Без впливу, без грошей, без перспектив. Це — доля Росії. Однієї з найбагатших на ресурси держав у світі, але при цьому де кожен сьомий мешканець — за межею бідності, а кожен третій уже економить на їжі. Діра в російському бюджеті зростає рекордними темпами, санкційні обмеження ось-ось обрушать економіку РФ.
Як санкції вплинули і як ще вплинуть на життя звичайних громадян Росії? Яка їхня головна мета? І коли буде завдано вирішального удару російській економіці? Відповіді на ці запитання у “Спеціальному репортажі” телеканалу FREEДOM шукав Максим Урлапов.
Наслідки санкцій
Росія активно розробляла свої надра і заробила статки на продажу газу, нафти, вугілля та алмазів.
Останні десятиліття Кремль планомірно перетворював РФ на державу-бензоколонку і навіть посадив Європу на газовий гачок. Торгівля паливом приносила гігантські суми — до 120 млрд доларів на рік. Ось тільки витрачалися вони не на поліпшення добробуту громадян. Значна частина грошей фактично йшла на підготовку до анексії чужих територій і повномасштабної війни.
Після 24 лютого 2022 року цивілізований світ за допомогою санкцій, відмови та ембарго на російське паливо зумів перекрити потік нафтодоларів країні-агресору. У результаті РФ втратила основне джерело поповнення своєї держскарбниці. Тільки з початку лютого цього року щоденні втрати Росії на рівні 280 млн доларів.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, Росія тепер щомісяця заробляє на продажу нафти на 27% менше, ніж минулого року. З газом ситуація ще гірша: прибуток у лютому цього року впав на 42% порівняно з 2022-м.
Для РФ це дуже болісно, адже понад 40% усіх доходів країни — саме від продажу нафтопродуктів і газу.
Доходи скоротилися, а ось війна нікуди не поділася, як і зростаючі витрати на неї. Путін витрачає на свою “спеціальну військову операцію” близько третини доходів збіднілого бюджету країни. Як результат — у скарбниці величезна діра. Уже в травні дефіцит бюджету сягнув 3,5 трлн рублів. Це більше, ніж російський Мінфін планував на весь 2023 рік.
Наслідки санкцій для нафтогазової галузі Росії будуть ще важчими. У Міжнародному валютному фонді прогнозують падіння економіки РФ на 7% у середньостроковій перспективі. Ситуація вже вийшла з-під контролю. І Путіна про це попереджають.
“До нього люди з уряду приходять (я декого знав колись дуже добре, це грамотні люди) і кажуть: товаришу Вова, якщо така ситуація триватиме, ми банкрути до літа”, — розповідає економіст Олександр Савченко.
Ось тільки господар Кремля цього чути не хоче.
“Це стиль Путіна. У нього горизонт планування дуже маленький. Ось день прожити, так, ніч протриматися. Тому, думаю, ніхто не думає на три-чотири місяці вперед”, — вважає Савченко.
Президенту РФ усе байдуже. Запевняє країн-партнерів, що потрясінь чекати не варто. І росіян переконує в економічному зростанні та стабільності фінансової системи.
“Економіка зміцнилася, стала більш самостійною і розвивається на власній базі, і розвиток іде. Трохи доходи починають підростати, все це веде до того, що внутрішня торгівля збільшується. Це дуже хороший показник”, — заявляв Путін у березні.
Росіяни біднішають
На противагу заявам президента РФ насправді росіяни стали витрачати менше. Це визнають навіть соціологи з придворного Кремлю Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД). Кожен третій житель РФ змушений економити на їжі. І навіть за офіційними даними “Росстату”, доходи росіян минулого року зростали повільніше, ніж ціни. Тобто люди стали біднішими.
Але навіть ці офіційні дані дуже прикрашені, кажуть економісти. Особливо показник інфляції. 12%, які малює офіційна статистика, зовсім не те що росіяни бачать на цінниках у магазинах. Але тільки не для влади та пропагандистів. Відчувши невдоволення в суспільстві, з екранів телевізорів починають переконувати в стабільності.
Частина росіян продовжують вірити телевізору, а не власним очам і гаманцям. Але кількість таких людей у РФ із кожним днем дедалі менша.
Житель Криму Олексій Єфремов нещодавно побував у кількох російських містах — виїхав з окупованого півострова і проїхав через Краснодар, Ростов-на-Дону, Воронеж, Москву, Санкт-Петербург. І далі через Прибалтику дістався Києва.
