Вчора о 22:07
За час повномасштабної війни РФ проти України очільники різних держав світу вже не раз пропонували своє бачення вирішення ситуації. Мирні ініціативи пропонують офіційно і неофіційно, окремі політики та цілі уряди.
При цьому, багато хто з них не називають війну війною, а РФ — винуватицею і країною-агресором.
Які пропозиції отримала Україна
На початку червня міністр оборони Індонезії Прабово Субіанто запропонував мирний план, який передбачає негайне припинення вогню, створення демілітаризованої зони вздовж нинішньої лінії зіткнення, а також проведення так званих “референдумів”.
“Волевиявлення народу” пропонують організувати за участю представників Організації Об’єднаних націй (ООН), і провести на територіях, які чиновник назвав “спірними”, що побічно відповідає російській риториці. І все це “для об’єктивного з’ясування бажання більшості жителів” регіонів, які в плані були названі “спірними”.
Раніше, в річницю повномасштабного вторгнення в Україну свою позицію опублікував Китай. Документ під назвою “Позиція Китаю щодо політичного врегулювання української кризи” містить 12 пунктів. Замість слова “війна” Пекін використовує слова “криза” і “конфлікт”. Таким чином, офіційний Пекін не визнає відкриту неспровоковану агресію Росії проти України.
Це не перша реакція КНР на війну в Україні, проте раніше його висловлювання не заходили далі кількох абстрактних рядків у партнерських заявах із Москвою. Весь цей час Китай зберігав економічні зв’язки з Росією, мовчки спостерігав за тим, що відбувається в Україні, час від часу подаючи сигнали головному конкуренту — США.
Ці сигнали, як і раніше, полягають у тому, що Захід повинен припинити допомагати Україні оборонятися. Так само, як і раніше Китай позиціонує себе як нейтральну країну, яка тепер ще й виступає з миротворчими закликами.
Своєю чергою, намагається стати миротворцем також Бразилія. Її керівництво також повторило російські наративи, пропонуючи відмовитися від Криму.
Крім цього, представники деяких країн Африки — Замбії, Сенегалу, Конго, Уганди, Єгипту і ПАР — планують відвідати Україну і Росію 16 і 17 червня, щоб запропонувати Володимиру Зеленському та Володимиру Путіну свій “мирний план”.
Позиція президента України
У війні є агресор і є жертва. Є той, хто починає війну і заходить на територію іншої держави. Мирний план не може готувати агресор, готує той, хто постраждав. Про це 1 червня під час пресконференції за підсумками другого саміту Європейської політичної спільноти заявив президент України Володимир Зеленський.
“Я дуже зацікавлений, щоб свої ініціативи країни привносили, але на наш базис, на нашу платформу. Я не кажу, що вона остаточна, тому що це і є дипломатія. І це нормально, коли люди з інших континентів не стоять осторонь, а хочуть долучитися для того, щоб закінчити війну, вони мають давати свої ініціативи”, — заявив президент.
Україна може обговорити з Росією припинення війни тільки в тому разі, якщо предметом обговорення стане мирний план, запропонований українським лідером, наполягає Київ.
Цей план складається з 10 пунктів і передбачає повне припинення вогню, виведення всіх російських військ з території України, повернення до кордонів 1991 року і відшкодування заподіяної Росією шкоди.
Що говорить Кремль
Російська Федерація відкидає мирну програму українського президента і вимагає провести переговори на своїх умовах “з урахуванням нових геополітичних реалій”, які, по суті, означають капітуляцію України і повну втрату тимчасово окупованих територій.
На сьогодні у Росії немає фактично жодних передумов для того, щоб почати переговори з Україною. Не існує навіть “кволого фундаменту”, щоб Москва могла б спробувати вибудувати діалог із Києвом, заявив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков 11 червня.
“Зараз жодних передумов для домовленостей немає. Ба більше, зараз немає якогось фундаменту, хоча б кволого, для того, щоб вибудовувати хоч якийсь діалог”, — сказав спікер Кремля.
Думки чиновників та експертів
Згідно з даними соціологічного дослідження компанії КМІС, 87% жителів України виступають категорично проти будь-яких поступок заради завершення війни, і тільки 9% респондентів загалом готові до поступок в обмін на мир.
Мирний план Зеленського підтримали країни Європейського Союзу, Велика Британія, США, Канада та низка інших держав. Багато західних лідерів вважають, що результат цієї війни має вирішуватися за столом переговорів, однак підштовхувати Київ до старту мирного діалогу між Україною і Росією ніхто не буде.
