Назад у СРСР: Росія хоче відродити планову економіку (ВІДЕО)

Помічник президента Російської Федерації Володимира Путіна Максим Орєшкін вважає, що вихід західних компаній з російського ринку позитивно позначився на економіці країни. Такі заяви звучать на тлі того, що навіть за даними Росстату, росіяни скорочують купівлю продуктів харчування до мінімуму за 13 років. А поки населення бідніє, а ринок Росії дедалі більше ізолюється, державний банк пропонує вводити нові репресивні механізми, повідомляє FREEДОМ.

За даними видання “Коммерсантъ”, Центробанк Росії хоче зобов’язати операторів зв’язку передавати державній системі персональні дані абонентів.

Росія все більше починає бути схожою на СРСР часів застою. Зокрема і своєю економікою. Перша і головна ознака — приховування реальної інформації. У 1987 році публіцисти Селюнін і Ханін за непрямими ознаками визначили, що офіційна статистика завищувала економічні показники Радянського Союзу в 13 разів. Сьогоднішня Росія впевнено йде до такого рівня фальсифікації. Адже з лютого уряд може не публікувати фактично всю статистику. Тому бізнесу доводиться будувати плани навмання.

“У Росії немає зараз інвестиційного клімату для зовнішніх гравців. Тому що санкції — це дуже сильний аргумент, і це відлякує будь-якого інвестора. Тому впливають такі речі тільки на внутрішній бізнес російський. Допомагає це чи не допомагає російському бізнесу? Ні, звичайно ж, це заважає. І плюс-мінус це йде шляхом Радянського Союзу, тобто радянізація російської економіки. А саме ситуація, коли спотворена статистика призводила до того, що ухвалювати правильні рішення дуже складно”, — пояснив фінансист Сергій Фурса.

Інша радянська практика, яка повертається в російську економіку — держплан. Згідно з офіційними даними, державний сектор становить 55% російської економіки. Але насправді, стверджують експерти, його частина перевищує 70%. А після початку повномасштабного вторгнення держава викуповує бізнес тих західних компаній, які вирішили вийти з російського ринку. Тим, що країна надто близько підходить до повернення держплану, занепокоєна навіть голова Центрального банку Росії.

“Я вже не кажу про ризик реставрації планової економіки. Здається, що це неможливо, тому що у нас все ринкове, але насправді державі досить у себе сконцентрувати право ухвалювати рішення, які виробництва, які проєкти потрібно розвивати й куди спрямовувати фінансові ресурси замість приватної ініціативи, і на мій погляд, це великий ризик”, — заявила на Петербурзькому міжнародному економічному форумі голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіуліна.

У березневому опитуванні менеджерів великого російського бізнесу від Державного університету управління, 78% респондентів підтримали ідею повернення до п’ятирічок. Такі настрої збігаються з так званим імпортозаміщенням, яке влада насильно просуває. Так, за наказом Путіна, до 2026 року на об’єктах критичної інфраструктури все програмне й апаратне забезпечення має бути вітчизняним. У російських реаліях це означає нові можливості для корупції, стверджують експерти.

“У країні-співагресорі Білорусі така система давно вже працює. Тому що це означає? Заплановані інвестиції в промисловість, військово-промисловий комплекс (ВПК), у сільське господарство, транспорт, логістику. Це буде, скажімо так, централізація системи відкатів, заносів і розпилу”, — сказав головний економіст Офісу простих рішень і результатів Ярослав Романчук.

Дефіцит бюджету Росії ще в травні 2023 року перевищив запланований річний. Причина — рекордні витрати разом зі зниженням доходів. Щоб закрити цю величезну діру в бюджеті, Кремль запровадив нібито добровільний внесок в економіку від бізнесу — сумарно в 300 млрд рублів (3,6 млрд дол.).

Читайте також: У Росії валютні депозити почали видавати рублями — деталі від економіста