Олексій розповідає, що ціни в російських магазинах вищі, ніж в Україні, попри те, що на її території триває війна. Для порівняння відкриває ціни на сайті однієї з російських торгових мереж.
“Картопля — 63 рублі, це близько 30 гривень. А в магазинах України ціна 20 гривень. Тобто приблизно на третину картопля буде дешевшою в Україні”, — каже чоловік.
У Росії за останній рік стрімко злетіли ціни саме на найнеобхідніше: м’ясо, молочні продукти, крупи. Націнка за останній рік — щонайменше вполовину.
“В Україні крупи набагато дешевші за різними позиціями — гречка, манка. У Росії зараз 5 тис. рублів — це купити продуктів на пару днів”, — продовжує Єфремов.
Вероніка Томко ще недавно жила в Москві, навчалася в університеті. Грошей не вистачало вже навіть на їжу.
“Зарплати не ростуть, стипендії не ростуть. А ціни дорожчають. Ти вже не можеш їсти м’ясо щодня, тобі потрібно їсти м’ясо раз на три дні. Це мій досвід”, — констатує дівчина.
Економити доводилося на всьому.
“Раніше ми купували макарони з твердих сортів пшениці. Вони стали дуже дорогі. У мене мама купує найдешевші продукти, найдешевшу тушонку”, — зазначає Вероніка.
Після повномасштабного вторгнення в Україну з Росії пішли великі міжнародні бренди. У магазинах, які ще працюють, ціни злетіли в рази.
Проблеми й з ліками. За даними приватного російського дослідницького центру “Ромир”, за останній рік вони подорожчали майже на 30%. А в державному “Росстаті” стверджують: ціни на медпрепарати піднялися лише на 10%.
Мешканка Москви Ніна Нестерова закликає не вірити офіційній статистиці, оскільки ціни на деякі ліки злетіли в рази. А деяких препаратів взагалі не знайти.
“Пропало багато ліків. Це ліки, які потрібно приймати тривало, їхній прийом не можна кидати, тим більше різко”, — розповідає дівчина.
Зникли з аптек препарати для хворих на діабет та онкологію. Перебої навіть із поставками імпортних антибіотиків і жарознижувальних. І справа тут зовсім не в санкціях, Західні країни не забороняли постачати ліки в Росію.
“Це санкції проти народу, які зробив Путін. Були негласні вказівки заборонити імпорт ліків. Мовляв, ми цим гадам покажемо, самі будемо виробляти”, — пояснює економіст Олександр Савченко.
Ось тільки самим виробляти не виходить. Адже фармацевтичні заводи в Росії працюють на імпортній сировині. Чиновники від МОЗ це розуміють, але Путін, мабуть, ні.
“Вони бояться до нього підійти і прямо сказати, що російська індустрія фармацевтики на межі банкрутства. Тому треба переходити на західні, але західні вдвічі-втричі дорожчі”, — продовжує Савченко.
Удвічі-втричі стали дорожчими в Росії практично всі імпортні товари. Адже в РФ обвалився курс рубля. З початку цього року впав стосовно долара на 16%. І увійшов до трійки найбільш знецінених валют у світі. Глава Центробанку Набіулліна, відома своєю фразою про від’ємне зростання російської економіки, в усьому звинувачує санкції. Мовляв, через це нестабільність на валютному ринку.
Ось тільки банкам довіряють дедалі менше росіян. Особливо після санкцій і арешту 350 млрд доларів резервів Центробанку РФ і заборони США ввозити готівковий долар у РФ.
Як результат — деякі задоволення для росіян уже стали недоступними. І через ціни, і через політику влади, яка призводить до тотального подорожчання всього, що можна було купити.
Наприклад, у РФ заборонили ввозити автомобілі з Європи та запчастини до них. У підсумку навіть вартість старих авто за рік злетіла на 37%.
Та сама ситуація і з літаками російських авіаліній. Літати на них стало просто небезпечно. Поломки трапляються дедалі частіше. Адже після введення санкцій проти авіації в РФ не постачають запчастини та комплектуючі. І не обслуговують її літаки.
Але звичайним росіянам не до польотів. Туристичні послуги та відпочинок у Росії за останній рік подорожчали на 15%. А грошей багатьом уже не вистачає навіть на те, щоб комунальні послуги оплатити. Тарифи на них підвищили на 15%.
Золото пенсіонерів — на війну
Чи не єдине, що дешевшає в Росії — це горілка. Влада намагається зробити так, щоб народ був одурманений алкоголем. А ще пропагандою. Телевізор з усіх сил намагається перемогти холодильник, що стрімко порожніє. А щоб люди не ставили зайвих запитань, уряд наказав засекретити ключові економічні показники. Це явна ознака того, що ситуація в економіці дуже важка і влада всіма силами намагається це приховати.
