Наш пріоритет — допомогти вам захищатися: велике інтерв’ю з послом США в Україні Бріджіт Брінк

Бріджіт Брінк — нова посол США в Україні. Її кандидатуру рекомендував президент Джо Байден, Сенат затвердив Брінк на посаду 19 травня.

Експерти наголошують на важливості призначення Брінк під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, адже вона спеціалізується на гарячих точках Європи.

Так, своє перше призначення за кордон дипломатка отримала до посольства США в Сербії наприкінці 1990-х у розпал війни на Балканах. У 2005-2008 роках займалася питаннями Грузії, очолюючи політико-економічний відділ США у Тбілісі. Перед призначенням в Україну була послом США у Словаччині.

Раніше посада посла США в Україні була вакантною три роки після того, як Дональд Трамп у травні 2019-го відкликав Марі Йованович з посади глави дипмісії у Києві.

Бріджіт Брінк дала розширене інтерв’ю в межах телемарафону FREEDOM.

Нас надихають українці

— Як посол ви прибули до Києва 29 травня. Можете порівняти ваші відчуття щодо ситуації тоді й зараз?

— Так, ми прибули сюди наприкінці травня. Якщо порівнювати зараз і тоді, то вочевидь, що військова ситуація відрізнялася від нинішньої.

— Ви зараз почуваєтесь у більшій безпеці у Києві, ніж тоді, у травні?

— Я не думала про особисту безпеку. Я весь цей час була зайнята питанням: як найкраще убезпечити персонал місії — американців та українців, які працюють у нас.

Ми вжили деяких заходів, щоб нормалізувати роботу та збільшити тут свою присутність. Але ми постійно дотримуємося рекомендацій уряду та протоколу безпеки. Так і далі робитимемо.

Наш пріоритет зараз як дипломатичної місії — допомогти Україні захищатися. Це те, до чого ми всі, і я теж, доклали багато зусиль.

Всі ці заходи сприяють тому, щоби ми, американське посольство, працювали тут, на місці, функціонували. У мене чудова команда, яка допомагає все це робити.

Мені здається, що життя відновлюється у Києві. Що це означає? Це означає, що ми можемо робити більше, ми зможемо розширити свої можливості.

Ми вже виїжджали до Київської області. Спілкувалися зі свідками жахливих воєнних злочинів та звірств, які там відбувалися. Також хочемо відвідати Одесу, аби підтримати ініціативи щодо експорту українського зерна.

Тобто ми розширюємо свою місію як з точки зору кількості людей, так і з точки зору географії.

Дуже важливо виконувати ту роботу, заради якої президент мене прислав сюди — підтримувати Україну в спробі захиститися.

— Якою б не була безпекова ситуація, ми бачимо, що весь цей час до України приїжджають важливі гості. 8 вересня Київ відвідав держсекретар США Ентоні Блінкен, він зустрічався із президентом Зеленським. Чи є у вас додаткова інформація, про що говорили?

— З лютого, від початку російського вторгнення, Блінкен був в Україні вже тричі. І я була рада бачити його у столиці зараз. Він мав низку дуже важливих зустрічей — зі своїм колегою, з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, а також дуже продуктивна зустріч з президентом Володимиром Зеленським. Вони багато говорили про американську допомогу в галузі безпеки та оборони для України, а також про майбутні потреби.

Дуже важливо, що держсекретар Блінкен зустрівся з українськими громадянами. Він мав дуже зворушливий візит до дитячої лікарні в Києві, там він побачив наймолодших жертв війни, навіть дітей, які втратили кінцівки або стали жертвами російських ракетних ударів. Мені здалося, що це на нього сильно вплинуло.

Він також відвідав Ірпінь, побачився і поговорив з людьми про ті руйнування, які Росія та її ракети завдали громадам на околицях Києва.

Для мене і тих, хто працює тут, у Києві, великим сигналом стало те, що Блінкен прийшов до посольства США в Україні, адже під час його попереднього візиту дипмісія не працювала. Він побачив, що національний прапор піднятий над будинком посольства. Для нього було дуже важливо поспілкуватися з американцями, а тим більше з українцями, які допомагали місії евакуюватися, а потім знову відкритися і зараз розширюватися. Для нього це було дуже важливо, адже він особисто робив багато, щоб ми могли повернутися та продовжити роботу у Києві.

