“Миротворчі” місії РФ: як Кремль використовує контингент у своїх цілях (ВІДЕО)

Громадські та політичні сили Вірменії закликають владу негайно розпочати процес виходу із пов’язаних із Росією організацій — ОДКБ, Євразійського економічного союзу та СНД, розірвати всі військові та економічні договори з РФ, заборонити мовлення російських телеканалів та подати заявку на членство у Євросоюзі. Частина жителів країни вважає, що так звані російські миротворці в Карабаху були пасивні, а Москва в конфлікті мала свої цілі, інформує FREEДОМ.

За час свого існування ООН провела понад 70 миротворчих місій у всьому світі. У них брало участь понад мільйон людей із 125 країн. Своєї армії в організація не має, проте держави-члени добровільно надають своїх військовослужбовців для участі у миротворчих місіях. Мета “блакитних касок” — виконати роль нейтральної третьої сторони, тобто допомогти домогтися припинення вогню для створення буферної зони між воюючими сторонами та сприяти їх примиренню.

“Здебільшого вони частково успішні, дуже часто вони провальні. З таких нещодавніх операцій, які можна вважати успішними — це операція ООН на території колишньої Югославії, саме східна Славонія, Баранія, Ісрем. І в тому невеликому регіоні операція ООН Тасс досягла успіху. Тобто за кілька років був встановлений спочатку мир без війни і потім були забезпечені умови для переходу до стабільного довготривалого миру, проведення виборів, переселення біженців, але це скоріше винятки з правил”, — розповів координатор міжнародних проєктів Центру Разумкова Олексій Мельник.

Миротворці не завжди можуть зупинити війни, оскільки зазвичай їх розміщують у зоні конфлікту вже після завершення активної фази. Але вони не повинні допустити поновлення бойових дій. На даний момент діють 20 миротворчих місій під егідою ООН, серед них операції в Індії та Пакистані, на Кіпрі. Росія також бере участь у миротворчих місіях, проте, як вважають експерти, Москва використовує їх як інструмент впливу. І, скоріше, зацікавлена не у припиненні конфліктів, а в їхньому заморожуванні.

“Розміщення російських миротворців щоразу призводило до того, що конфлікт не вирішувався: саме вони забезпечували збереження невизнаних держав та осередків напруги вздовж своїх кордонів. І ті самі Молдова та Грузія вже не могли самостійно, без Росії, вирішувати проблеми своєї територіальної цілісності”, — з публікації видання “Медуза”.

У таку ситуацію міг потрапити й Казахстан. У січні 2022 року в різних містах країни люди вийшли на масові протести. Спершу виступали проти підвищення ціни на газ. А потім висунули політичні вимоги. Тоді Російська Федерація розгорнула так звані “колективні миротворчі сили” за участю країн ОДКБ. На вулицях Алмати помітили російських солдатів у касках миротворців ООН. Невдовзі представник Організації Об’єднаних Націй повідомив, що озброєні люди не є частиною миротворчої місії.

“По суті, це була каральна поліцейська операція, причому проти опозиції, проти антиурядових сил, але з іншого боку це було погоджено законно обраним урядом. Тобто питання, наскільки легітимними були рішення президента Казахстану”, — сказав Мельник.

Кремль використовує так званих миротворців у своїх цілях. І не вважає за потрібне забезпечувати їхню безпеку. У Карабаху під обстріл потрапив автомобіль із російськими військовими. Внаслідок цього вони загинули. Міноборони Азербайджану висловило “найглибші співчуття”, а президент Алієв пообіцяв допомогти сім’ям загиблих. Реакції від Москви не було. Так звані російські миротворці перебували в Карабаху з 2020 року за умови тристоронньої угоди між Азербайджаном, Вірменією та Росією.