Ми розраховуємо не на слова, а на дії: підсумки першого дня роботи Кримської платформи у Хорватії

24-25 жовтня у Загребі (Хорватія) відбувається перший парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи. Чим розпочався захід, та які завдання планують реалізувати за два дні роботи — в огляді телеканалу FREEДOM та коментарях учасників події.

Третій саміт, але перший парламентський

Кримська платформа — це перший великий міжнародний переговорний майданчик України з деокупації Криму. У серпні 2021 року установчий саміт Кримської платформи у Києві зібрав представників усіх країн НАТО, а також ЄС та викликав величезне невдоволення Росії. Тоді у заході взяли участь 47 іноземних держав та міжнародних організацій.

Попри російсько-українську війну, 23 серпня 2022 року Україна провела другий саміт. Цього року захід через безпекову ситуацію відбувався в онлайн-форматі. Однак він зібрав ще більшу кількість учасників — до другого саміту Кримської платформи приєдналися представники понад 60 країн, серед них 40 президентів та прем’єр-міністрів, зокрема президент Польщі Анджей Дуда (який особисто прибув до Києва), прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, а також держсекретар США Ентоні Блінкен та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Ще на установчій зустрічі 2021 року було встановлено, що Кримська платформа — це не разовий щорічний захід, це стала систематична робота з деокупації Кримського півострова. Причому вона ведеться на різних рівнях країн-учасниць ініціативи:

• на рівні глав держав;
• парламентів;
• урядів;
• а також на експертному рівні.

І ось саміт у Загребі якраз відображає роботу насамперед парламентського рівня. Але не тільки. До участі запрошені делегації з понад 50 країн та інституцій, загалом очікується участь близько 400 політиків з усього світу. Україна запросила також країни, які не є членами Платформи, зокрема з Південної Америки, Африки та Азії.

Засідання найвищого рівня першого парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи відбудеться 25 жовтня. А перший день роботи, 24 жовтня, було присвячено спеціальній дискусійній панелі.

“Історії з окупованого Криму”

У межах парламентського саміту відкрито фотовиставку “Історії з окупованого Криму” про життя кримських татар під час російської окупації.

Це близько 200 фоторобіт Аліни Смутко, Тараса Ібрагімова та Олени Савчук, які висвітлювали порушення прав людини в окупованому Криму в період з 2014 до 2019 року, поки російська ФСБ не заборонила фотожурналістам в’їзд на півострів.

Зокрема, Олена Савчук працювала у Криму до 2018 року, коли ФСБ заборонила їй в’їзд на 10 років. У 2019 році аналогічний припис отримала й Аліна Смутко. А 2020 року ФСБ заборонила в’їзд до Криму Тарасу Ібрагімову — на 34 роки.

“На фотографіях зображено багато сцен із кримського життя. Це і життя сімей кримськотатарських політв’язнів. Це моменти обшуків. Колективна молитва з приводу зниклих заарештованих. Це такі маленькі шматочки, які ми збирали усі роки”, — розповіла Аліна Смутко.

Смутко наголосила, що кримські татари повною мірою відчули на собі каральну російську систему, починаючи з радянського періоду, а тепер уже після анексії Криму у 2014 році. І нинішня окупаційна влада знову використовує методи радянської репресивної машини.

“Це нова хвиля депортації, примус людей покинути їхні будинки будь-яким способом. Арешт, приниження, залякування людей, членів їхніх сімей. А після повернення кримських татар до Криму [після депортації 1944 року] їх вже важко змусити залишити дім, бо для них надважлива місія — щоб Крим був кримськотатарським і залишатися вдома всупереч усьому”, — пояснила Аліна Смутко.

Вона додала, що Крим втратить свою ідентичність, якщо кримські татари знову покинуть його.

Фотограф упевнена, що презентація фоторобіт на саміті Кримської платформи дозволить залучити ще більше людей до дискусії про права людини в анексованому Криму.

П’ять експертних панелей

24 жовтня відбулися п’ять експертних панелей, на яких обговорювалися різні аспекти як деокупації Криму, так і російської агресії проти України в цілому.

