На парламентських виборах у Словаччині перемогла проросійська партія: наслідки для України обговорюємо з експертами

30 вересня у Словаччині відбулися дострокові парламентські вибори. На них перемогла проросійська партія Smer-SD (“Курс — Словацька соціал-демократія”). Загалом 5-відсотковий бар’єр подолали 6 партій. Але у зв’язку з тим, що жодна політсила не набрала 50% голосів, парламент буде коаліційним. І він визначатиме курс країни, зокрема щодо взаємин з Україною.

Чого чекати від повернення Фіцо

Перемігши на парламентських виборах, до влади в Словаччині повернувся колишній прем’єр-міністр країни Роберт Фіцо, відомий своїми проросійськими поглядами. Його партія Smer-SD (“Курс — Словацька соціал-демократія”) набрала 23% голосів виборців.

Роберт Фіцо під час передвиборчих перегонів обіцяв, що в разі його перемоги Словаччина “не пошле Україні жодного патрона”. Він також заявляв, що виступає проти вступу України до НАТО. Також одним із головних пунктів передвиборчої кампанії Smer-SD було вирішення проблеми з потоком нелегальних мігрантів, які через Словаччину намагаються потрапити до країн Західної Європи.

Головний конкурент політсили-переможниці — проєвропейська ліберальна партія “Прогресивна Словаччина” — отримав 18% голосів. Третє місце з 15% посів лівоцентристський “Голос”, який підтримує продовження допомоги Україні та санкції проти Росії.

Після перемоги на виборах Роберта Фіцо називають найімовірнішим кандидатом на посаду голови нового словацького уряду. У цьому разі він має сформувати його новий склад. На сьогодні у Словаччині з травня функціонує тимчасовий кабінет міністрів.

Оскільки жодна з партій не набрала понад 50% голосів, новий уряд буде коаліційним. На думку експертів, до нової коаліції з Smer-SD може увійти партія “Голос” на чолі з колишнім соратником Фіцо, також експрем’єром Петером Пеллегріні, а також “Словацька національна партія”, яка виступає з націоналістичних і проросійських позицій.

“Очікувати варто зіпсованих нервів від їхніх новин, заголовків, заяв, але якоїсь серйозної шкоди Роберт Фіцо не може, і навряд чи хоче принести Україні. Є надія, що в грудні цього року буде голосування за старт переговорів щодо членства України в Євросоюзі. І не те щоб Словаччина збирається або може щось заблокувати, але висунути якісь додаткові вимоги, якісь квоти — це, звичайно, можливо з Робертом Фіцо”, — вважає Дмитро Тужанський, директор Інституту центральноєвропейської стратегії.

За голоси виборців на нинішніх парламентських виборах у Словаччині боролися 25 політичних партій, прохідний поріг становив 5%. Згідно з соціологічними даними, ймовірному переможцю знадобиться участь менших партій для формування коаліції більшості в парламенті, в якому налічується 150 місць.

Повернення до влади Фіцо в оцінках експертів

Результати парламентських виборів у Словаччині та їхні наслідки для України в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• Ольга Брусиловська, професорка, завідувачка кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету ім. Мечникова;
• Богдан Ференс, засновник громадської організації “Соціал-демократична платформа”;
• Юрій Панченко, редактор і співзасновник видання “Європейська правда”.

ОЛЬГА БРУСИЛОВСЬКА: Чіткого переможця виборів немає — переможців багато

— Ніхто не сумнівається в тому, що на виборах переможця [з результатом понад 50%] як такого не буде. Словацьке суспільство дуже розколоте, фрагментоване.

Але навіть перше місце на виборах партії Smer-SD не дасть Роберту Фіцо можливість сформувати уряд. Йому потрібна багатопартійна коаліція, якщо він хоче сформувати уряд. Аналогічно і для “Прогресивної Словаччини” (яка посіла друге місце, — ред.).

Тобто чіткого переможця виборів немає, або можна сказати — переможців багато, оскільки уряд неможливо створити без широкої коаліції.

Потрібно буде дивитися, як скористаються ситуацією Smer-SD або “Прогресивна Словаччина” [яка посіла друге місце] своїми можливостями. Тому що до парламенту проходять багато партій, і вони дуже різні.

Але “Голос” — це партія Пеллегріні, який був у Smer, а потім вони посварилися, і Пеллегріні створив свою партію приблизно з такими ж поглядами.

Може, Пеллегріні трохи менш різкий у своїх висловлюваннях, ніж Фіцо. Але за своєю суттю обидві ці партії — Smer-SD і “Голос” — популістські, і їм нібито й співати разом.

Тому “Голос” і Smer-SD можуть створити основу коаліції, але їм доведеться ще когось туди приєднувати. І ось тут уже величезне питання — з ким ще вони готові будуть піти на коаліцію, хто до них захоче приєднатися.

І Словаччину може очікувати найнегативніший сценарій — якщо взагалі не вийде сформувати коаліцію.

БОГДАН ФЕРЕНС: Сподіваюся, що депутати “Голосу” втихомирять парламентаріїв Фіцо

— Часто Роберто Фіцо порівнюють з угорським прем’єром Орбаном. Але ще питання, хто перший з’явився — Фіцо чи Орбан. Тому що Фіцо — бувалий політик, він двічі був прем’єром Словаччини після 1990-х років [у 2006-2010 і 2012-2018 роках]. Я б сказав, що вони один одного наслідують.

