У березні Рада ЄС погодила збільшення мит на агропродукцію з Росії та Білорусі. У СШАзі свого боку заявили, що сприятимуть відновленню доступу Росії на світовий ринок сільгосппродукції та добрив. Про це йдеться в заяві Білого дому від 25 березня. Йдеться про переговори в Саудівській Аравії, де росіяни попросили про часткове зняття санкцій. Чому Кремль знову порушив зернову тему, розбирався FREEДOM.
На переговорах в Ер-Ріяді, які відбувалися у форматі Україна — США, США — Росія, вдалося домовитися про режим тиші в Чорному морі, вільне судноплавство, а також про те, що Київ і Москва не атакуватимуть об’єкти енергетики. Пізніше в коментарі для кремлівських ЗМІ глава російського МЗС Лавров розповів, що з американською стороною вони обговорили і Чорноморську ініціативу. Мовляв, ринок зернових для Москви дуже важливий, і, ніхто не повинен намагатися “Росію від нього відвадити”. Тут важливо нагадати — 17 липня 2023 року Москва вийшла із зернової угоди в односторонньому порядку, відкликала гарантії безпеки судноплавства і відновила атаки на судна та об’єкти портової інфраструктури України. Чи будуть кремлівські чиновники брехати і маніпулювати цього разу? Так, вони вже почали. Наприклад, заявили, що припинили удари по об’єктах української енергетики ще 18 березня.
“Те, як Росія поводитиметься найближчими днями, покаже багато чого, якщо не все. Якщо знову повітряні тривоги, якщо знову військова активність у Чорному морі, якщо знову російські маніпуляції і загрози, потрібно буде вживати нових заходів — саме проти Москви. Дипломатія повинна працювати. Ми з українського боку робимо все для цього”, — заявив президент України Володимир Зеленський.
Зазначимо, зернову угоду уклали влітку 2022 року. Посередниками виступили Туреччина та ООН. З ними Москва і Київ підписали договори окремо. Тоді через розв’язану Путіним війну проти України десятки країн, які купували українське зерно, опинилися на межі продовольчої катастрофи. Щоправда, не встигли висохнути чорнила під цим документом, як Росія продовжила завдавати ударів по портах Великої Одеси та Миколаєва. А пізніше придумала ще один спосіб, як технічно зривати угоду. Росіяни, які входили до складу оглядової групи, максимально затягували процес огляду суден, пропускаючи не більше 10 суховантажів на день. А після виходу з угоди Росія почала справжній терор. Кадри палаючих елеваторів і зерносховищ побачив весь світ. І ось тепер країна-агресор знову заговорила про угоду.
“Ніякої інспекції, ніяких торгових суден точно не проводитиметься. Росія на сьогодні не має ані такого права, ані такої можливості логістичної. Тому що Україна, знищивши до 28% ЧФ, вигнала його на свої бази. Ну і те, що стосується санкційної політики, ніхто не обговорював там пом’якшення санкцій. Хоча Росія виставляє це безумовною умовою перемир’я. Хоча вони виставляють тільки односторонні поступки з боку України. Це, безумовно, не переговори”, — зазначив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.
У Росії знову заявили, що домагатимуться скасування низки санкцій, нібито для того, щоб зернова угода запрацювала. Зокрема, щодо “Россельхозбанка”, експортерів продовольства і добрив, а також низки страхових компаній. Кремль також вимагає під’єднати свої банки до SWIFT і відкрити їм міжнародні рахунки. А ще зняти обмеження на обслуговування в портах своїх суден. Що важливо, після переговорів ані Київ, ані Вашингтон навіть не згадували про те, що питання санкцій порушувалося. А Дональд Трамп навіть припустив — Росія може затягувати час.
“Я думаю, що Росія хоче покласти цьому край, але, можливо, вони затягують час. Я і сам так робив багато років у бізнесі. Наприклад, я не хочу підписувати контракт, я хочу ніби як “залишатися в грі”, але, можливо, я не стану цього робити зовсім”, — зазначив президент США Дональд Трамп в інтерв’ю виданню Newsmax.
Після того, як Росія вийшла із зернової угоди, Україна відкрила свій морський коридор. Попри постійні атаки російської армії, маршрут проклали без участі Москви. За понад 1,5 року морським коридором скористалися 2 500 суден. Понад 100 млн тонн вантажів доставили в 53 країни світу. Київ показав себе надійним партнером, на якого можна покластися. І не дивно, що зараз деякі країни, наприклад, Болгарія і Румунія, з побоюванням спостерігають за останніми подіями.
“Чорноморські країни Європи нервово спостерігають за американо-російськими мирними переговорами щодо України. Вони бояться будь-яких істотних змін статус-кво в Чорному морі, враховуючи, що це розширить зону операцій російського флоту “, — з публікації The Financial Times.
Ймовірно, після переговорів в Ер-Ріяді буде потрібно ще як мінімум одна технічна зустріч. Оскільки з боку Кремля було багато додаткових вимог і нечітких формулювань. У Міністерстві оборони України тим часом пояснили — якщо Росія перемістить військові судна за межі східної частини Чорного моря, це буде вважатися порушенням режиму припинення вогню. З’являється реальна загроза і національній безпеці країни, і суднам, які перевозять продовольство. У такому випадку Київ залишає за собою право на самозахист. І ще один момент, який стосується санкцій. Москва може складати будь-які списки і висувати все нові й нові вимоги. Навіть може з якихось питань домовитися з Вашингтоном. Але Європа знімати свої обмеження не має наміру. У Єврокомісії чітко заявили — до виведення російських військ з території України про це не може бути й мови.
Читайте також: США, Україна і Росія домовилися про перемир’я в Чорному морі: чи втримається Москва від провокацій