Наслідки ударів РФ по енергетиці України: експерти обговорили можливості виходу з кризи

Робітник ТЕС України, яка постраждала після російського ракетного обстрілу. Фото: gettyimages.com

Росія регулярно атакує енергетичну інфраструктуру України, використовуючи дрони “Шахед” і ракети різного калібру. У звіті Міжнародного валютного фонду повідомляється, що внаслідок російських обстрілів енергосистеми України було знищено 80% теплової генерації та 40% потужностей гідроелектростанцій. 

Стан української енергетики після російських обстрілів

Через російські обстріли об’єкти енергетики пошкоджено практично в кожній області України. У зв’язку з цим у країні запроваджено графіки вимкнення електроенергії, оскільки генерації не вистачає. 

Понад 180 разів Росія атакувала теплоелектростанції ДТЕК. Втрачено 90% потужностей, повідомляють у компанії. Після кожної атаки енергетики намагаються по максимуму повернути в дію пошкоджене обладнання. 

За словами генерального директора ДТЕК Ільдара Салєєва, на відновлювальні роботи потрібні не місяці, а роки. 

“Збиток за попередніми підрахунками становить понад 350 млн доларів. Цього року на ремонти ТЕС піде 4 млрд гривень власних коштів ДТЕК — це близько 100 млн доларів. Це наш мінімальний план, який ми можемо встигнути виконати цього року. Наші фахівці по всьому світу шукають запасне обладнання, яке можна купити, привезти та встановити”, — повідомив Салєєв. 

Для запобігання дефіциту залучається імпорт та аварійна допомога з країн Європи, кажуть в “Укренерго”. Україна зараз не експортує електроенергію, а імпорт йде з п’яти країн — Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини та Молдови. 

“Існує досить великий дефіцит потужності в енергосистемі, насамперед у вечірні години. Серйозних пошкоджень завдано об’єктам так званої маневрової генерації, яка дає змогу збільшувати виробництво електричної енергії вранці та ввечері, коли на неї найбільший попит. Це все призвело до того, що зараз “Укренерго” як оператор системи передачі запроваджує обмеження на відпуск електричної енергії споживачам та встановлює ліміти пропорційно до кількості споживачів у регіонах України”, — зазначає експерт у галузі енергетики Геннадій Рябцев

У червні партнери країн “Великої сімки” (G7) оголосили, що спрямують в Україну додаткову допомогу енергетичному сектору в розмірі понад 1 млрд доларів. Майже 100 млн євро планує виділити влада Норвегії на підтримку української енергетики. Також про підтримку в розмірі 1,5 млрд доларів оголосили в Білому домі. Допомога від США передбачає 500 млн доларів від USAID (Агентство США з міжнародного розвитку, — ред.) для української енергетики та перенаправлення раніше оголошених 324 млн на аварійний ремонт енергетичної інфраструктури, пошкодженої Росією. Естонія перерахує 400 млн євро до Фонду підтримки енергетики України, який було створено навесні 2022 року. 

Тим часом українські міста активно готуються до зими та частих відключень електроенергії. Уже зараз максимально переводять інфраструктуру на автономне живлення — сонячні електростанції, дизельні генератори, громадський електротранспорт на автономному ходу. 

Ситуація в енергетиці в оцінці експертів

У якому стані перебуває енергетичний сектор України? Як захистити об’єкти інфраструктури від російських обстрілів? Яким чином західні союзники можуть допомогти Україні з відновленням енергетики? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

  • Ілля Несходовський, економічний експерт; 
  • Ярослав Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД); 
  • В’ячеслав Потапенко, керівник Центру внутрішньополітичних досліджень НІСД. 

ІЛЛЯ НЕСХОДОВСЬКИЙ: Удари по енергетиці — це елемент геноциду

— Дії росіян спрямовані на те, щоб створити просто нестерпні умови для українців, щоб виникли, може, навіть соціальні протистояння і протести. Також ворог хоче створити нестерпні умови для того, щоб українці почали переїжджати в інші країни. 