Цей візит сам собою був ще одним підтвердженням підтримки України. Блінкен відверто розповів, що його направив саме президент Байден, щоб бути тут у важливу мить — початок контрнаступу. Українська армія досягла важливих здобутків, навіть коли держсекретар був тут.

І держсекретар відверто говорив, що приїхав сюди від імені президента, показати незгасну підтримку глави держави, адміністрації та американського народу.

— Пане Блінкен також анонсував новий пакет допомоги. Що він включає?

— Держсекретар у Києві з радістю оголосив про новий пакет допомоги. Він включає 675 млн дол. на те, що Україні потрібно вже зараз на війні, а також 2 млрд дол. на те, щоб підготувати Україну та партнерів, союзників до майбутнього (з 2,2 млрд дол. Україна отримає 1 млрд, решта коштів йдуть на підтримку 18 європейських країн, — ред.).

Тож це значний пакет допомоги, який додається до тих майже 15 млрд дол. на допомогу безпеці, яка була виділена Україні з 24 лютого.

— Видання The Wall Street Journal опублікувало матеріал, ви, напевно, читали цю статтю, що українська влада офіційно попросила ракети для американських систем HIMARS (“Хаймарс”) дальністю 300 км. Наскільки можливо, що Київ їх отримає?

— Я не хочу заглиблюватись у деталі щодо типів озброєння, які надають Сполучені Штати. Ці питання дуже серйозно обговорюють військові наших країн, а також політичні кола.

Але, що я можу сказати, Сполучені Штати старанно працюють над тим, щоб задовольнити потреби українців у безпеці. Типи озброєнь змінилися разом із умовами та потребами на полі бою.

Я дуже рада бачити, як відбувається контрнаступ, що українцям вдається відвойовувати території. Я пишаюся допомогою, яку ми надаємо разом із партнерами, що це допомагає досягати успіху.

Але я хочу наголосити, що це українська армія, бійці, солдати та громадяни борються та гинуть, віддаючи життя за свою свободу, за громади, за свої родини. Ми дуже пишаємось, що їх підтримуємо.

— Ці успішні контрнаступальні дії, про які зараз усі говорять, надихають уряд США допомагати більше, чи навпаки — створюють настрій, що не треба дратувати Путіна надто сильно?

— Це надихає нас усіх, надихають українці, які борються та досягають успіху. Це дуже надихає. Ми пишаємося тим, що бачимо, пишаємося тим, що можемо допомогти.

Як і казав президент Байден, ми стоятимемо разом з Україною стільки, скільки потрібно. Білий дім уже повідомив, що найближчим часом буде ще допомога. Держсекретар анонсував 20-й пакет фінансування. Таке відбувається кожні кілька тижнів. Тому ви бачитимете тривалу підтримку Сполучених Штатів, вона стосуватиметься не лише оборонного фронту, а й економічного фронту, гуманітарного фронту, а також у співпраці з нашими партнерами та союзниками.

— І на дипломатичному фронті?

— Звісно, і на дипломатичному фронті.

Санкції паралізують російську економіку

— Коли США, нарешті, визнають Росію державою-спонсором тероризму? Президент Зеленський просить це зробити вже протягом тривалого часу, рішення вже узгоджено у Конгресі, але Білий дім все ще не поспішає. У чому Джо Байден має сумніви?

— Що я можу сказати з цього приводу? Ми принципово публічно не обговорюємо внутрішні комунікації з різних питань і такі визнання теж.

Але ми вживаємо численних заходів, передбачених у разі визнання Росії державою — спонсором тероризму. Наприклад, усі санкції, які ми вже застосували до російського керівництва, російських банків, російських компаній, має той самий ефект — це паралізує російську економіку, а також знижує здатність Росії продовжувати цю війну. Ми й надалі все це робитимемо, а також на внутрішньому рівні обговорюватимемо питання цього визнання.

— Візові обмеження для громадян Росії. Поки Євросоюз лише скасував спрощений візовий режим, деякі країни ухвалили рішення не видавати туристичні візи на національному рівні. Але це не сподобалося Держдепартаменту США, там заявили, що то війна Путіна, а не всіх росіян. Чи американський уряд думає, що це саме так?

