На українських територіях після деокупації залишилося багато проблем, які поступово вирішуються: розмінування, доступ до медпослуг, соціальні виплати та відновлення інфраструктури. Однак евакуйованим українцям рекомендують цю зиму перечекати у безпечніших регіонах України. А тим, хто тепер має можливість виїхати, нею скористатися.
Які першочергові завдання щодо деокупованих територій стоять перед усіма гілками української влади? На якому етапі процес виплати компенсацій людям за втрачене чи пошкоджене житло? Як відбувається відновлення соціальних виплат? На ці теми в інтерв’ю телеканалу FREEДОМ говоримо з віцепрем’єркою — міністеркою з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Іриною Верещук.
— Вересень можна назвати успішним у плані звільнення українських територій від російських загарбників. Однак після звільнення є інший, вагомий та важливий пласт роботи. Як і хто його виконує? Які першочергові задачі має місцева влада на деокупованих територіях і де вже відновили своє функціонування обласні військові адміністрації?
— Ви маєте рацію, у нас зараз два великі фронти — мілітарний та гуманітарний. Наші хлопці та дівчата зробили неможливе — викинули ворога практично з усієї Харківської області, і вже триває процес у Херсонській. Звичайно, чекаємо до кінця року якнайбільше звільнених територій.
Окупанти після себе залишили зруйновану цивільну інфраструктуру — це понад 70% зруйнованих об’єктів, наприклад, в Харківській області. І це вимагає особливих зусиль усіх рівнів та всіх гілок влади.
Якщо ми говоримо про законодавчий фронт, звичайно, це закон про звільнені території. Ми разом з депутатами, координаційним штабом, міністерствами, експертними групами та нашими міжнародними партнерами напрацьовуємо законопроект про статус людей, які жили під окупацією: які у них є соціальні гарантії, які можливості, а також які функціональні інструменти мають місцева, регіональна та центральна влада.
Перше, що ми робимо, це відновлюємо інфраструктуру. Але щоб відновити, її потрібно розмінувати. Звичайно, наші ДСНС роблять все, щоб це було якнайшвидше. Але ви, напевно, чули світову статистику, згідно з якою один день активних бойових дій дорівнює згодом місяцю розмінування.
Харківська область була понад п’ять місяців під окупацією — уявіть, скільки зараз вибухонебезпечних мін та різного роду бомб лежать на її території.
Ми говоримо і про відновлення зв’язку… А електропостачання там важко дуже відновити, бо ворог робив усе, щоб завдати якомога більшої шкоди та щоб якнайбільше цивільного населення постраждало.
— У звільнених від російських окупантів населених пунктах Харківської області повертають електроенергію. У Вільхівській та Дергачівській громаді, зокрема, майже пів року не було доступу до електромереж. При цьому після деокупації до деяких населених пунктів Харківської області поки що небезпечно повертатися. Чи можна говорити про якісь орієнтовні терміни, коли всі звільнені території Харківської області стануть придатними та безпечними для життя? Коли буде розміновано всі населені пункти?
— Про терміни говорити рано, проте моя загальна рекомендація — не повертатися чи поїхати, якщо є така можливість. А ми надаватимемо людям можливість безпечно та безкоштовно евакуюватися та знайти на зиму житло у центральних чи західних областях України.
Розуміємо, які зараз проблеми у наших внутрішньо переміщених осіб. Телефонуйте нам: допомагатимемо також з медикаментами.
У нас зараз головне питання — провести якнайшвидше евакуацію з цих територій, щоби наші електрики, рятувальники ДСНС та інші служби зробили все, що мають. І тоді вже навесні повертатимемося.
— Щодо евакуації: деяким людям довелося залишитися на окупованих територіях з різних особистих причин, зокрема небажання залишати свої будинки чи відсутності такої можливості. Тобто вони були там, коли російські окупанти робили всілякі безчинства… Для людей, які пережили окупацію, незрозуміло, чому вони тепер повинні евакуюватися. Поясніть, чому важлива евакуація абсолютно для всіх — як для дітей, так і для дорослих?
— Харківська область дуже постраждала, бо окупанти не відкривали гуманітарні коридори. У перші місяці [війни] я займалася цим питанням — люди справді не могли вибратися. Тому залишились і дочекалися нашу армію.
Їм було важко прийняти рішення. Багато хто пережив великі фізичні та психологічні страждання. Ті, хто залишилися з дітьми, боялися їхати через напівзруйновану дамбу в Печенігах. Там пропускали через блокпости під постійними обстрілами та психологічним тиском один раз на тиждень і лише обмежену кількість людей. Це було справді болісно і страшно.
А зараз тенденція, щоби виїхати, є: жінки з дітьми хочуть евакуюватися. Нам потрібно просто отримати доступ до цих людей.
До мене багато телефонують на гарячу лінію, особливо волонтери на Харківщині, і сигналізують про те, що люди не знають, що є евакуація. До них важко дістатися, з ними немає зв’язку. Потрібно терміново зробити так, щоб, насамперед, евакуювати літніх та маломобільних людей, бо вони зиму не переживуть.
Я говоритиму правду. Ми не зможемо повністю відновити газопостачання та подати у всі населені пункти електрику. Зима настане буквально за кілька місяців, і це великий чинник ризику.
Зараз допомагатимемо місцевим главам ОВА, щоб організувати евакуацію якнайкраще, бо проблеми є. Люди не знають, до кого звернутися, не чують інформацію — і це наше недоопрацювання. Працюватимемо над цим.
— Чи вже є процедура, як людям отримати компенсацію за втрачене чи пошкоджене житло? Можливо, щоб почати його відновлювати?
— Щодо звільнених територій Харківської та Херсонської областей постанову прийнято. Наразі це [на стадії] того, як правильно зафіксувати [руйнування], подати заявку до реєстру. А потім буде процес компенсації. Але про компенсації на територіях, які були звільнені, поки не йдеться.
Однак, якщо ваше житло зруйноване або частково зруйноване, ви маєте право на щомісячні виплати, як і ВПО. Ми маємо державну програму для людей, чиє житло постраждало. Звертайтеся до нас за консультацією, щоб кожен місяць отримували гроші для підтримки себе та свого життєзабезпечення.
— Щодо соціальних виплат: ми знаємо, що десь вони вже повертаються. Який механізм і коли вдасться їх налагодити?
— Це дуже важливе питання і головний етап, наприклад, для пенсіонерів, які не можуть собі допомогти. Пенсії відновлюються. Ви, напевно, бачили кадри, коли “Укрпошта” привезла до перших населених пунктів гроші та інші виплати.
Щодо “ПриватБанку” та “Ощадбанку”: вони не можуть привозити готівку, але зробили все для того, щоб люди отримали свої гроші. Вони організовували виїзди до відділень на автобусах, [зробили] можливість отримати гроші на касі у продуктових магазинах.
А інші соціальні виплати є на картках. Тепер потрібно, щоб люди могли їх отримати, бо є проблеми з енергопостачанням та фізичним доступом до банкоматів.
— Як скоро зможуть розпочати роботу освітні заклади — дитячі садки, школи, училища, філії інститутів?
— Якщо ми говоримо про офлайн-навчання, я не вірю, що ми зможемо зробити це до зими. Якщо діти маленькі, я завжди радитиму виїхати: пережити зиму, піти до офлайн-школи у західних чи центральних регіонах України.
Дуже багато зруйновано, і зараз питання про оффлайн-навчання не стоїть. Але онлайн, як тільки будуть проведені кабелі та відновлені лінії… Завжди можна розраховувати, що і вчителі, і школи працюватимуть, даючи дітям знання.