Миротворчі війська в Україні: за яких умов країни погодяться відправити своїх військових — думки

18 грудня на полях саміту лідерів ЄС у Брюсселі Володимир Зеленський зустрівся з президентом Франції Еммануелем Макроном і генсеком НАТО Марком Рютте. За словами Зеленського, можна говорити про позитивні новини щодо ідеї розміщення на території України миротворчої місії в разі припинення вогню. Раніше низка європейських країн заявили, що готові взяти участь у цій місії. 

Розмови про миротворчу місію

Володимир Зеленський пояснив, що наразі тривають консультації щодо можливого розміщення миротворчої місії на території України, у проведенні яких допомагає президент Франції Еммануель Макрон. 

“Ми проговорювали з Еммануелем його давню ідею. Ми підтримуємо ідею миротворчої місії, яка означає посилення України”, — заявив президент України на пресконференції після завершення переговорів. 

Зеленський підкреслив, що вже отримав позитивні новини. 

“Еммануель мав контакти щодо цього з деякими лідерами. Ми в процесі, але я бачу, що є позитив від деяких лідерів”, — сказав президент України.

П’ять-вісім країн можуть увійти в коаліцію для відряджання миротворчої місії в Україну. Про це повідомляє Reuters із посиланням на власні джерела. До цього переліку входять Польща, Франція, Велика Британія, держави Балтії й, можливо, скандинавські країни. Італія вже готова взяти участь у миротворчій місії для забезпечення безпеки України після укладення перемир’я. Про це сказав міністр оборони країни Гвідо Крозетто, якого цитує агентство Ansa. За його словами, Італія також не відмовиться від відряджання військ для аналогічних місій у секторі Газа та Лівані.

“Я сподіваюся на якнайшвидшу розмову про мир, про миротворчу місію в Україні, а також у Газі та Лівані. Ми готові грати цю роль — роль, якою завжди виділялися як нація”, — сказав Крозетто в розмові з журналістами.

Ідея президента Франції Еммануеля Макрона про відправлення в Україну миротворчої місії, яка гарантуватиме дотримання умов припинення вогню, якщо таких домовленостей буде досягнуто, обговорюється дедалі частіше. За інформацією ЗМІ, над розробкою проєкту цієї місії працює французький Інститут міжнародних відносин. Експерт інституту Еллі Тененбаум повідомила, що цей контингент може налічувати п’ять бригад — близько 40 тис. військовослужбовців.

“Єдиний можливий мир — це стійкий мир, тобто мир, про який домовляються українці і який дасть їм змогу мати гарантії безпеки на довгострокову перспективу. Ми поділяємо позицію — немає миру в Україні без українців. Тобто ми не можемо обговорювати поступки, пункти, які потрібно покласти на стіл для українців від їхнього імені, це мають зробити вони самі. Але не може бути безпеки в Європі без європейців, і в цьому важливість дебатів, які ми продовжуємо”, — зазначив президент Франції Еммануель Макрон.

Перед засіданням Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що ідея відряджання в Україну миротворців поки що не обговорюватиметься.

Каллас зазначила, що зараз немає ознак настання миру, а отже тема миротворців є передчасною.

“Для того, щоб відправити миротворців, спочатку має бути мир, а Росія не хоче миру. Так що це абсолютно ясно. Я маю на увазі, якщо ви подивитеся інтерв’ю Лаврова (міністра закордонних справ Росії, — ред.) з Такером Карлсоном, то вони [росіяни] не відступили від своїх цілей. Тому ми не можемо це обговорювати”, — вважає головний європейський дипломат.

Ідею про міжнародну миротворчу місію в Україні підтримують не всі партнери Києва. Наприклад, Польща не входить до числа прихильників ідеї президента Макрона. Однак готовність Варшави сприяти миру в регіоні залишається незмінною.

“Президент Макрон знає, ми говорили про це — рішення, що стосуються Польщі, ухвалюватимуться у Варшаві й тільки у Варшаві. На цей час ми не плануємо таких дій. Ми співпрацюватимемо з Францією, і не тільки з нею в пошуку рішення, яке насамперед захистить Європу й Україну від відновлення конфлікту, якщо угода про можливий мир буде досягнута”, — пояснив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

Поки у Києва немає чітких гарантій безпеки, говорити про готовність до переговорного процесу зарано, вважає керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.

“Нам не вистачає зброї, не вистачає статусу, про який ми говоримо. Мова про запрошення до НАТО і розуміння чітких гарантій, які б забезпечили нас, щоб ми були впевнені, що Путін не повернеться через два-три роки”, — сказав в інтерв’ю “Суспільному” керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.

