В Брюсселі завершилася чергова, 13-та зустріч у форматі “Рамштайн”. Майже 50 союзників обговорювали підвищення бойових можливостей України.
Глава Пентагону США Ллойд Остін заявив, що союзники виявляють єдність і рішучість у підтримці української оборони перед лицем російської агресії.
Про що домовилися міністри
Відкриваючи 13-й “Рамштайн”, глава Пентагону Ллойд Остін прокоментував наступ українських військ. За його словами, розпочався військовий марафон, тому союзники зосередяться на нагальних потребах української армії. Зокрема, на посиленні системи протиповітряної оборони (ППО) і постачанні боєприпасів.
За підсумками засідання Контактної групи з питань оборони України стало відомо, що близько 200 військових ЗСУ до кінця літа завершать навчання на американських танках Abrams. Ці терміни приблизно збігаються з часом постачання 31-го танка від США.
Крім цього, Нідерланди і Данія координуватимуть навчання українських пілотів на літаках 4-го покоління, включно з винищувачами F-16. Проте дати конкретних поставок F-16 невідомі.
Зі свого боку, Польща і Німеччина займатимуться танковою коаліцією.
На “Рамштайні”, окрім підготовки українських пілотів, також визначили алгоритм навчання техніків та інженерів, які обслуговуватимуть літаки та створення хабів для ремонту західних винищувачів.
Учасники засідання також говорили про постачання Україні сучасних ракет і систем ППО.
Міністр оборони України Олексій Резніков залишився задоволений результатами засідання Контактної групи з оборони.
“Сьогодні я також почув дуже важливі новини про так звану коаліцію Bird Coalition або “Коаліцію винищувачів” (Fighter Jet Coalition)”, — зазначив глава Міноборони України.
Країни НАТО анонсували додаткові пакети допомоги.
“Кілька країн сьогодні взяли нові зобов’язання перед Україною. Канада зобов’язалася виділити черговий пакет допомоги в 500 млн дол., який включатиме понад 200 критично важливих ракет для того, щоб допомогти захистити українське небо. США разом із Великою Британією, Данією та Нідерландами зробили свій внесок у критично необхідні ракети протиповітряної оборони. Ми зосереджені на тому, щоб бути впевненими, що ми продовжуємо просуватися в тому, що необхідно Україні для того, щоб досягти успіху”, — повідомив міністр оборони США Ллойд Остін.
Зі свого боку, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг звернув увагу на те, що є й інші важливі питання, які треба обговорювати. Він підкреслив, що Україна домагається результату на полі бою, і це означає, що вона в змозі відвойовувати свої захоплені території. І тільки такий підхід дає змогу примусити Росію до переговорів.
Напередодні Вільнюського саміту
Засідання на рівні міністрів оборони стало останнім перед важливим для України самітом НАТО у Вільнюсі (Литва). Можливо, ця зустріч стала останньою у форматі Комісії Україна-НАТО, бо після Вільнюського саміту, найімовірніше, вже буде утворено Раду Україна-НАТО. Таким чином, статус представництва Києва в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі стане набагато вищим.
Наразі в НАТО 31 член, з високою часткою ймовірності приймуть Швецію. Україна може стати асоційованим членом — її фактично наділять правом статті 4 Альянсу. Стаття говорить, що сторони “проводитимуть спільні консультації, якщо їм або одній із них загрожує небезпека. Україна матиме право збирати засідання представників НАТО.
Оцінки чиновників та експертів
Про досягнення 13-го засідання у форматі “Рамштайн” та прогрес у створенні “авіаційної коаліції” в ефірі телеканалу FREEДОМ свої думки висловили:
- Єгор Чернєв, заступник голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради України, голова Постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО;
- Володимир Фесенко, політолог;
- Ігор Романенко, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”, заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006-2010 рр.), генерал-лейтенант запасу;
- Владислав Селезньов, військовий оглядач, колишній спікер Збройних сил України;
- Марк Фейгін, російський опозиціонер і адвокат.