Про те, чи будуть і далі партнери підтримувати мирний план України, а також чи можливе заморожування військового конфлікту, в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:
- Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента України;
- Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова;
- Ігор Рейтерович, політолог;
- Ігор Петренко, доктор політичних наук.
МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Нових “Мінських угод” не буде
— Поле для діалогу відсутнє. Мені здається, що все чітко і зрозуміло — з Росією потрібно буде розмовляти виключно юридичною термінологією, дуже жорстко. У цьому і є проблема сучасного політичного простору, особливо європейського — “а давайте подумаємо, що там Росія робитиме в майбутньому, як ми з нею будемо розмовляти” тощо. І це дозволяє Росії маневрувати.
Ось, наприклад, через 465 днів війни прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявив пресі, що Путін був і є прихильником досягнення цілей так званої “спецоперації” без війни.
Але з Україною вони розмовляти не хочуть, тому що це “інструмент у рамках гібридної війни”. Тобто вони настільки огидно дурні й демонструють це щодня. Але вони готові почекати пропозиції від Європи: “Зробіть нам пропозицію, ми з вами зараз сядемо, домовимося, чи можемо ми далі вирізати українців, чи не можемо”.
Я вважаю, що нам потрібно займати дуже чітку жорстку позицію. Вона має бути структурно прописана таким чином: іде війна і є позиція президента України, суспільство її підтримує — війна має закінчитися на кордонах 1991 року. Тобто жодних інших варіантів не буде, жодних компромісів, “Мінського формату” не буде. Ми не будемо думати над тим, що Росія хоче якусь безпеку собі забезпечити і так далі.
Не треба в це грати. Раз війна вже така, то вона має дійти до фіналу. Після цього обов’язково в Росії мають змінитися люди.
Пєсков, Лавров, Патрушев і вся ця компашка, яка ходила навколо Путіна з носовими хусточками і сякалася на адресу інших країн, повинні будуть сісти на лаву підсудних. Ніхто не скасовував відповідальності за злочини проти людяності та інші військові злочини, зокрема за 2008 і 2014 роки, сирійські проблеми тощо. Відповідайте за це в повному обсязі, отримайте свої великі тюремні терміни.
Після цього в Росії має з’явитися інша еліта, мають відбутися вибори. При цьому мають бути зафіксовані в рамках міжнародних конференцій репутаційні виплати, рентні виплати з сировини, які в них є, буферні зони. Чи можуть вони мати наступальну зброю і так далі. Тому що це країна, яка неадекватна у своїй поведінці, але має ракети з дальністю польоту до 6 тисяч кілометрів. Таким чином, вона завжди буде надзвичайно небезпечна для європейського континенту. Треба це питання вирішити.
Російські війська досі контролюють Запорізьку атомну електростанцію, використовуючи її виключно як елемент регіонального, а то й європейського шантажу. Вони передають щось Білорусі, повністю ламаючи глобальну концепцію ядерної безпеки.
Про що з ними говорити? Щойно ми починаємо якийсь діалог із сьогоднішньою групою російської еліти, яка поки що тотально домінує в країні, це означає, що ми знову почали грати в їхню гру. Навіщо нам грати в їхню гру?
Вони повинні програти, піти на юридичні процедури, отримати свої тюремні строки.
У цей час Росія має отримати перехідну еліту, з якою можна буде підписувати домовленості. Але не якісь мирні угоди, не якісь “мінські” формати, а потрібно буде підписати лише фіксацію підсумків війни як юридичний документ. Він має стати фінансовим обтяженням для РФ.
Росія повинна зайняти своє місце — мовчазного одержувача юридичних претензій.
МИХАЙЛО ПАШКОВ: Формула миру України знаходить дедалі більше підтримки
— Відмова України від частини захоплених територій — це російська ініціатива, а не спонтанний сюжет. Це санкціоновано, інспіровано зверху. Очевидно, що це свідомо неприйнятні умови, які апріорі абсурдні. Це своєрідний постскриптум нещодавнього турне китайського спецпредставника європейськими країнами.
Формула миру від України сьогодні знаходить дедалі більше й більше підтримки серед країн світу. Виникає принципово нова ситуація. Йдеться вже не про вимоги або про позицію України, а про позицію світової спільноти, тобто провідних країн світу, які підтримують Україну.
