язань, які ми робили до війни, експортуючи агропродукцію до десятків країн. А зараз особливо гостро постало питання про нестачу продовольства в світі не лише через війну в Україні, а також через засуху, повені…

І те, що ініціював президент України та підтримали інші країни, говорить про те, що зараз демократична спільнота об’єднується навколо великого серйозного лиха — можливого голоду.

Думаю, найближчим часом збільшиться кількість країн, які приєднуються до ініціативи. В цій складній ситуації Україну також підтримують: країни, що долучаються, виділяють фінансування, за рахунок якого в українських аграріїв закуповується продовольство… Далі трейдери реалізують його в ті країни Африки та Азії, які найбільше його потребують.

Тут дві глобальні місії: перша — не допустити голоду в світі, друга — економічно підтримати Україну в тяжкий воєнний період.

Незалежно від того, як поводитиметься Росія щодо стамбульської угоди, українське зерно експортуватиметься в рамках програми з продовольчої безпеки. І важко уявити, що військовий флот РФ зупинятиме кораблі, які прямують для подолання голоду, наприклад, до країн Африки чи Близького Сходу.

Це такий інструмент, який забезпечить, окрім продовженої ще на 120 днів Стамбульської угоди, додатковий експорт з території України, незважаючи на позицію Росії.

Україна також дає позитивний сигнал, що налаштована на безстрокову роботу “зернової угоди”, тому 120 днів спливає в лютому, коли в українських сільгоспвиробників розпочинається активна фаза підготовки до посівної весняної кампанії. Так наш внутрішній виробник зрозуміє, що може інвестувати, продати та щось заробити.

Нагадаю, що перші сигнали про те, що Україна готова здійснювати продовольчу допомогу бідним країнам, озвучив ще президент Зеленський на саміті G20. Ця пропозиція президента була позитивно сприйнята світовими лідерами. А продовженням цього діалогу став саміт в Києві.

На сьогоднішній день вже акумульовано близько 150 млн дол., які будуть спрямовані на закупівлю зернових для експорту до бідних країн. Чим більше держав гарантує свою участь, тим більше у нас можливостей протистояти продовольчому тероризму РФ.

І ще уточню, що 11 млн тонн [експортованої агропродукції] — це з моменту відновлення роботи портів Великої Одеси. А з початку [повномасштабної] війни Україна експортувала понад 30 млн тонн зернових.

До війни близько 12% світового експорту пшениці та близько 15% світового експорту кукурудзи йшло з території України. Це великі обсяги, які немає чим замінити в найближчі рік-два-п’ять років.

А те, що Росія намагається применшити присутність України в системі продовольчої безпеки — це проблема самої Росії, бо ніхто на це вже не звертає уваги. Всі розуміють глобальне значення українського зерна на світовому ринку.

Ярослав Божко: Під час війни Україна посіла нішу в системі продовольчої безпеки, а після перемоги лише нарощуватиме свою вагу в цій сфері

— Як би нам не хотілося, війна Росії з Україною — це виклик, який має, насамперед, значення для України. Для глобального порядку денного нам потрібна ширша тема, яка зможе раціонально обґрунтувати нашу цінність і показати, чому безпечна, незалежна вільна Україна є для всього світу найкращим вибором.

І тут спроба обіграти тему продовольчої безпеки для мене виглядає як дуже креативний хід української влади.

Тут ми чітко прив’язуємо те, що не може бути просто абстрактної продовольчої безпеки. Для цього мають бути певні передумови, які, зокрема, полягають в безпеці та територіальній цілісності України, в реалізації її національних інтересів, в припиненні війни на українських умовах.

За допомогою такої продовольчої тематики ми даємо додатковий сигнал про те, чому це важливо не лише для нас, а й для країн третього світу, які, можливо, не замислювалися так багато про цінності демократії, непорушність міжнародного права та збереження міжнародно визнаних кордонів. Тут наші політики та дипломати провели велику роботу, яка буде гідно оцінена в майбутньому.

