“Морський бій” за новими правилами: про майбутнє Кримського мосту і Чорноморського флоту РФ говоримо з Дмитром Плетенчуком

Російський Чорноморський флот став окупаційним задовго до 24 лютого 2022 року. У 2008-му він був задіяний у нападі Росії на Грузію. А 2014-го — в окупації українського Криму. З 2015-го Чорноморський флот брав участь у злочинній військовій операції Росії в Сирії. Зокрема, виконував військові перевезення і прикривав акваторію. Також російські ракетні кораблі — вперше обстріляли “Калібрами” — саме територію Сирії.

Воюючи проти України ЧФ поступово втрачає свої сили. Проте, як зазначають експерти, російські кораблі можуть завдати ще багато шкоди Україні.

Успіхи ЗСУ в Чорному морі

На лютий 2022 року — початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну — у ЧФ РФ було 74 кораблі. Ворог планував висадку десанту в Одесі та інші масштабні операції на узбережжі. Москва заявила, що Чорне море — зона виняткових інтересів Росії. Але з часом військово-морським силам РФ довелося відмовитися від амбітних планів і перейти в оборону.

За інформацією Управління стратегічних комунікацій Генерального штабу ЗСУ, українські військові вивели з ладу третину російських кораблів. Так, ВМФ Росії втратив 25 кораблів і катерів, і один підводний човен. Вагомим досягненням стала поразка флагманського крейсера “Москва” у квітні 2022 року. Для українців це стало знаковою подією. Адже крейсер брав участь у захопленні острова Зміїний і саме на адресу “Москви” пролунала знаменита фраза, що стала символом українського спротиву.

Головними факторами, що забезпечили успіх українських операцій у Чорному морі, аналітики називають надмірну самовпевненість російського командування на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну та ефективність застосування Збройними силами України швидких і маневрених малих бойових кораблів і тактики так званого “москітного флоту”.

Начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов попередив, що російським окупантам у Криму варто очікувати “сюрпризів”, і натякнув, що “сюрпризи” можуть бути пов’язані і з Кримським (Керченським) мостом.

Морські дрони Служби безпеки України вразили 11 кораблів Чорноморського флоту Росії, повідомив голова СБУ Василь Малюк.

Він зазначив, що СБУ сьогодні працює і в повітрі, і на морі, і на лінії фронту, і в тилу ворога — на тимчасово окупованих територіях і на території РФ.

Одне з пріоритетних завдань — звільнення Чорного моря від військової присутності Росії. Для його виконання було створено “кілька цікавих нових розробок”, зокрема — два надводних дрони.

“Один із них — Sea Baby — це наш флагман. По суті, це багатоцільова платформа, і ми її використовуємо не тільки в режимі “камікадзе”, а й для дистанційного мінування, і для інших заходів. А також морський надводний дрон типу “Мамай”. Відпрацювання за допомогою Sea Baby – це 11 ворожих кораблів, частина з них пошкоджені безповоротно, інша частина перебуває на ремонті в російських доках, і вони не за один-два роки зможуть знову вийти в море. Також за допомогою цих дронів ми успішно вразили Кримський міст”, — розповів Малюк.

ДМИТРО ПЛЕТЕНЧУК: Кінцева мета ЗСУ — звільнити Азово-Чорноморський регіон від російської присутності

Про перспективи Військово-морських сил України в Чорному морі, деокупацію Криму та потенціал російського флоту в ефірі FREEДОМ журналісти поговорили зі спікером Військово-морських сил ЗСУ Дмитром Плетенчуком.

— Як змінилася ситуація в морі за 10 років, якщо ми говоримо про протистояння Військово-морських сил України так званому Чорноморському флоту РФ?

— Росія готувалася до повномасштабного вторгнення. Чорноморський флот “накачувався” відповідними одиницями. Було запущено проєкт із будівництва малих ракетних кораблів типу “Каракурт”, які є носіями крилатих ракет. У принципі, флот комплектувався за пріоритетним принципом — це і особовий склад, і озброєння. І, звичайно, охочих служити в Криму завжди було достатньо. У росіян у принципі щодо півдня є “пунктик”. Вони вважають, що наприкінці життя обов’язково треба поїхати жити на південь, а тут є можливість служити на півдні.

— Як діятимуть залишки Чорноморського флоту з огляду на ситуацію — йти кудись далі чи залишатися?

— Передислокувати кораблі тільки між Сочі й Туапсе і військово-морською базою “Новоросійськ” досить складно. Вони можуть спробувати збільшити дистанцію для того, щоб зберегти свої одиниці від можливих ударів дронів. Крім усього іншого, для них, у принципі, не становитиме великих труднощів запускати “Калібри” звідти, тому що дистанція застосування, у принципі, дає змогу і там базуватися. З урахуванням того, що у них виникли проблеми з пунктом базування в Новоросійську — брак причального фронту, тобто просто банально ніде ставити, і логістичні проблеми. Тому вони можуть вдатися до збільшення дистанції.