— Як ми підходимо до візового питання? Ми намагаємось спрямовувати обмеження на людей, які підтримують війну проти України. Такий підхід ми використовуємо й у питанні санкцій та надання віз, в інших кроках. Не хочу зараз спекулювати на цій темі, чи це зміниться, чи ні, але це наш першочерговий підхід.

Я з повагою ставлюся до раціонального бачення наших українських партнерів. Але як і з іншими питаннями ситуація змінюється. Ми ретельно розглядаємо можливість застосування кожного інструменту, який ми маємо, щоб усе застосовувати доречно і зрештою допомогти Україні захиститися, захистити свої території.

— Але опитування показують, що близько 80% росіян підтримують так звану спеціальну військову операцію. Чи корелює це якимось чином із рішенням не припиняти видачу віз?

— Я просто скажу, що ми докладаємо зусиль, щоби застосовувати обмеження щодо тих, хто підтримує російську війну проти України. Це те, що ми зараз робимо.

Ми постійно моніторимо ситуацію та оцінюємо, як найкраще застосовувати ті чи інші інструменти для досягнення цілей.

І для нас мета — допомогти Україні захищатися, підтримувати незалежність та суверенітет процвітаючої, демократичної України, коли вона інтегрується до євроатлантичних інститутів.

Ми з повагою ставимося до всіх пропозицій, ми й надалі розглядатимемо різні способи, щоб допомогти.

— Поки ми говоримо про візи. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров нещодавно отримав американську візу. Він уже не під санкціями?

— Я не впевнена, чи ця віза для відвідування переговорів в ООН, чи для підписання будь-яких договорів, я не знаю. Як правило, ми не обговорюємо обмеження щодо персональних віз, я не та людина, яка може дати оцінку. Але це було зроблено відповідно до наших законів та правил.

На брехню ми маємо відповідати правдою

— Росія використовує як зброю не лише енергоресурси, а й інформацію. Але ми все одно спостерігаємо, що в інформаційному просторі навіть у Сполучених Штатах є проросійські наративи. Пам’ятаєте фільм телеканалу CBS, про те, що начебто лише третина західної зброї потрапляє на фронт? Зрештою, цей фільм видалили із загального доступу. Чи є розуміння у США, що треба щось робити з цим? Адже російського впливу досі дуже багато.

— Погоджуюся, що Росія та путінський режим зробили з інформації зброю, як і з багатьох інших речей — продовольства, енергоресурсів. Є дуже багато наративів, що базуються на дезінформації, ми це бачимо.

Наша політика полягає в тому, щоб цьому протидіяти, оприлюднювати факти, які нівелюватимуть або заперечуватимуть брехливу інформацію. Це велика частина нашої роботи.

Я приїхала до Києва із сусідньої Словаччини, там таке теж часто трапляється. Дуже важливо, щоб ми до цього ставилися дуже серйозно, як до загрози демократії, і ми маємо відповідати фактами, правдою, заявами, інформацією, яка допоможе людям оцінювати інформацію, яку вони отримують.

— Тобто заборони російських медіа не буде?

— Не зможу відповісти саме з цього приводу. Для нас в Америці свобода слова є дуже важливою. Але водночас, на мою думку, ми повинні враховувати, як використовується свобода слова. Але це питання до тих, хто цим займається з погляду закону чи з більш широкої перспективи.

На мій погляд, ми як влада можемо робити багато для того, щоб завдавати ударів не зброєю, але не менш важливим способом, щоб протистояти поширенню хибної інформації.

Ми бачимо це в Україні, якщо подивитися, що робить президент Зеленський, його відеозвернення. Українці виявили великий креатив як на полі бою, так і в інформаційному просторі. Мені здається, ми багато чого можемо навчитися.

Ми продовжуємо працювати з українцями, європейцями та іншими, щоб перейняти цей досвід та посилити власну демократію.

Лише українці та президент Зеленський можуть вирішувати питання переговорів

— Російські ЗМІ останнім часом із новою силою запустили меседж, що Вашингтон підштовхує президента Зеленського до примирення з Росією, щоб він, нарешті, сів із ним за стіл переговорів. Наскільки це відповідає дійсності?

— Це абсолютна брехня. Я можу лише вкотре повторити, що сказали наш президент, наш держсекретар та інші чиновники.