“Росіянам брешуть, ховають правду від регіонів — адміністрацій, підприємств. А пропаганда в Росії створює наративи, що на них санкції не діють”, — зазначає економістка Наталія Шаповал.
“Інформація, яка подається населенню, підчищається. Інформацію подають у дуже урізаному і в неправдивому вигляді”, — додає економіст Олег Пендзин.
Але правда, яку намагаються приховати в офіційній статистиці, стає дедалі помітнішою в реальному житті. Явно менше витрат на медицину, на освіту, на інвестиційні програми за іншими соціальними напрямами.
Кремль намагається приховати від росіян стан справ у Фонді національного добробуту. Раніше він наповнювався шляхом доходів від газу і нафти, а гроші з нього йшли на соціальні виплати, ремонти. Тепер, коли доходи скоротилися, Фонд не просто не наповнюється, влада забирає з нього гроші. Причому, багато. І якщо нинішні темпи збережуться, то вже до кінця року в ньому не залишиться нічого.
Фонд національного добробуту ще називають “золотом пенсіонерів”. Одна з його функцій — співфінансування добровільних пенсійних накопичень громадян. Ось тільки це золото Кремль почав активно продавати. У січні, наприклад, з Фонду вивели 3,5 тонни цього дорогоцінного металу. Продають і валюту з рахунків Фонду, щоб закрити дірку в бюджеті. А вже з держскарбниці величезна частина виручених коштів іде на фінансування війни проти України.
Дедалі більше грошей іде на війну. І це ще одна причина, чому дані про витрати бюджету засекречують. За оцінками видання “Форбс”, Кремль щомісяця виділяє на “спецоперацію” до 10 млрд доларів.
Ембарго на нафту і нафтопродукти
Санкції роблять ціну війни для Москви дедалі вищою — це і є їхня головна мета. Але Путін цю ціну з готовністю платить. При цьому зменшуючи витрати на потреби звичайних людей, на індексацію пенсій, на медицину й освіту.
Міжнародні експерти прогнозують, що рівень життя росіян падатиме набагато швидше, ніж це було протягом минулого року.
“Подивіться на Іран, подивіться на Північну Корею, подивіться на Венесуелу, подивіться на Кубу — ось куди рухається Росія. Вона рухається до неймовірної бідності. Обмеження, які ввели проти Росії, працюють, а всі заяви представників путінського режиму про те, що санкційні плани Заходу не справдилися, є неправдивими. Якщо довго тримати санкції і робити їх дедалі сильнішими й сильнішими, вони працюють”, — наголошує колишній головний економіст Міжнародного валютного фонду Кеннет Рогофф.
Найбільш нищівні обмеження — ембарго на нафту і нафтопродукти — набули чинності на початку цього року. Тож по-справжньому руйнівний вплив санкцій починається тільки зараз. Адже весь минулий рік у світі трималися високі ціни на нафту і газ, що дозволяло Кремлю отримувати прибутки. І створювати хоч якусь ілюзію стабільності. Більше такої можливості не буде.
Російська нафта стала токсичною. Більшість покупців на ринку від неї відмовляються, щоб не потрапити під санкції.
Кремль практично повністю втратив ринок Європейського Союзу, який раніше приносив найбільше прибутку. Тепер же Росія змушена постачати свою нафту і нафтопродукти Китаю, Індії, африканським країнам і навіть Латинській Америці.
Золоті часи достатку нафтодоларів для Путіна закінчилися. Нові покупці вже не такі багаті, і не такі зговірливі.
Найбільший парадокс у тому, що видобуток нафти в Росії збільшується. РФ качає все більше і більше, щоб шляхом кількості компенсувати катастрофічне для Кремля падіння цін. Якщо торік він продавав нафту за ціною вищою за 100 доларів за барель, то зараз — менш ніж за 60.
Нафту продають уже дешевше, ніж її собівартість на свердловинах. Їх не консервують лише тому, що розконсервувати знову фактично неможливо.
“Є команда триматися за будь-яку ціну — бути на плаву, йти на збитки, але не скорочувати видобуток нафти. І ось люди, які жили як у бога за пазухою — мова про нафтовиків, газовиків — уже стали ізгоями. А на таких підприємствах трималися селища і маленькі міста. Там теж зараз безробіття, колосальний дефіцит бюджету”, — розповідає економіст Олександр Савченко.