ЄГОР ЧЕРНЄВ: Україна готується до конкретної пропозиції щодо членства в НАТО
— На порядку денному основні дві теми. Перша: поточна підтримка України у війні (боєприпаси, засоби ППО, F-16 і бронетехніка). І друга: майбутнє України в НАТО.
Поки що ми не бачимо і не чуємо прямої підтримки того, що Україну чекають у НАТО. Ми не можемо назвати жодних конкретних термінів. Ми прив’язані до закінчення війни. Але ми дуже хочемо почути на саміті у Вільнюсі більш конкретну пропозицію або позицію наших партнерів щодо майбутнього членства України в НАТО.
Ми очікуємо політичного запрошення України до НАТО. Це не зобов’язує наших партнерів завтра ухвалювати рішення про наше членство, але це дає конкретні чіткі сигнали і Україні, і РФ, якій не вдалося вплинути на рішення наших партнерів.
Росія не має права вето в цьому політичному альянсі. Тому якраз ми і розраховуємо на те, що будуть напрацьовані наступні кроки для інтеграції України в НАТО. Ось те, що ми б хотіли почути у фінальній резолюції саміту НАТО у Вільнюсі (Литва).
20 країн уже публічно повідомили про свою підтримку України стати членом НАТО. Решта 11 країн сумніваються. Американські партнери поки що не зробили публічної заяви про підтримку, вони говорять про те, що необхідно відкласти це питання на післявоєнний період. Ми ж просимо зараз почати процес інтеграції, щоб не втрачати час, і щоб максимально технічно підійти до цього питання.
На сьогоднішній день є певна кількість країн, які вже вступили в коаліцію F-16. Для України є програма з боєприпасів, яка запускається і називається “1 млн боєприпасів для України”. І це фінансування вже знайдено в наших партнерів.
Крім підготовки пілотів потрібно підготувати злітно-посадкові смуги, бази обслуговування F-16, тому що у нас їх немає. Я думаю, що це все-таки процес паралельний, який займе 3-5 місяців. Цього буде достатньо для того, щоб побачити в небі України літаки F-16 з українськими пілотами, які пройдуть навчання.
ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Зустрічі “Рамштайн” мають продовжитися після перемоги України
— Головні рішення стосуються забезпечення потреби Збройних сил України в наступальних діях влітку цього року. І це видно, наприклад, за оборонним пакетом, який надають зараз Україні США. На цьогорічному “Рамштайні” обговорювалися потреби України в наступі.
Але й на стратегічну перспективу найголовніше рішення стосується коаліції винищувачів F-16. Ці рішення мають організаційно-технічний характер. Але це якраз те, чим займається “Рамштайн”.
Рішення про початок навчання українських пілотів уже погоджено – де і як це відбуватиметься. Наприкінці літа – на початку осені вирішуватимуть, які країни, в якій кількості поставлятимуть нам перші партії F-16.
Ми звикли розглядати діяльність платформи “Рамштайн” саме в режимі подій. Минув уже 13-й “Рамштайн”. Платформа працює понад рік, як годинник. Це механізм, це інструмент. У регулярності я бачу головний сенс “Рамштайн”.
Платформа має свій логістичний центр і свої підрозділи по Європі. Ця система узгоджується — з якого боку, в якій кількості, за якими маршрутами відбувається постачання конкретних видів озброєння. “Рамштайн” визначає головні потреби на найближчу перспективу. А далі вже йде робота в щоденному режимі.
Для нас було б дуже важливо, щоб робота “Рамштайн” не закінчилася після нашої перемоги. Тому що це буде одна з вагомих гарантій нашої безпеки.
До речі, зазначу, що паралельно з “Рамштайном” у Брюсселі була зустріч міністрів оборони країн НАТО. І на цій зустрічі, наскільки відомо, обговорювалося питання про гарантії безпеки для України. І також питання про майбутню перспективу приєднання України до НАТО.
