На фронті з другого дня великої війни: історія мужності та відваги нацгвардійця “Донбасу”(ВІДЕО)

Старший лейтенант Національної гвардії України, боєць із позивним “Донбас”, служить на фронті з другого дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Родом із тимчасово окупованих територій, чоловік пішов захищати батьківщину добровольцем. Молодий офіцер став командиром взводу, в одному з боїв під Кремінною разом із побратимами відбив танкову атаку. Ніхто з бійців тоді не відступив — вони зуміли вразити техніку противника і залишилися живими. Історію мужності та відваги українського військовослужбовця розповідає FREEДOM.

“У нас класичний автомат Калашникова — 5.45. Модернізований у принципі. Найголовніше — це коліматорний приціл, що дає перевагу у швидкості прицілювання, тому був обраний коліматорний приціл для ближніх і середніх боїв”, — розповідає військовослужбовець Національної гвардії України з позивним “Донбас”.

Великого досвіду поводження зі зброєю у колишнього співробітника силових структур, бійця з позивним “Донбас”, до повномасштабного вторгнення РФ в Україну 2022 року не було. Але вже на другий день війни, оминувши військкомати, він прийшов до військової частини і записався добровольцем. Разом із побратимами вони не дали путінським окупантам захопити Харків. Хоча, згадує, сили були нерівні.

“Я не планував більше п’яти днів протриматися, ну пощастило напевно. Я розумів, що противник нас перевершує чисельно, за озброєнням, і я дуже сподівався, що прикордонні війська, перші хлопці, хто зустріли, що вони встигнуть. Наше завдання було, як добровольців — дати можливість перегрупуватися. І я вважаю, що ми з цим впоралися”, — згадує “Донбас”.

Потім були бої за визволення Балаклії на Харківщині, де боєць травмував ногу і довго лікувався. Взимку 2023 року “Донбас” повернувся до строю, їхній взвод перекинули в Луганську область — під Кремінну. На той час військовий уже керував відділенням — у його підпорядкуванні було 10 осіб. Під час одного з боїв на їхні позиції вийшло два російські танки.

“Це коли вилазиш з окопу і бачиш, як у фільмах про Другу світову війну — танк їде на тебе. Ну я подумав, що вже все. Це мій перший і останній контактний бій. Піхоту ми відрізали, танки були змушені повернутися, на зворотній дорозі десь за 25 метрів від нас він роззувся на міні, не знаю, навіщо командир танка виліз, але його одразу ж зняв мій лівий фланг”, — розповідає боєць.

Другий танк під’їхав до українських укріплень на відстань 50 метрів і почав прицільну стрільбу. “Донбас” із побратимами викликав вогонь на себе, ніхто не пішов із позицій і вони знищили техніку противника.

Завжди перший у строю, готовий прийти на допомогу в будь-яку секунду, командир відділення “Донбас” пишається тим, що в тому танковому бою не втратив жодного зі своїх бійців. Побратим “Донбасу” — теж доброволець — харків’янин із позивним “Арафат” зізнається: перед кожним боєм їхній командир знаходить слова підтримки для всіх і по доброму “заводить” хлопців.

“Знаєте, у нього така манера, все жартома. Виходить так, мужики ми зараз трохи постріляємо, поганяємо, хі-хі, ха-ха. Тобто вже люди ось від цього адреналіну якось заспокоюються. Все буде добре, каже, ти там стань там, ти там, ти сховай машину, щоб тебе не було видно, відійди. Він за людей дуже переживає, він кожну втрату в собі це все. Він дуже хороша людина”, — розповідає про “Донбаса” військовослужбовець Національної гвардії України з позивним “Арафат”.

За танковий бій у Кремінній 38-річний гвардієць отримав бойову медаль “За відвагу”. Нині військовий на ротації в Харківській області, але за першого ж наказу — готовий разом із побратимами повернутися на нульові позиції.

Читайте також: Реабілітація на спеціальній кухні: у Львові військовим після поранень допомагають повернутися до нормального життя (ВІДЕО)