Нафтовий удар по Кремлю: плани Заходу проаналізував Олексій Мацука

Як не дати Росії купувати нові дрони та ракети, якими вона атакує українську територію? Європа та США, схоже, знайшли реальний спосіб зупинити потік нафтодоларів.

Як працюватиме ліміт ціни, який запровадив Захід? Наскільки він зможе стримувати Кремль? Чи спроможний стати настільки потужним засобом тиску, щоб в майбутньому припинити війну? Про це — в авторській рубриці шеф-редактора телеканалу FREEДОМ Олексія Мацуки.

Нафтовий план

Продаж нафти — одне з основних джерел доходів для російського бюджету. І здавалося б — ну, що здатне це змінити? Адже справа не тільки в Росії… Цей ринок не любив обмежень, країни-експортери завжди домовлялися лише між собою.

Але вже з 5 грудня — нафтові обмеження в дії. І насправді це революція на нафтовому ринку. Країни Заходу, не без суперечок, все ж таки домовилися: російська нафта має продаватися не дорожче 60 дол. за барель. Ви скажете — так начебто це незначне зниження ціни. Адже до того її, хоч і зі знижкою, продавали по 65-70 дол.!

Але, як пояснили нам західні дипломати, в цьому й хитрість: привчати ринок поступово. І поставити спочатку ціну, яка не змусить Кремль піти на демарш і взагалі зупинити поставки, спровокувавши кризу. Говорять про це й експерти.

“Завдання — обмежити доходи РФ. Якщо встановити стелю на рівні 30 дол. за барель, це може спровокувати дії РФ по обмеженню постачання нафти на ринок. Це, в свою чергу, може підняти спекулятивні нафтові котирування до рівня 100-130 дол. за барель. Це означає, що Росія отримала б надприбутки від продажу власної нафти”, — розповів експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев.

Механізм узгоджений з усіма країнами ЄС. Виняток зробили лише для Болгарії та нафти, яка йде трубопроводом “Дружба” до Угорщини. В цій країні не діятиме і ціновий ліміт, про що угорські дипломати окремо домовились. Хоча, звісно, перш ніж ухвалити рішення про обмеження ціни зламали чимало списів.

Спочатку було кілька груп, які відстоювали різну ціну. Був так званий “табір тридцяти”. Ті країни, які вимагали зменшити вартість нафти радикально, до 30 дол. за барель. Серед них — Польща, Литва, Естонія. Причому, за моїми даними, цю позицію погодили з Україною. Тоді як Греція та Мальта виступали за те, щоб цю стелю, навпаки, підняти вище 70 дол. Воно й зрозуміло чому. Ці країни заробляють на морських перевезеннях, вища ціна — вища за доходи. Компромісним варіантом стала ціна 60 дол. за барель, її запропонували в Європейському Союзі.

І тут проста арифметика. Майже половину всієї своєї нафти Росія експортувала до країн ЄС. Це щонайменше 3,5 мільйона тонн. Ось і рахуйте, якими на цьому обсязі можуть бути втрати.

“Ембарго призведе до того, що доходи РФ від експорту сирої нафти відтепер скоротяться вдвічі. ЄС та G7 залишили собі можливість регулярно переглядати рівень цієї стелі”, — додав головний редактор Blackseanews Андрій Клименко.

Про це говорять і в американському Держдепі. Адже запустити новий механізм — хай навіть з невеликою різницею в ціні — набагато складніше, ніж потім знизити планку. І теоретично це можна робити вже не на рівні глав держав чи урядів, а, наприклад, зібравши міністрів фінансів. Тобто, не затягуючи сам процес. І неофіційно американські чиновники діляться такими планами — поступово знизити ціну. Це, по суті, підтвердила заступниця Держсекретаря США Вікторія Нуланд, перебуваючи з візитом в Києві.

“Метою тут є те, щоб в міру того, як Європа відвикає від російської нафти та накладає на неї певні обмеження, ми колективно продовжували скорочувати доходи, які Путін отримує від нафти, не тільки в Європі, а й в усьому світі”, — сказала Вікторія Нуланд.

І тут — два в одному — метою є стабілізувати нафтовий ринок, тобто створити “страховку” від різких стрибків цін, та позбавити Росію можливості заробляти на війну. Отже, такий крок може загальмувати активність російської армії або зірвати нові контракти на закупівлю озброєнь.

“Ми вважаємо, що це вдарить по можливості пана Путіна отримувати прибуток на ринку нафти. Це також регулюватиметься. Це не означає, що ми не можемо повернутися і переглянути цю стелю, якщо нам це знадобиться”, — наголосив стратегічний координатор Радбезу США Джон Кірбі.

