Нардеп Кравчук: Є чіткі сигнали, що в ЄС на Україну чекають

Заступник голови парламентської фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповіла про підсумки візиту президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та голови дипломатії Європейського Союзу Жозепа Борреля до України, а також про переваги повноцінного членства України.

– Хочеться почути ваш аналіз візиту президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн до України, зокрема, щодо передачі главі держави Володимиру Зеленському опитувальника на отримання Україною статусу кандидата в ЄС.

– По-перше, ніхто так швидко не отримував кандидатства. Чи можна очікувати, що вже влітку ми вступаємо до Європейського Союзу? Ні, я також цього не можу сказати. Але ми переступили через європейську бюрократію. Тобто те, що ми робили б ще роками для того, щоб просто отримати кандидатство, ми фактично зробили за півтора місяця. Зараз ми заповнимо заявку та десь до літа отримаємо кандидатство.

Далі вже політичні рішення. Наприклад, Туреччина – кандидат уже багато років (з 1999 року – прим. ред.), але її не пропускають до Євросоюзу політично. При цьому бачимо, що політично на нашому боці більшість країн. Вони вголос кажуть, що Україна заслужила бути у Європейському союзі, бо зараз українці захищають європейські цінності на континенті. Проблеми можуть бути з такими країнами, як Угорщина. Але, я думаю, це також можна подолати.

Мені складно говорити, скільки ще знадобиться часу… Але це більше, ніж місяці. У будь-якому випадку ми вже маємо чіткі сигнали – і не так, як із “відчиненими дверима в НАТО”. А ось тут (в ЄС – прим. ред.) чекають. Більше того: вже говорять про готовність давати гроші на план Маршалла, щоб відбудувати Україну, інфраструктуру після війни.

Під час візиту до України Урсула фон дер Ляєн та Верховний представник ЄС Жозеп Боррель поінформували, що Європейський союз виділить ще один мільярд євро на купівлю зброї. Більше того, Боррель, як голова дипломатії ЄС, дуже чітко сказав, що потрібна перемога у військовому плані. Це дуже важливо, тому що, якщо просто розраховувати на якісь дипломатичні перемовини, не маючи сильної переговорної позиції після перемоги, це нам мало допоможе.

– Ви зачепили дуже важливий аспект – про Угорщину. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан є доволі неоднозначним, як і сама політика цієї держави. У Будапешті він розповідає про “лівих” у Брюсселі, а у Брюсселі він розуміє, що від його слів та дій залежить фінансова допомога ЄС Угорщині та багато інших пунктів…

– Європейська бюрократія дуже повільна, але коли ця машина заводиться, то її вже не зупинити. Тому важелі впливу на такі країни, як Угорщина, є, адже вони також залежать від дотацій, торгівлі, від внутрішніх правил Європейського Союзу… Я думаю, якщо чітко стоятиме питання про вихід Угорщини з Європейського Союзу, виборці Орбана не  підтримають цього. Це не Велика Британія, яка сама по собі є економічно сильною та добре живе без ЄС. Щодо Угорщини, то це, швидше, внутрішні ігри зі своїм виборцем, поляризація суспільства… При цьому я розумію, що у випадку з перемогою Орбана на виборах добре попрацювала і Росія зі своєю пропагандою. Тому що росіянам завжди зручно мати такий важіль, стоп-кран усередині Європейського Союзу. З іншого боку, це лише одна країна. Я думаю, що більшість країн будуть дедалі жорсткішими.

– Є моральний аспект, що Україна стала на шлях євроінтеграції. Українці обрали цей шлях спочатку на Майдані, потім у боях на Донбасі. Тепер уже, на жаль, у боях у всій Україні ми боремося за це право. Спробую зараз умовно буду критиком України з якоїсь країни. Що наша країна дасть Європі?

– Україна вже дала щось Європі. Розумієте, тут треба розуміти, що важливо не те, що буде, а те, що вже є. Ми своє право бути в Європейському Союзі вже заслужили.

Це також буде ринок, що швидко розвивається, тому що коли ми будемо відбудовувати країну – це будуть численні інфраструктурні проєкти, багато грошей на будівництво. Я впевнена, що далі розвиватиметься IT-сфера. Зараз ця галузь, яка дає нам експортний прибуток, бо порти заблоковані.

Потрібно також розуміти, що в такому балансі, в якому ми жили навіть у сільському господарстві – Європа звикла, що Україна уп’ятеро більше експортує, ніж виробляє. Тому цей баланс треба буде повертати, робити більш технологічним та повноцінно входити в економіку. До речі, ми вчора повністю розірвали торговельні відносини з Росією. Ці ринки потрібно буде заміщувати, насамперед, ринками країн Азії та Європи.

– Добре, поясніть нашим глядачам – що таке європейське майбутнє для Росії? Звичайно, для Росії без Путіна, Росії неагресивної. Чи є такий шанс у Росії взагалі?

– Я сподіваюсь, що є. Я поки що бачу, що 80% російського суспільства, на жаль, підтримує і війну, і Путіна. Напевно, поки цей баланс не зміниться, шлях закрито. Ідеться не про добробут олігархів, а звичайних людей. Та вони і не житимуть із туалетами надворі… Це коли не б’ють палицями на якомусь одиночному пікеті. Це коли не крадуть, а вкладають в економіку та у добробут усіх громадян, а не якоїсь касти, яка потім кістки кидає зі свого столу.

– Якщо говорити про НАТО, то нам часто говорили про домашню роботу, яку треба виконати. Як бачимо, домашню роботу наші військовослужбовці ефективно виконують, знищуючи ворога. Якщо говорити про домашню роботу у контексті вступу до Євросоюзу. Що має зробити Україна?

– Є перелік законів, які мають відповідати директивам Європейського Союзу. Ми вже на 60% чи більше їх ухвалили. Очевидно, якісь важливі моменти, які залишилися, ми ухвалимо у прискореному порядку… Але я впевнена, тут буде важливіше політичне рішення, а не перелік законів. Ще треба буде вести комунікацію з деякими країнами.

– По суті, Україна – вже частина Європи – материкова, культурна частина… До того ж, останнім часом можна було полетіти будь-куди, маючи фінанси… Що зміниться в Україні після того, як вона стане повноправним членом Європейського союзу?

– Ми бачили, що в нашу сусідку Польщу вклали величезні гроші, тому й стався економічний стрибок… Заходитимуть інвестори, розуміючи, що це територія Європейського союзу, що вони захищені. Зрозуміло, що ми вже “допиляємо” нашу судову владу… Але їм уже не буде куди подітися: це буде одна ціннісна та економічна територія. Зрозуміло, що з якихось галузей буде перехідний період, але не буде ні економічних, ні фактичних кордонів. І в нас нарешті з’являться свої європарламентарі від України. Це також важливо.

Нагадаємо, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповів, як працюють розвідки різних країн, як вони допомагають Україні та яку роль відіграла російська розвідка у провалі путінського бліцкригу.

Мерфі: Скоро ми побачимо американські протиракетні комплекси в Україні

Жовква: Для кожного українця на передовій та в окупованих містах важливим є визнання права України бути членом ЄС

Читайте також: Аналітик-дослідник Катерін Квін-Джадж в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA висловила думку, що жителі ОРДЛО розуміють, що Росія напала на Україну, прихильників стає дедалі менше.