Зараз починається літня військова кампанія. У чому її відмінність від того, що було раніше? Взимку були атаки на нашу енергетику, осінь була часом очікувань. Були важкі бої в районі Бахмута. А зараз Україна вже бере на себе ініціативу у військових діях. ЗСУ треба забезпечити боєприпасами, наступальною зброєю. Природно, наші партнери зацікавлені в тому, щоб ми перемогли. У цьому полягає головна місія “Рамштайн”.
ІГОР РОМАНЕНКО: Країни активно приєднуються до “авіаційної коаліції“
— “Рамштайн” реагує на події, які відбуваються в Україні. Західні партнери постачають нам і 15 бойових машин Bradley, і 10 Stryker, і боєприпаси до засобів протиповітряної оборони, і снаряди, і так далі.
Американці вже навчили 11 тисяч українських пілотів. Причому, в цьому брали участь 33 країни, понад 40 полігонів на трьох континентах. Загалом, досить значні цифри. Столтенберг частково проговорився, як і міністр оборони Нідерландів, про те, що вже проходить навчання льотчиків, інженерно-технічного складу тощо. На зустрічі, звісно, затверджували конкретні підходи до навчання.
Вісім країн розглядають можливість надання п’яти типів літаків. Там є і Gripen, і Eurofighter, і Mirage, і Tornado.
Програми навчання займають від 3 до 6 місяців, залежно від того, на яких літаках і чого конкретно навчати. Багато що залежить від рівня підготовки пілотів. Але тут треба мати на увазі, що питання не тільки в пілотажі.
Питання в застосуванні дуже різноманітного сучасного авіаційного озброєння, яке, з одного боку, дає переваги перед російськими літаками та авіацією, але потребує більш тривалого навчання.
Уже зараз нам треба якомога більше авіації, тому розглядається, наприклад, морський штурмовик F-18, який має більш потужне шасі, більше озброєння, ніж F-16, два двигуни. Його може надати Австралія, ще 2014 року його пропонувала Канада.
Крім того, уже погодилися з підготовкою розгляду шведських Gripen. Це досить легкий і простий літак, який пристосований до дії і над морем, і над сушею, не вибагливий до аеродромного забезпечення. У Західній Європі вивчаються питання щодо Typhoon, Tornado і Mirage.
ВЛАДИСЛАВ СЕЛЕЗНЬОВ: Винищувачі F-16 вкрай важливі під час контрнаступу
— F-16 — це багатофункціональна платформа. Відповідно, вона може бути базисом для забезпечення протиповітряної оборони нашої країни. Адже цілком очевидно, що ракети класу “повітря-повітря” здатні вражати ворожі об’єкти на відстані близько 120, навіть 150 кілометрів.
Крім того, ці літаки можуть бути використані як засоби авіаційної підтримки дій українських сил оборони як на сухопутній частині нашої території, так і в акваторіях Чорного та Азовського морів.
І я думаю, що це дуже цікава опція, тому що, наприклад, усім добре відомі ракети класу “Гарпун” насамперед мають використовуватися саме з авіаційних платформ.
Далі буде набагато цікавіше. І платформи F-16, безумовно, нам вкрай важливі.
МАРК ФЕЙГІН: Питання прийняття України в НАТО було невід’ємною частиною “Рамштайн”
— Я розраховував, що все-таки “Рамштайн” крім надання необхідних озброєнь побічно вплине на майбутній саміт у Вільнюсі. Європарламент проголосував за резолюцію із закликом прийняти Україну в НАТО.
Такі ж настрої витають і в країнах Східної Європи, у країнах Балтії. Вони – за негайне прийняття України в НАТО, незважаючи ні на що.
Ця тенденція за логікою має посилитися. І, звісно, я очікував, щоб міністри оборони різних країн на “Рамштайні” зробили заяву про прийняття України до НАТО.
Але поки що дуже обережно підходять до цього питання. У всякому разі, ми не почуємо таких заяв до найвідчутніших підсумків контрнаступу.
Читайте також: На прийдешньому “Рамштайні” необхідно мало не руба ставити питання про ATACMS, — Романенко