Водночас у Кремлі продовжують заявляти про нібито готовність до переговорів із Києвом. Однак умови Москви залишаються нереалістичними та ультимативними.

Якою може бути миротворча місія — прогнози експертів

Чому в Європі тривають розмови про можливе введення миротворчої місії на територію України? За яких умов це буде можливо? Чи зважаться європейські держави відправити свої війська в Україну? Які функції виконуватиме така місія? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України;
• Володимир Хандогій, надзвичайний і повноважний посол України, президент громадської організації “Українська асоціація зовнішньої політики”; 
• Пітер Дікінсон, науковий співробітник Atlantic Council;
• Олександр Левченко, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії та Герцеговині (2010-2017 рр.);
• Павло Лакійчук, військовий експерт, керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”. 

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Вирішити конфлікт можна тільки з присутністю третьої сторони

— Дискусія про миротворців — непогана, в її рамках глобальну громадську думку (насамперед, у європейських країнах) привчають до того, що вирішити цей конфлікт можна тільки з присутністю третьої колективної сторони всередині цього конфлікту. 

Росія, безумовно, продовжуватиме експансію після оперативних пауз, після заморозки, тому що вона не виконала свого ключового завдання зі знищення української державності. У зв’язку з цим розміщення миротворчих контингентів в Україні — непогана концепція.

Проте в дискусії про миротворців можна побачити дуже дивну парадоксальність. З одного боку, ви готові дискутувати питання введення миротворчого контингенту (тобто солдатів країн НАТО) в Україну для забезпечення недоторканності її території. І водночас ви не готові політично зафіксувати можливість членства України в НАТО. Одне з іншим не поєднується. Проте добре, що дискусія про миротворців триває.

Природно, Росія виступатиме проти розміщення миротворчого контингенту в Україні. І щоб РФ загалом примусити до зупинки війни та миру, потрібно створити умови, щоб ціна війни для Кремля істотно зросла.

Примушувати можна тільки нарощуванням військової підтримки України й нарощуванням ударів по території Російської Федерації. Я вже не кажу про економіку, дипломатію — це окремі параметри. Звичайно, було б непогано дещо інакше вести антиросійську політику загалом. Тому що все, що стосується обмеження можливості Росії отримувати прибутки на глобальних ринках, суттєво впливатиме на її здатність вести далі бойові дії.

Паралельно з дискусіями про введення миротворчого контингенту, про запрошення України до НАТО важливо продовжувати надавати Києву військову допомогу. Щоб в України було достатньо зброї для ведення ефективних, оборонних і контрнаступальних дій. І тільки паралельно з цим можна вести якісь дискусії, шукати якісь політичні рішення. 

ВОЛОДИМИР ХАНДОГІЙ: Обидві сторони мають схвалити розгортання миротворчої місії 

— Ще 2014 року обговорювали введення миротворчих місій в Україну під егідою ООН, а зараз пропонують створити спеціальну коаліцію, оскільки Організація Об’єднаних Націй наразі не здатна відігравати ключову роль у війні Росії проти України, бо РФ блокує всі рішення на цю тему.

Питання про коаліцію окремих держав, які вважатимуть за можливе взяти участь у цій операції в Україні. Ось у такій конфігурації це можливо. Це, на мій погляд, позитивний розвиток подій, якийсь елементарний вихід із ситуації. Але все це зав’язано на ключовому питанні — припинення вогню, досягнення якихось угод про перемир’я і ми не говоримо сьогодні про мир. Я думаю, що миротворці можуть з’явитися на території України тільки після досягнення якогось політичного врегулювання. 

Як приклад можна навести миротворчу місію в Іраку після повалення режиму Саддама Хуссейна. Тоді теж не було ні прапора НАТО, ні прапора ООН, а була коаліція з окремих держав, і Україна брала участь у цій коаліції, яка займалася в Іраку конфліктним врегулюванням. 

І Росія, і Україна повинні дати дозвіл на розгортання сил миротворчої місії. Має бути розуміння з обох сторін, що це військовослужбовці, які здійснюватимуть спостереження, їм довіряють, і їхні рішення та оцінки сприйматимуть серйозно. Тут не йдеться про введення військ для здійснення якихось операцій на території України — йдеться про спостереження за досягненням тих угод, які можуть бути досягнуті. 

ПІТЕР ДІКІНСОН: Поки що зарано говорити про чітке формування коаліції миротворчої місії

— Я б сказав, що поки зарано називати це коаліцією, процес тільки починається. Ми бачили перші повідомлення з Парижа і Лондона. Те, що лунає зараз, — це готовність до обговорення, але жодних чітких заяв чи рішень поки що немає. 