Це вже вимоги, розраховані на широку серйозну аудиторію і підтримані впливовими міжнародними гравцями. Тому в цьому випадку йдеться про нівелювання інших пропозицій, зокрема і китайських, і бразильських, і інших.
На відміну від попередніх років, уже не йдеться про якесь збереження обличчя Путіна або прагнення не заганяти Росію в кут. Йдеться вже про чіткі вимоги світової спільноти, які пов’язані з позицією України. Російське керівництво це розуміє, як і те, що вже 37 країн підтримали створення спеціального трибуналу.
ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: Є країни, яким вигідне замороження війни
— Є деякі країни, їх не так багато, які вважають заморожений конфлікт прийнятним у контексті завершення активної фази війни між Росією та Україною. Зрозуміло, що оскільки це не на їхніх територіях відбувається, вони вважають це цілком допустимим.
Зрозуміло, що є різні сценарії. Ми бачимо, що в західному експертному співтоваристві розглядають, як може розвиватися ситуація, і, зокрема, говорять про те, що одним із таких сценаріїв може бути заморожування конфлікту.
До цього, до речі, треба ставитися дуже спокійно. Це ж робота аналітиків, експертів — розглядати різні варіанти, які можуть бути. Але це ж не означає, що саме ці варіанти будуть безпосередньо реалізовані на практиці.
Вони мають прораховувати всі плюси і мінуси, всі сильні і слабкі сторони, і робити цю інформацію доступною, перш за все, для політиків, які потім ухвалюватимуть ті чи інші рішення.
Я думаю, що ми ще навіть не вийшли на пік появи всіх сценаріїв і розмов про те, що потрібно якимось чином заморожувати конфлікт, призупиняти його.
Зрозуміло, що Росія докладає значних зусиль і відмінні ініціативи деяких країн Африки. Я не скажу, що вони інспіровані Росією, але якоюсь мірою вони попередньо, напевно, обговорювалися. Це вигідно РФ.
З іншого боку, це вигідно ще деяким країнам — тому ж Китаю, оскільки це б відвертало увагу Європейського Союзу і США. І заморожування не дозволило б домогтися остаточної перемоги над Росією, що могло б призвести до наслідків, які Китай поки що вважає для себе неприйнятними.
ІГОР ПЕТРЕНКО: Дедалі більше країн пропонуватимуть заморозку війни
— РФ прекрасно розуміє, що ні захопити нові території, ні утримати ті, які у неї є на сьогоднішній день, вона не здатна. Тому вона буде говорити про те, що готова до миру, а колективний Захід і Україна не хочуть її чути. РФ уже готує ґрунт під виправдання своєї поразки.
Зараз посипався спам у вигляді різних варіантів врегулювання ситуації від країн, які в унісон із позицією РФ. Але насправді жодного конструктиву вони не несуть. РФ потрібен ґрунт для перепочинку, плацдарм для підготовки нового наступу. І вона намагатиметься зачепитися за ті території, які на сьогоднішній день захопила.
Українська сторона і президент Зеленський вважають, що це абсолютно неконструктивна позиція. І тут нема про що розмовляти з РФ до повного звільнення всіх наших територій, тобто до виведення російських військ. Це абсолютно логічно.
Я думаю, всі наші партнери згодні з цією позицією. Поки що я не бачу того, що вони ведуться на провокації і шантаж, який просуває зараз Кремль.
Але з іншого ж боку, ми не бачимо достатньої консолідації в тому, щоб назвати все своїми іменами і дати відсіч РФ у тому, що вона вже робить. Особливо це стосується таких організацій, як ООН. Можливо, вони зараз трошки розгойдуються і дадуть правильну оцінку. Дуже шкода, що це не відбулося блискавично, як мало б відбутися.
Зараз виникатиме багато різних варіантів мирних планів. Ці пропозиції нічого спільного не мають з реальністю чи конструктивом. Одні будуть просто результатом впливу РФ, а інші можуть бути просто спробою зайняти особливе місце медіатора. Країни захочуть підвищити свій статус, беручи участь у топподіях світу.
Безумовно, Україні на все це потрібно реагувати і проводити свою інформаційну роботу. Потрібно намагатися, щоб порядок денний України у викладенні певних фактів мав більшу вагомість, зокрема й за допомогою наших основних партнерів, а також саміту країн НАТО.
І тоді, якщо ми будемо працювати в унісон, то таких необґрунтованих пропозицій, які більше спираються на джерела інформації з РФ, буде все ж таки менше.
Читайте також: Україна може почати переговори з Росією в будь-який момент, але за однієї умови — думка
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