Мені здається, що це не останній глобальний продовольчий саміт. І надалі тема продовольчої безпеки світу буде тісно пов’язана з Україною.

Війна дуже чітко розставила ті ніші, в яких Україна може бути цінним партнером для всього світу. Це, насамперед, ніша продовольства. А те, що паралельно з повномасштабним вторгненням РФ в Україну почалася глобальна продовольча криза, дало багатьом державам привід подумати про те, чого реально варта підтримка України.

Що це не просто орієнтована на цінності ідея чи підтримка молодої демократичної держави, а що ця підтримка має прагматичний вимір, що впливає і на міжнародну безпеку, і на ціни на світовому ринку.

Я б так сказав: якби не було повномасштабного вторгнення, можливо, процес пошуку ніші для України, пошуку тем в міжнародній політиці, в яких ми є важливим партнером для ключових країн світу, міг би зайняти досить багато часу. А війна дає можливість в дуже швидкому форматі подивитися на ті процеси, що в світі залежать від України.

Поки війна не відбулася, ми не мали жорстких доказів, які були б однозначно зрозумілі всьому світу. Ми мали лише логічну аргументацію. Наразі ми маємо жорсткі докази: війна почалася — порти заблоковані. Ціла низка африканських та інших держав почали відчувати продовольчі проблеми. Пішов ланцюжок політичних рішень, які потрібні для вирішення цього питання.

Сьогодні попри все ми бачимо позитивну тенденцію. Хоча комунікації з іншими державами відбуваються на тлі війни, наша дипломатія є досить активною. Ми починаємо говорити про глобальний діалог зі світом, з Африкою, пошук точок перетину з тими державами, якими ми об’єктивно не займалися роками. Війна змусила нас шукати шляхи для виживання, для зміцнення своєї позиції. І вона, звичайно, прискорила реалізацію тих цілей, які Київ може реалізувати.

Тому я думаю, що ніша глобальної продовольчої безпеки є важливою для України. І в перспективі, після перемоги у війні, Україна нікуди не піде з цієї теми, а лише нарощуватиме свою вагу в цій сфері.

Момент з вимушеним поверненням Росії у зернову угоду через чотири дні говорить про те, що вона нічого не отримала у відповідь на блеф. Це дуже чіткий маркер слабкості РФ, який всі сторони для себе підкреслили. Україна тут змогла провести лінію, яку ми намагалися доносити Заходу роками, певною мірою ще до війни на Донбасі в 2014 році… А з повномасштабним вторгненням Україна залишається у фарватері сприйняття Росії як держави, яка будується на блефі та сила якої не відповідає заявленим позиціям.

Захід лише зараз починає розуміти, що Україна була в корені права щодо взаємовигідних для всього світу сценаріїв виходу з тієї кризи, яку Росія вже давно намагається нам нав’язати. І те, що ми завчасно зайняли таку стійку позицію, яка з часом виправдалася, наголошує на нашій правоті і додає нашим словам ваги на міжнародній арені.

Володимир Фесенко: Продовольчий саміт — не перший міжнародний захід в столиці країни, що воює

— Саміт з продовольчої безпеки став знаковою подією не лише для України, а й для всього світу. Дуже символічно, що він відбувся в день пам’яті жертв Голодомору в Україні. Ми пережили таку трагедію, і не хочемо, щоб щось подібне відбувалося в інших країнах.

Водночас Україна разом з нашими партнерами демонструє готовність допомагати іншим державам, які можуть опинитися перед таким самим ризиком.

І на такому заході — до речі, це вже не перший міжнародний захід в столиці країни, що воює — гостей було ще більше. Тому що це не лише знак поваги до нашої країни, а й демонстрація спільних партнерських зусиль в підтримці України. В даному випадку — для вирішення проблем міжнародної продовольчої безпеки.