Вони заявили, що лише українці та демократично обраний лідер України — президент Зеленський можуть вирішувати, коли і як цей конфлікт має закінчитися, коли та як розпочинати переговори.

Моє завдання та наше колективне завдання Сполучених Штатів підтримувати всіма способами українців, щоб вони мали якнайсильнішу позицію за столом переговорів. І ми це робимо, надаючи найпотужнішу допомогу на полі бою.

— Але ж переговори все одно будуть. Їм доведеться в якийсь момент почати говорити.

— Усі війни у якийсь момент закінчуються переговорами. Але знову ж таки — вирішувати демократично обраному президентові України.

— Тобто те, що ми чуємо від російських ЗМІ останніми тижнями, — також приклад пропаганди?

— Мені так здається. Я бачила, що таке циркулює. Але наш підхід — підтримувати Україну, щоб вона сама вирішувала, коли і як починати переговори. Підтримувати здатність України захищатись, захищати свої території, свої громади, свої сім’ї та суверенітет.

— Чи особисто ви вважаєте, що ця війна може закінчитися, поки Путін залишається президентом Росії?

— Я гадаю, ця війна закінчиться, коли Росія виведе війська. А також я вважаю, що Україна переможе.

— Але що може змусити Путіна вивести війська?

— Я вірю, що українці, котрі переможуть на полі бою, допоможуть йому зробити це.

— На кшталт того, що ми бачили на Харківщині?

— Саме так. Це результат хоробрості та жертовності українців. А також я сподіваюся, що надана нами допомога допоможе Україні домінувати у цій битві.

Україна бореться і за принципи міжнародної системи, які забезпечували мир, стабільність та безпеку для Європи, Америки, по всьому світу десятиліттями. Це дуже важливо.

Ми тут тому, що розуміємо, наскільки це важливо, і ми тут тому, що президент Байден сказав, що американці підтримуватимуть українців стільки, скільки потрібно.

— Водночас Росія намагається потоваришувати з Китаєм. Китай був визначений як загроза в новій концепції оборони НАТО навіть вище за Росію. Росія намагається зблизитись з Китаєм, а той допомагає їм уникати санкцій. Чи є інструмент, який допоможе західним урядам припинити це?

— Я не хотіла б багато говорити про відносини Росії з іншими країнами, бо я представниця президента США в Україні. Я можу тільки сказати, що ми мали розмови з Китаєм, ми висловили своє занепокоєння з приводу того, що вони потенційно можуть підтримувати Росію. Росія розпалює війну в Україні, порушує кордони України та територіальну цілісність. Ми не бачили поки що, щоб Китай систематично, наприклад, постачав Росію зброєю, або допомагав обходити міжнародні санкції. Але ми за всім стежимо дуже ретельно.

— З іншого боку, Росія купує безпілотники в Ірану та торгує зброєю із Північною Кореєю. Ці дві країни вже є ізгоями. Вони вже країни — спонсори тероризму. Чи вплине це на дипломатичне сприйняття Росії у світі? І саме у США.

— Я не хочу багато фокусуватись на Росії. Тому що те, що Росія вже робить, впливає на її репутацію. Вона напала на суверенну, незалежну країну. Це не провокована і невиправдана жорстока та жахлива війна.

Наша робота та наша мета — допомогти Україні захиститися. Зробити все, щоб Росія отримала сигнал з усіх куточків світу, що сила не робить тебе правим.

Бо коли країни можуть порушувати кордони, вбивати мирне населення, нападати на громади — це, як сказав держсекретар, відкрити скриню Пандори, це сіятиме хаос у світі. Це дуже небезпечно. Це порушує міжнародний лад, це порушує Хартію ООН. Саме тому Америка та союзники, партнери у всьому світі зобов’язалися підтримувати спроби України захиститися.

— Якби я був президентом США, я б у вас запитав: чи є щось, що ми втрачаємо, що може допомогти Україні виграти? Що ви мені відповіли би?

— Думаю, нам треба робити те, що ми робимо. Вірю, що саме це ми робитимемо й надалі. Ми пишаємось тим, що працюємо тут. Нас надихають успіхи українців на полі бою останнім часом. Ми й надалі поряд з Україною, допомагатимемо їй, як каже президент Байден — стільки, скільки потрібно.