Тема актуальна, обговорюється, але говорити про формування чи розширення коаліції передчасно. Думаю, перші результати можна очікувати не раніше Нового року, а, найімовірніше, у перші місяці наступного року. До цього часу триватимуть переговори, і, можливо, щось з’явиться для публічного обговорення.

Що стосується Трампа, відомо, що він постійно порушує тему Європи. Він каже, що Європа недостатньо бере на себе, повинна робити більше, платити більше і насамперед розв’язувати питання, пов’язані з Росією. На його думку, Україна — це проблема Європи, а не тільки США. Трамп неодноразово заявляв, що Європа повинна бути більш активною і розв’язувати питання конфлікту. Це також стосується пошуку рішення, чи то перемир’я, чи то врегулювання, — це, за його словами, завдання ЄС.

ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО: Введення миротворчої місії можливе тільки після підписання мирного договору

— Миротворчі війська часто використовують під час завершення воєн і збройних конфліктів. Це практика, коли на лінії зіткнення стає третя сторона, яка гарантує, що бойові дії не будуть відновлені. Іноземні війська демонструють рішучість країн, які їх послали, підтримати мирний договір, який буде. 

Без підписання мирного договору така ініціатива миротворчих військ не буде працювати. Ми маємо розуміти, що ці домовленості мають бути узгоджені з Москвою, і тільки тоді це можливо. Якщо ми говоримо про лінію розмежування, то, цілком ймовірно, Кремль має дати добро. В іншому разі миротворчий контингент має стояти не на лінії розмежування, а в глибині України.

Це означає, що війська будуть просто базуватися на українській території — цей варіант теж можливий. І вони гарантують безпеку. Це означає, що в разі нападу на Українську державу, вони братимуть участь у бойових діях. Тоді їхнє завдання інше – бойове, яке означає не бути на лінії розмежування, а гарантувати, що якщо цю лінію порушить російська сторона, то вони допомагатимуть ЗСУ. 

Якщо говорити про можливу роль Європейського Союзу в цьому, то ЄС не має своєї армії, тому мова може йти тільки про готовність окремих держав відправити свої війська в Україну. Роль ЄС — у схваленні або лобіюванні таких рішень.

Якщо Італія згодна брати участь у цьому, значить, вона дасть свій контингент. Якщо Німеччина згодна, то вона дасть свій контингент. Розмір контингенту теж буде залежати від того, як ця країна, яка делегує контингент, буде його посилати, тому що, очевидно, це буде фінансування коштом власного бюджету, а, можливо, і частково Євросоюзу. Другий випадок — окреме фінансування під цей бюджет, і тому Євросоюз солідарно нестиме відповідальність за те, що ці війська рушать в Україну. З огляду на те, що там Угорщина, напевно, блокуватиме подібне рішення, то перший етап — точно коштом національного фінансування. 

ПАВЛО ЛАКІЙЧУК: Миротворча місія європейських країн поки що звучить малореалістично

— Поки що миротворчої місії немає, але її обговорюють, що саме по собі прогрес. Ще три-чотири місяці тому, коли президент Франції Еммануель Макрон заговорив про можливість розміщення французьких солдатів в Україні, це викликало шок у європейських політиків. Тоді про подібне навіть говорити не хотіли. 

Зараз, хоча ніхто не готовий відправляти свої війська в Україну, обговорення вже триває, що можна вважати важливим кроком. Однак між обговоренням і діями лежить ще складніший шлях.

Європейці також розглядають можливість відряджання миротворчої місії в Україну в майбутньому. Однак миротворча операція вимагає згоди обох сторін конфлікту, і малоймовірно, що Росія на це піде. Проте обговорення таких форматів можливе, але тільки після припинення вогню і підписання мирної угоди.

Україна має багатий досвід участі в миротворчих операціях, включно з місіями в Югославії, Іраку, Ліберії та Конго. Українські миротворці часто демонстрували своїм партнерам, як потрібно діяти в складних ситуаціях, на відміну від випадків, коли миротворці інших країн закривали очі на звірства окупантів.

Наразі стоїть питання: чи зможуть європейські країни домовитися між собою, переконати інші сторони та потім підтримувати миротворчий режим? Поки що це здається малореалістичним. Проте хочеться вірити, що Європа знайде в собі сили для забезпечення безпеки на континенті.

Читайте також: “Троянський кінь” Євросоюзу і “кур’єр” Кремля: чергові “мирні ініціативи” Віктора Орбана проаналізували експерти