Перша панель — “Окупований Крим та повномасштабна агресія Росії проти України: нові виклики у сфері прав людини”. На ній учасники обговорили такі теми:

• використання Росією Криму як плацдарму для повномасштабного вторгнення на материкову частину України та наслідки цих дій для населення Кримського півострова (ізоляція, репресія, примусова мобілізація);
• застосування Російською Федерацією геноцидних практик та реалізація “кримського сценарію” на окупованих територіях України;
• втручання Росії в освітні програми для руйнування української ідентичності та мілітаризації молоді.

Друга панель — “Крим і “велика війна”: Як забезпечити відповідальність Російської Федерації за міжнародні злочини” — показала, що безкарність за минулі злочини та брак доречної відповіді від міжнародної спільноти на окупацію Криму призвели до нового сплеску російської агресії та ще більших звірств.

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації у лютому 2022 року довело, що притягнення до відповідальності за міжнародні злочини – необхідна умова для захисту Європи та світу від панування насильства.

Метою панелі також стала консолідація міжнародних зусиль для створення ефективного механізму відповідальності. Зокрема йшлося про необхідність трибуналу над Росією та її політичним, військовим керівництвом.

Радниця президента Республіки Хорватія з питань реінтеграції Дунайського регіону (1995-1997), міністерка юстиції Хорватії (2003-2006) Весна Шкаре-Ожболт поділилася досвідом фіксування воєнних злочинів та створення військового трибуналу після нападу Сербії й Чорногорії за воєнної підтримки колишньої Югославії й додала, що без правосуддя не буде примирення.

Третя панель — “Реінтеграція окупованих територій та гарантії неповторення російської агресії” торкнулася таких питань:

• побудова архітектури безпеки в регіоні для запобігання повторення агресії;
• подолання наслідків мілітаризації населення;
• знищення української ідентичності;
• проблема громадянства та зміни в демографічному складі півострова;
• комплексний вплив окупації на кримських татар;
• руйнування довкілля та культурної спадщини;
• питання відповідальності за колабораціонізм.

Під час дискусії представники України та Меджлісу кримськотатарського народу висловлювали їхнє бачення вищеописаних процесів.

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров розповів про законопроєкт про статус кримськотатарського народу.

“Робоча група вже завершила роботу над цим законопроєктом. Я дуже сподіваюся, що найближчого тижня його буде зареєстровано у Верховній Раді. І, можливо, вже на цій сесії буде розглянуто в першому читанні”, — сказав Рефат Чубаров.

Постійна представниця президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева презентувала новий стратегічний напрямок роботи. Створено групу з 36 експертів, які працюють над першочерговими кроками відновлення держави у деокупованому Криму.

Вона висловила впевненість, що Україна обов’язково поверне всі захоплені Росією території та обере свій шлях до повернення Криму.

“Перед нами стоять непрості завдання. Це справді будуть питання, пов’язані з ненавистю одне до одного, але нам треба подолати всі моменти. Звичайно, повноцінна реінтеграція розпочнеться після нашої перемоги у цій війні, яку Російська Федерація розгорнула проти України. Ми обов’язково повернемо контроль над усіма нашими територіями. А також буде звільнено всіх політичних в’язнів”, — наголосила Таміла Ташева.

Членкиня міжфракційного об’єднання “Кримська платформа” у Верховній Раді України Євгенія Кравчук акцентувала на важливості вдосконалення чинних механізмів, спрямованих на верифікацію свідоцтв про народження та смерть, реєстрацію втраченого, відібраного чи зруйнованого окупантами майна українських громадян. Вона повідомила, що у Верховній Раді України працюють над пакетом законів, які допоможуть безпосередньо реінтеграції Криму.

У межах чергового блоку продюсерка Наталія Гуменюк та режисерка Ганна Цигіма презентували документальний фільм “Голос із Криму. Наріман Джелял”. Стрічка розповідає історію залучення Нарімана у політичне життя Криму та його шлях спротиву під час окупації півострова. Про те, як Наріман зумів і надалі під утисками продовжувати свою діяльність як перший заступник голови Меджлісу, та оперативно реагувати на протиправні дії окупаційної адміністрації в Криму.

Нагадаємо, Наріман Джелял після 2014 року залишався у Криму та відстоював права кримських татар. 23 серпня 2021 року він був присутній на першому саміті Кримської платформи, після чого 4 вересня його затримали російські силовики в Криму нібито за спробу організації диверсії. Після утримання у СІЗО понад рік, 21 вересня 2022 року “суд” в анексованому Криму засудив Джеляла до 17 років позбавлення волі.