Тобто по суті ця домовленість — якщо взяти зовсім життєвий приклад — як шлюбний контракт, але тільки між країнами. Коли він є, з деталями — хто згодом митиме посуд чи прибиратиме в будинку — вже в процесі розберуться. Так і тут. Основу створено. Далі, за потреби, буде коригування. Причому залежно від того, як розвиватимуться події на українському фронті.

“Гнучкість цього механізму закладена в його основі. Адже ми дбаємо не про саму ідею — встановити ліміт ціни, а про результати, яких хочемо досягти завдяки цьому обмеженню. І гнучкість у встановленні цієї стелі абсолютно необхідна, щоб ми досягли двох цілей — забезпечили глобальну енергетичну безпеку та забрали у Путіна надприбутки, які використовуються для фінансування війни”, — пояснила головна економістка держдепартаменту США Емілі Бланшар.

Що робитиме Москва?

І тут добре розібратися — а як Москва спробує цьому протидіяти? Фінансові втрати її чекають колосальні. Та й переорієнтувати ринок, наприклад, в Азію, швидко не вийде.

“Росії доведеться витратити десятки років на будівництво нових трубопроводів. Крім того, вона не зможе переорієнтувати постачання газу та нафти навіть морським шляхом. Так, танкер з енергоресурсами йде з Росії до Європи близько п’яти днів, а в Азію — від 65 до 75 днів”, — уточнив економіст Фатіх Біроль.

А щоб Росія не спробувала обійти санкції, передбачено “страховий бойкот” тих танкерів, які перевозитимуть нафту, куплену за завищеною вартістю. Простий приклад — біля узбережжя Туреччини вже утворився затор з нафтових танкерів.

Про це пише видання Financial Times. Майже два десятки суден з сирою нафтою очікують проходу через Босфор та Дарданелли. Затор виник через те, що Анкара зажадала від танкерів підтвердження страховки. І це лише початок — адже в цьому випадку самі обмеження стосуються лише нафти, завантаженої в день санкцій, а не тоді, коли вона вже в морі. До 17 січня для таких перевезень ще дають зелене світло. А ось далі, напевно, побачимо чимало цікавого.

Кремль, звісно, доходи втрачати не хоче. Там уже заявили: Росія не визнає цього рішення та готує дзеркальну відповідь. Ну, і те, що намагатимуться уникати санкцій, виключати теж не можна. І, схоже, цей процес вже розпочався. Щоб оминути західні санкції, формують так званий тіньовий флот.

Скуповують старі нафтові танкери, щоб доставляти сировину по всьому світу. Про це також йдеться в публікації Financial Times.

“Протягом цього року Москва створила “тіньовий флот” з понад сотні вживаних танкерів: з очевидною метою продавати свою нафту частіше, ніж в минулому, відправляючи її в інші регіони світу. Вік судів здебільшого становить 12-15 років, і найближчими роками їх було б списано на металобрухт”, — з публікації Financial Times.

Можливо, таким чином Москва планує доставляти нафту до Китаю та Індії. Не виключено, що і до Венесуели чи Ірану. Ну як варіант, за зниженими цінами, на подяку за ті самі “Шахеди”. Проте, що більше, то складніше провернути такі схеми.

The Wall Street Journal з’ясувала у джерел в адміністрації Байдена, що представники американських Мінфіну, Мінторгу та Держдепу їздять зараз з відрядженнями по всьому світу і намагаються відстежити схеми обходу обмежень. А ще — діляться з союзниками інформацією про можливі махінації та попереджають про можливі штрафні санкції. Тож діяти Кремлю буде все складніше.

“Ми хочемо уникнути обходу санкцій як всередині Європи, так і з третіми країнами”, — підтвердив єврокомісар з фінансів Мейрід Макгіннес.

Як результат, російський експорт в другому кварталі цього року вже скоротився більш ніж наполовину. Водночас, постачання до того ж Китаю, який спочатку не підтримував санкційну політику, або до Туреччини, зросли на чверть. Кремль зараз шукатиме мільйон і один спосіб, як обійти санкції. Але світ з цим миритися більше не має наміру.

І те, що США направляють в інші країни високопосадовців для контролю за дотриманням санкцій, вже багато про що говорить. Ну, а без грошей продовжувати війну та довго приховувати свої невдачі Кремль також довго не зможе.

Хоча, як мені пояснили в Держдепі, вони й не беруться прогнозувати, коли саме настане перелом, коли нові нафтові обмеження так вдарять по російському бюджету, що на продовження бойових дій вже не залишиться коштів. Сказали — механізм новий; будемо дивитися та оперативно коригувати. А як це спрацює, як змінить тактику росіян? Обов’язково поговоримо в одній з нових програм.