Удари по енергетиці — це абсолютно не воєнне питання, а питання існування українців — наскільки їхні умови життя можна зробити нестерпними. І в цьому сенсі, звичайно ж, це елемент геноциду. 

Заяви, зроблені в ефірі російських телеканалів, також свідчать про те, що мета таких ударів — не зупинити якісь заводи та не знизити військову міць України, а максимально нашкодити мирним жителям.

Щодо того, як це компенсувати, то тут питання не тільки у збитках. Ми всі зазнаємо збитків від цих ударів — це знищення житлової, дорожньої та соціальної інфраструктури. У цьому відношенні це теж є елементом геноциду. 

Питання в тому, щоб створити необхідні потужності, які б забезпечили нас електроенергією під час зими — це купівля газопоршневих, газотурбінних генераторів, електрогенераторів, дизельних генераторів, створення різних програм підтримки, спрощення ввезення цих систем, підключення до енергетики. На це необхідно спрямовувати зусилля. 

На відновлення генерації потрібно 56 млрд доларів. У разі знищення цілої теплоелектростанції ми маємо оцінювати збитки не тільки за балансовою вартістю, а й за вартістю відновлення цього об’єкта. І сума тут може бути набагато більшою, ніж 56 млрд. Я вважаю, що це навіть досить скромна оцінка щодо тих збитків, яких завдала Росія своїми ударами по цивільній інфраструктурі. 

ЯРОСЛАВ ЖАЛІЛО: Відновлення української енергетики потрібне тут і зараз

— Якщо говорити про першочергове й оперативне відновлення об’єктів енергетики, то, напевно, було б розумно, коли держава або інші суб’єкти, які постачають Україні необхідне обладнання, могли б отримувати за це компенсацію у вигляді фінансових ресурсів. 

Поки рано говорити про те, щоб у цьому процесі брав участь Фонд підтримки енергетики України, тому що він поки що тільки формується. Це трастовий фонд, а відновлення енергетики потрібне тут і зараз. 

Усі ті держави, які сьогодні підтримують Україну коштом власних бюджетів, мають повне право після завершення війни звернутися до Росії по репарації для відшкодування матеріальних збитків. Я думаю, що це має бути міжнародне звернення, і це буде абсолютно окремий правовий механізм. 

Зараз ми говоримо про термінову підтримку і відновлення принаймні частини української економіки. І це тільки мала частина того, що необхідно, щоб українська економіка відновила свій енергетичний потенціал хоча б, скажімо так, до рівня первинної стійкості.  

В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: Необхідно створити мережу невеликих електростанцій

— Енергетика є критичним моментом. Західні союзники допомагають нам у питанні подолання руйнувань від російської агресії. У 2023 році було зруйновано багато потужних трансформаторних підстанцій — система транспортування електроенергії. Країни-партнери тоді нам серйозно допомогли, і все було відновлено.

На сьогодні, як я розумію, йдеться про кілька напрямів дій: 

  • відновлення окремих об’єктів тепло- і гідрогенерації, великих станцій шляхом передачі обладнання, яке знаходиться на зупинених у Європі ТЕС; 
  • створення цілої мережі невеликих електростанцій (як газових, так і на біопаливі), які б могли бути, внаслідок своєї численності, менше піддаватись ракетним обстрілам. 

Сьогодні Україна в достатній кількості виробляє електроенергію на АЕС. Однак не вистачає так званих маневрів їхньої потужності, щоб гасити пікові навантаження. У зв’язку з цим доводиться не підключати теплоелектростанцію в момент більш високого споживання, а навпаки — відключати деяких споживачів для того, щоб триматися на одному рівні. Така специфіка функціонування атомної енергетики. 

Читайте також: Українські удари по оборонці РФ можуть змінити ситуацію на фронті, — експерт

Прямий ефір