Останній блок дискусійної програми — “Крим завжди був… Чим? Як подолати міфи про Кримський півострів?“ Учасники обговорили, як Україна має підійти до руйнування міфів про Крим, збудованих ще імперською, а згодом — радянською та сучасною російською пропагандою.

Зокрема, делегати наголосили:

• що Крим завжди був невід’ємною частиною України та центром безпеки в Азово-Чорноморському регіоні, але з 2014 року перетворився на ядро агресії Росії (керівниця постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ Марія Мезенцева);
• що зараз Україні спільно з Європи необхідно створити спільний культурний антиколоніальний простір для протистояння Росії (заступник директора Українського інституту Алім Алієв);
• що російська колоніальна політика триває вже останні 300 років, і що нинішня війна — це не війна Путіна, а російська політична традиція (посол США в Україні 2006-2009 рр., тимчасовий повірений США в Україні 2019-2020 рр. Вільям Тейлор).

Поєднує всю планету навколо українського Криму

Своїми враженнями від першого дня роботи парламентського саміту Кримської платформи в ефірі телеканалу FREEДOM поділилася народна депутатка України, керівниця постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ Марія Мезенцева.

— Сам саміт розпочинається 25 жовтня. Як відбувся перший день роботи у Загребі, щоб ви виділили з панельної дискусії?

— Дискусійна панель мала п’ять груп обговорень. До неї були залучені й науковці, й історики, й наші партнери, які підтримують Україну в політичному, військовому, культурному плані — представники різних країн і континентів.

Була дискусійна панель, яка символічно називалася “Крим завжди був… Чим?” Відповідь для кожного може бути різною. Але для нас усіх Крим завжди був Україною, її невіддільною частиною.

Я у своєму виступі зазначила, що Крим є Альфою та Омегою для початку вторгнення Росії до України у 2014 році та також акту агресії 24 лютого 2022 року. І за це Росія та її найвище політичне, військове керівництво мають відповісти у межах трибуналу, створення якого минулого тижня на офіційному рівні підтримали наші колеги з парламенту Нідерландів, а раніше — 46 країн.

І в Загребі ми вже говоримо про конкретні кроки, що не повинно бути безкарності. І вони мають відповісти за кожен скоєний акт агресії, а вже зареєстровано понад 61 тисячу воєнних злочинів РФ в Україні.

Також наші партнери означили, що Крим та кримський кейс має правильно трактуватися у підручниках історії.

Важливо, щоб західний світ вивчав кримський кейс як частину безпеки. Безпеки не лише Чорноморського басейну, а й усього регіону і навіть ширше.

Також на Кримській платформі звучить тема надання Росії статусу держави-терориста. Ми впевнені, що про це говоритимуть і 25 жовтня на вищому рівні спікерів із понад 45 парламентів світу. Тобто український Крим об’єднує довкола себе майже третину планети. І ні в кого не виникає питань щодо подальшого продовження санкцій.

У межах панельної дискусії я також порушила питання щодо механізму репарацій від Росії, який просуває наше Міністерство юстиції. І зі мною погодився колишній посол США в Україні пан Тейлор, котрий відреагував, що цей механізм має обов’язково запрацювати. Тому що нам як державі та нашим партнерам необхідно відновити економіку України.

Не менш важлива заява вийшла цього дня від генсека НАТО пана Столтенберга, який відкрито заявляє, що Україні потрібно поставити всю необхідну зброю.

І тут ми говоримо не лише про дипломатію у питанні Криму, а також і про мілітарі-підхід до його деокупації.

Україна вже виграла війну як мінімум на дипломатичному фронті, довела свою спроможність захищати всю Європу та навіть увесь демократичний світ. Тому ні в кого із партнерів не залишається сумнівів у нашій спільній перемозі. Вона буде незабаром.

Дуже багато партнерів погоджуються в тому, що ми повинні продовжити інформаційну хвилю про виключення Росії з усіх структур ООН, особливо з Ради безпеки, де вона понад 130 разів неправомірно використовувала своє право вето, перешкоджала ухваленню адекватних безпекових рішень на планеті Земля.

— Спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі візьме участь у парламентському саміті Кримська платформа. Які очікування від її візиту?