Поки що Росії вдається триматися на плаву завдяки обходу санкції. Танкери заходять у російські порти, вимикають навігаційні системи, потім пливуть у Середземне море — і там просто на воді переливають нафту в інші танкери, щоб замести сліди. Але все це видно на супутнику.
“Сховати танкер — це не голку в копиці сіна. Все-таки можна відстежити, де він був, і чи мав справу з цим токсичним ресурсом, чи ні. Зараз посилюється ця система”, — зазначає експерт у сфері ринку нафтопродуктів Сергій Куюн.
Боротьба з обходом санкцій
Але й ця лазівка скоро закриється і позбавить РФ незаконних доходів. Країни “Великої сімки” готують черговий 11-й пакет санкцій. Одна з його цілей — усунути схеми обходу прийнятих раніше обмежень.
“В 11-му пакеті збираються запроваджувати заборону на захід у європейські порти танкерів, у яких немає GPS-трекерів або у яких ці GPS-трекери вимкнені”, — уточнює економіст Олег Пендзин.
Відчутного удару хочуть завдати й по ще одній прибутковій для Росії сфері. Торгівлі алмазами. Щорічно вона приносила кілька мільярдів доларів.
Під санкції потраплять і російські мідь, алюміній та нікель. Перекриють і можливості Росії купувати необхідне їй обладнання в обхід санкцій. Зараз це роблять за допомогою третіх країн.
“Наприклад, Киргизстан у 10 разів наростив купівлю комп’ютерної техніки. А ця країна точно не IT-центр СНД. Насправді вони зареєстрували в Киргизстані досить багато компаній, які купують комп’ютерну техніку і переправляють її в Російську Федерацію. Вірменія в 4 рази наростила купівлю автомобілів європейських марок. Природно, це все їде в Російську Федерацію”, — пояснює Пендзин.
Завдяки таким схемам Кремль закуповує й обладнання для виробництва зброї та військової техніки. Але у світі все це бачать. США додали до чорного списку 71 компанію за підтримку Росії. Це ж робить і Європейський Союз.
“В 11-му пакеті санкцій у нас понад 90 компаній по всьому світу, щодо яких ми маємо чіткі докази того, що вони порушують санкції, тобто постачають санкційні товари безпосередньо в Росію з Європейського Союзу в обхід через треті країни”, — констатує голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
А значить ілюзія, що санкції не працюють і що їх можна обійти, скоро остаточно розвіється.
Росія на сьогодні країна, проти якої запроваджено рекордну кількість обмежень — їх уже понад 14 тисяч. Більше, ніж проти Північної Кореї та Ірану разом узятих. Тепер Країни “Великої сімки” (G7) націлені домогтися виконання і результату від уже введених проти РФ санкцій. І саміт лідерів G7 в Японії показав, що політична воля для цього є.
Усе це насамперед, щоб послабити військову машину Росії. Удар по гаманцях звичайних росіян не є метою санкцій. Стрімке падіння рівня життя громадян — це результат виключно політики Кремля.
Крах неминучий
Парадокс: поки санкції боляче б’ють по економіці РФ і пересічним громадянам, наближені до Кремля бізнесмени навпаки — багатіють. За останній рік у Росії стало на 22 мільярдери більше, підрахувало видання “Форбс”. Сукупні статки всіх російських мільярдерів теж зросли — на третину. І тут усе пояснюється принципом “кому війна, а кому мати рідна”.
Збагатилися великі бізнесмени, які обслуговують війну і курирували обхід санкцій.
“Це мільярдери, які, зокрема, працюють на внутрішній торгівлі. Тобто, через них надходять якісь заборонені, санкційні товари. Ці люди скористалися якраз тими лазівками, які існують у санкціях”, — коментує російський соціолог Ігор Яковенко.
При цьому для середнього і дрібного бізнесу в Росії лише збільшують податки.
Рівень життя для звичайних росіян покращиться не завдяки обходу санкцій, а лише завдяки закінченню військової агресії Путіна. І важливо, щоб люди почали це розуміти. Висловлювати свою позицію. І говорити про свої проблеми.
Так було в СРСР. І крах його економіки — внаслідок війни та внаслідок міжнародної ізоляції — був точно так само зумовлений, як зараз зумовлений крах російської економіки та крах режиму Путіна. Але події в цьому глобалізованому світі розвиватимуться набагато швидше, ніж це було у випадку з Радянським Союзом. Наслідки будуть набагато плачевнішими.