Правового механізму передачі Україні заморожених коштів Центробанку РФ сьогодні немає, гроші захищені імунітетом міжурядових угод. Про це сьогодні, 12 грудня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
“На сьогоднішній момент механізму передачі заморожених активів Центробанку Росії Україні немає. Тобто гроші, які американські, європейські банки тримають, валютні резерви Центробанку Росії, вони захищені імунітетом міжурядових угод…. Заморозити їх можна, кудись спрямувати — можна лише за рішенням суду”, — сказав Пендзин.
Він зазначив, що спочатку має бути рішення, яке підтвердить, що Росія є агресором, який на території України здійснює воєнні злочини.
“Тобто має бути розгорнутий військовий трибунал у Гаазі, і сьогодні займаються цією справою. Як наслідок, після цього рішення буде рішення з економічних питань, зокрема щодо можливості використання цих грошей. Потрібно розуміти, що це десятиліття, це не рік, не два , не три. Це дуже складний механізм”, — сказав економіст.
Він нагадав, що на вимогу Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) заморожено ще гроші російських олігархів, проте ці кошти після того, як будуть відповідні рішення судів, швидше за все, залишаться в бюджеті тих країн, які заморозили ці гроші.
“Ще раз повторюю, необхідний правовий механізм і необхідне рішення судів… Навіть Міністерство юстиції України підтвердило, що це десятиліття. Потрібно чітко розуміти, що нам потрібно насамперед розраховувати на свої сили. І після закінчення війни ми все ж таки абсолютно впевнені в тому , що буде розгорнуто “програму Маршалла для України”, програму відновлення української економіки. До речі, українські керівники, уряд їздили до Лугано, до Швейцарії представляли інвестиційні проєкти, в які можуть бути спрямовані гроші іноземних інвесторів для того, щоб відновлювати економіку України. Тож, найімовірніше, сподіватися насамперед потрібно саме на ці кошти”, — сказав Пендзин.
Він також звернув увагу на те, що основна маса грошей, яку отримує Україна, — це кредити, а гранти становлять близько 30%.
“Ну, ось таким чином працює ця фінансова допомога. Крім усього іншого, є прямі договори між Україною і тими чи іншими країнами, які дають Україні гроші як суверену як допомогу. При цьому потрібно розуміти, що є допомога гуманітарна, є допомога макрофінансова — грошима, а є військово-технічна допомога, яка виражається в передачі Україні теж або за кредити, або прямим грантовим методом військово-технічного обладнання. При цьому є ще варіанти, коли Україна за отримані кредити робить замовлення на заводах-виробниках військової техніки за згодою країн, на території яких розташовані ці заводи, на закупівлю тієї чи іншої військової техніки. Тобто ситуація досить складна і здебільшого, ще раз кажу, Україна отримує кредитний ресурс, який потім потрібно буде віддавати”, — підкреслив економіст.
Читайте також: Понад 60 тис. злочинів: як Росію можуть змусити заплатити за завдані Україні збитки