— Пані Пелосі не вперше братиме участь у високих самітах, присвячених безпеці та обороні, а також міжпарламентським зв’язкам. Для нашої делегації ця зустріч також не буде першою. Але дуже важливою є її присутність, як і присутність інших лідерів парламентів світу. Для нас важливо буде почути її конкретний меседж.

Я впевнена, що спікери кожного парламенту, які будуть присутні 25 жовтня на високих панелях дискусії, закріплять свої думки та конкретні меседжі у спільній декларації, яка буде ухвалена за результатами цієї Кримської платформи.

Цей саміт називається першим парламентським самітом Кримської платформи. Проте депутати парламентів брали участь і у попередніх зустрічах. Наприклад, у серпні минулого року в установчому саміті Кримської платформи взяли участь 15-20 депутатів із різних країн Європи та навіть Близького Сходу.

Річ у тому, що парламентарі також є агентами нашої української дипломатії.

Наприклад, минулого року ми з ними виїжджали до Херсонської області на пункт пропуску “Чонгар” на лінії зіткнення з Кримом. Ми використовували цей візит не лише як дипломатію, а й разом садили дерева на лінії розмежування — як символ того, що життя має перемогти на півострові.

І в цей час за кілометр від пункту “Чонгар” у нас цілився російський снайпер. Парламентарії різних країн цього ніколи не забудуть.

Тому саміт у Загребі для України дуже важливий. Адже він поєднує всю планету навколо українського Криму.

— Якщо говорити про реінтеграцію Криму. Які правові норми та механізми працюватимуть після відновлення суверенітету України на півострові?

— Якщо говорити дуже простою мовою, то права людини — першочергові для нас. Ми розуміємо, що в українському Криму залишається багато людей попри репресії, масові зникнення, десятки судових кейсів, які активізувалися після початку повномасштабної агресії 24 лютого.

Які методи тут застосовуватимуться? У партнерстві із силовими структурами України нам потрібно буде здійснити фільтраційні заходи, які, наприклад, зараз у робочому порядку відбуваються  на нещодавно звільнених територіях, наприклад Харківської області.

— Ви сказали, що після 24 лютого активізувалися переслідування у Криму. Як розширився список злочинів Росії на окупованому півострові, порівняно з періодом після 2014 року, і які з цих аспектів обговорювалися в Загребі?

— Ми на панельній дискусії окремо говорили про одне з основних прав людини — право розмовляти рідною мовою. А в Криму це заборона кримськотатарської та української мов. Порушується одна зі статей Європейської конвенції з прав людини, яка передбачає право на освіту рідною мовою.

Одна з тем наших розмов — пропаганда. Одна з експертних дискусій була саме на тему пропаганди. Іноді навіть немає сил коментувати цей жах. І тут ми використовуємо силу нашого міжнародного партнерства, коли не українці та не кримські татари коментують російські фейки, а за нас заступаються справжні лідери міжнародної політики, зокрема спікери, які братимуть участь на основному саміті Кримської платформи. І для нас важливо, щоб голос українського Криму звучав, у тому числі через них.

І окремо хочу сказати про те, що у Криму активізувалися насильницькі зникнення та політичні судові кейси. Ось у мене сережки у кольорах українського прапора — синьо-жовті. Ось за це я зараз могла б сісти до в’язниці на Кримському півострові. Є абсурдні статті кримінального процесуального кодексу Російської Федерації, яка незаконно діє на українській землі, які передбачають до 15 років позбавлення волі за відмову служити у російській армії. А таких кейсів, як ви розумієте, після насильницької незаконної мобілізації на півострові стає з кожним днем дедалі більше.

— Ваші очікування від саміту? Чи стане він ефективним інструментом тиску на Російську Федерацію?

— Так, безумовно. Ми чекаємо не просто на слова, а на підписаний документ — декларацію, яка традиційно завершує кожен форум такого високого рівня.

І дуже символічно, що саміт проходить у Хорватії, яка пройшла війну, яка вступила до Європейського Союзу і є повноцінною частиною Північноатлантичного альянсу НАТО, і їхня підтримка для нас є дуже важливою.

Ми впевнені, що нас підтримають у конкретних питаннях і будуть конкретні дії щодо створення трибуналу, механізму репарації. Також кожен парламент може повторити приклад Естонії та назвати російський режим — терористичним та повторити наші дії у ПАРЄ. Тому тут дуже багато конкретики.

Читайте також: Кримська платформа у Загребі: про головні теми розповіли учасники (ВІДЕО)