Мир чи війна: як працює пропаганда в Грузії, розповів Читадзе

Демонстранты с плакатами на митинге солидарности с украинцами "Это Грузия, слава героям" перед зданием парламента в Тбилиси. Фото: gettyimages.com.

Партія “Грузинська мрія” продовжує проводити в Грузії дезінформаційну пропагандистську політику, говорячи про те, що “зовнішні сили” нібито хочуть втягнути державу у війну. Про це в ефірі телеканала FREEДOM сьогодні, 20 лютого, сказав політолог, професор Чорноморського міжнародного університету Грузії Ніка Читадзе. 

“Грузинська мрія” від імені так званого президента Міхаїла Кавелашвілі продовжує проводити дезінформаційну і пропагандистську політику. Це чергова пропаганда. Представники “Грузинської мрії” не раз заявляли, що нібито зовнішні сили хотіли втягнути Грузію у війну. Цим вони хочуть наголосити, що, ось, мовляв, як добре й ефективно грузинська влада за лідерства й керівництва Іванішвілі (Бідзіна Іванішвілі — засновник партії “Грузинська мрія”, — ред.) змогла забезпечити мир у Грузії та те, що країна не була втягнута в бойові дії, на відміну від влади України та попередньої грузинської влади”, — зазначив спікер.

Чітадзе визнає — така пропаганда все ж частково спрацьовує в Грузії. І представники “Грузинської мрії” вже використовували цей метод перед парламентськими виборами 26 жовтня.  

“Це була основна пропаганда — ми [грузини] повинні обирати між миром і війною. Багато людей, які не були задоволені правлінням “Грузинської мрії”, говорили, що все ж таки краще обрати мир. Ось їхній головний козир — дезінформація. І, на жаль, це впливає на певну частину населення”, — зазначив політолог.

За його словами, Грузія все більше відокремлюється від Заходу, а конфлікт влади з Європою триває. У Тбілісі критикують європейців. Європарламент, зі свого боку, не визнає “Грузинську мрію” і розглядає санкції проти її засновника і низки інших посадових осіб.  

“Цілком можливо, що санкції будуть введені. Однак обмеження не будуть затверджені саме Європейським Союзом. У рамках ЄС рішення ухвалюються на основі консенсусу. Угорщина та Словаччина використовуватимуть право вето і блокуватимуть певні рішення. З іншого боку, Європарламент закликає країни ЄС ухвалювати рішення в рамках свого національного законодавства. Тоді це буде можливо, якщо країни ухвалюватимуть індивідуальні рішення. Це вже зробили Литва, Латвія, Естонія, Україна, а також Чехія та Німеччина”, — пояснив політолог. 

Ніка Читадзе заявив, що грузинська влада веде політику державного тероризму за російським сценарієм. Він вважає, що Російська Федерація веде таку політику проти України, а влада Грузії — проти власного населення. 

Крім того, “Грузинська мрія” відновлює в Кримінальному кодексі статтю про держзраду. 

Читадзе також вважає, що, на відміну від України, у Грузії не відбулося консолідації нації та існує велика різниця в думках і позиціях. 

“Мова про тих людей, які, з одного боку, підтримують прозахідну орієнтацію і державність Грузії. А з іншого боку, тих, хто підтримує “Грузинську мрію” через свою вигоду. Аристотель свого часу говорив, що розумна людина може змінити свою думку, а тупа ніколи не змінить. Вибачте, але така реальність”, — каже Читадзе. 

Також, за його словами, риторика грузинської влади будується більшою мірою на залякуванні військовими діями і втратою територій. 

“Грузія втратила 20% своїх територій [у 2008 році]. Але жодної згадки [в заявах нинішньої влади] про Російську Федерацію, про кремлівську політику, жодної згадки про Путіна, про державний тероризм, здійснюваний Російською Федерацією. Ось це — наша реальність”, — резюмував спікер.

Читайте також: Російський і білоруський наративи не пройдуть, — Шашкін про ситуацію в Грузії

Раніше Грузія вийшла з Парламентської асамблеї Ради Європи. Про це на сесії ПАРЄ заявила керівниця парламентської делегації Грузії Тея Цулукіані. Цей крок вона пояснила нібито шантажем її країни з боку ПАРЄ.

Прямий ефір