Хоч партія Smer-SD (“Курс — Словацька соціал-демократія”) називається частково соціал-демократичною, у своїх діях вона часто далека від європейської соціал-демократії, на жаль.

В України є стримані очікування, що в Словаччині пристрасті вляжуться. Адже Словаччина є членом Євросоюзу і НАТО, і в рамках цих союзів є серйозні зобов’язання щодо підтримки України.

Але, на мою думку, якщо Роберту Фіцо вдасться сформувати коаліцію, то ризики і складнощі будуть дуже відчутними, на жаль.

Щодо коаліції, то, найімовірніше, Фіцо намагатиметься створити її з однією з двох партій (“Словацькою національною партією” або “Голосом”, — ред.). Найімовірніше, це буде партія “Голос”, адже дехто з її політиків раніше був у партії Фіцо. Є ймовірність, що “Голосу” вдасться використати свою “золоту акцію” і отримати портфелі в уряді.

Цього року я зустрічався з лідером партії “Голос” [Петером Пеллегріні], який був прем’єр-міністром Словаччини, а також із деякими депутатами. Ми обговорювали, як можуть пройти вибори, які є ризики в контексті підтримки України.

Я все-таки сподіваюся, що якщо навіть буде коаліція Smer-SD і “Голосу”, то представники партії “Голос” зможуть збалансувати радикальні завзяття Фіцо з багатьох питань, які стосуються підтримки України.

Партія Smer-SD набрала 23% голосів — це суттєва частка виборців, у яких відгукнулися популістські заяви, що робилися під час виборчої кампанії Фіцо. Так, є внутрішні проблеми країни — найвища в ЄС інфляція в 10%, ціни зростають, багато проблем із міграцією.

І не потрібно забувати, що 2024 року будуть вибори Європейського парламенту, під час яких популістські політики так само в риториці використовуватимуть контекст війни РФ проти України.  Складнощі безумовно будуть. І нам із цим якось потрібно працювати.

ЮРІЙ ПАНЧЕНКО: Усе-таки Фіцо — це не Орбан

— Справді, останні місяці, перед виборами, Фіцо дуже різко посилив свою риторику, і вона стала набагато більш антиукраїнською. Тепер же, після виборів, у Фіцо вже заявляють, що не будуть сваритися з Євросоюзом, що не буде зміни зовнішнього курсу країни. Тобто жодних рухів на вихід з Євросоюзу не буде.

Що стосується України, він каже, що буде гуманітарна підтримка, буде підтримка з відновлення країни. Але також Фіцо каже, що ви знаєте мою позицію щодо зброї.

Потрібно сказати, що передача зброї б закінчилася незалежно від того, хто переміг на виборах. Тому що Словаччина передала зі своїх складів уже все, що могла. Фактично, там можливий ще один транш, який вона могла передати — і все.

Залишаються тільки ті контракти, які або оплачує Україна, або оплачує Захід, як, наприклад, щодо самохідної артилерійської установки Zuzana. Тут навряд чи щось зміниться. Тому що ці контракти вигідні для словацької оборонної промисловості.

Але загалом, мені здається, що буде дуже багато неприємних заяв. Адже Фіцо повинен буде відпрацювати свій мандат, який він отримав від виборців.

А якою буде його справжня політика, зараз сказати складно, оскільки дуже багато залежатиме від партнерів по коаліції.

Усе-таки Фіцо — це не Орбан, у нього немає монобільшості в парламенті, у нього буде коаліція.

У коаліції, напевно, буде “Словацька національна партія” Андрея Данка, вона теж антиукраїнська.

Але водночас більшість неможливо створити без партії “Голос” експрем’єра Пеллегріні, вона більш така обережна. Ба більше, є інформація, що заради того, щоб переконати “Голос” вступити в коаліцію з Smer-SD Фіцо готовий навіть віддати їм посаду прем’єр-міністра. Це для нас, України, більш прийнятний варіант, бо лідер “Голосу” Петер Пеллегріні буде більш обережний, і не робитиме різких заяв.

Але таких дружніх стосунків зі Словаччиною, як були досі, вже не буде. Особливо з урахуванням того, що навесні 2024 року в Словаччині будуть вибори президента.

Усе це значною мірою продиктовано думкою суспільства. У Словаччині дуже сильно відрізняється населення великих міст і маленьких міст, сіл.

Саме в малих містах, селах є проросійські настрої. Антиамериканські настрої — навіть більше.

Словаки — маленька нація, вони вважають, що американці їх якось утискають. І Фіцо на цьому дуже добре зіграв.

Фіцо — політик-популіст. У молоді роки він був палким комуністом. Його однокласники розповідали, що в школі він любив усе радянське і намагався купувати саме радянські речі, розповідаючи, що вони кращі за словацькі чи західні. Студентом він одружився з донькою видного діяча комуністичної партії Словаччини та планував робити кар’єру в компартії. Але сталася революція, розвал компартії. Але Фіцо продовжував робити кар’єру як комуніст. У 1990-х роках він кілька разів близько підходив до посади віцеспікера або генпрокурора. Але щоразу його “прокочували”.

Зрештою, Фіцо образився на компартію і заснував свою партію Smer (“Курс”). Вона формально була лівою, тобто — соціал-демократи. Однак від лівої ідеології він узяв тільки антизахідну, антиамериканську риторику. А, по суті, у нього національно-популістська риторика, яка заходить виборцям, особливо з низьким доходом і з низькою освітою.