Збройні сили України, Головне управління розвідки, Служба безпеки України разом, колективно змусили росіян покинути західну частину Чорного моря. Не можуть вони там перебувати, і корабельний склад їхній там не може перебувати, тому що відчувають високий рівень небезпеки. І навіть центральна частина Чорного моря, Босфор, фактично там ці кораблі з’являються тільки для того, щоб зустріти судно, яке працює в інтересах збройних сил РФ і бере участь у так званому “сирійському експресі”, — перевозять різні вантажі з Новоросійська до порту “Тартус”, де розташована військово-морська база РФ, яка забезпечує оперативне з’єднання російського флоту в Середземному морі. У Сирійській Арабській Республіці у росіян свої інтереси.

Перебувати навколо нашого Криму для них залишається досить болісно і небезпечно. Але піти з Чорного моря, покинути його вони не можуть, тому що там є узбережжя РФ. Що стосується угруповання і їхніх можливостей, то можливості ще досить серйозні. Списувати з рахунків їх точно рано. У строю в середньому 10 носіїв крилатих ракет.

Інша справа, що вони фактично зараз скуті у своїх діях за рахунок того, що їх відрізали від кримської логістики. Але туди вони періодично теж заскакують, не можуть себе почувати там комфортно, не можуть спокійно завантажувати ракети.

Чорноморський флот це не тільки кораблі, це і літаки, які продовжують бути присутніми в повітряному просторі над Чорним морем.

Так, зараз вони більше ведуть розвідку. Після того як був збитий Су-24, який мінував акваторію. Але, тим не менш, ворог постійно робить відповідні висновки, постійно шукає способи протидії. І ті способи ведення бойових дій, які ми використовуємо, наприклад, сьогодні, вже будуть неактуальні завтра. Тому ми теж змушені шукати нові способи нанесення вогневого ураження.

— Яким чином протидіяти Україні і чого очікувати? Може, привідкриєте завісу, що ж буде в цьому? Бо і розвідка, і СБУ обіцяють “сюрпризи” для військ РФ.

— Планування бойових операцій, застосування тих систем озброєння — це складний колективний процес. Кожне знищення чергового російського корабля, штабу, пункту управління, складу ПММ або складу зі зброєю — це завжди комплексний захід, у якому беруть участь безліч різних фахівців. І, звісно, кожна така операція — це виклик. По-перше, її треба зберегти в секреті. По-друге, треба правильно, адекватно оцінювати свої можливості і можливості своїх систем озброєння для того, щоб їх використовувати за призначенням.

Наша кінцева мета — звільнення Азово-Чорноморського регіону від присутності російського ЧФ. Тому що тільки таким чином можна гарантувати безпеку в Азово-Чорноморському регіоні. Як ми бачимо, домовлятися з росіянами фактично марно. Вони ніколи не дотримуються умов своїх домовленостей. Будь-який бойовий корабель під прапором РФ є для нас легітимною метою. Ми будемо робити все для того, щоб цих цілей їх ставало менше.

Звичайно ж, у них у складі ще досить багато серйозних одиниць. Це і фрегати, і патрульні кораблі, і ракетні катери, хоч їх залишилося дві одиниці.

Але в будь-якому разі бойове ядро все одно зберігає свою боєздатність. Десантні можливості сильно вже зменшені. З великих десантних 13 кораблів у строю зараз залишається 5. Чотири кораблі —в ремонті, чотири — знищені. Але розраховувати на те, що ворог заб’ється десь у куточок, обійме коліна, плакатиме, в принципі не варто.

— Зрозуміло, що зараз важливе звільнення півострова. А що буде з Чорноморським флотом після деокупації Криму?

— Для росіян Крим залишається ключем до Азово-Чорноморського регіону, який дозволяє їм фактично свої операції планувати, перебуваючи на цьому, як вони його називають, “непотоплюваному авіаносці”. Тому це все досить сильно між собою пов’язано. Як звільнення моря залежить від Криму, так і звільнення Криму залежить від звільнення моря. Тут усі елементи важливі. І морська складова, і повітряна. Тому що російська авіація поки що в акваторії Чорного моря переважає. І поки ми не вирішимо це домашнє завдання, рухатися далі буде досить складно. Але все одно, як видно, різні варіанти використовуються.

Насправді для росіян оцінити важливість основної військово-морської бази в Криму складно, тому що там розташовані фактично не тільки пункти базування, не тільки місця стоянок кораблів, там розташована вся військова й соціальна інфраструктура, починаючи зі складів з озброєнням та логістичних інструментів, які дають змогу ці ракети завантажувати, дають змогу заправляти кораблі водою, паливом, чим завгодно.

— Як авіаційна складова, на яку ми розраховуємо вже цього року, допоможе ліквідувати Керченський міст? Я маю на увазі винищувачі F-16.

— Це вплине на безпеку “зернового коридору” насамперед. Тому що підійти до берега на кораблях росіяни не можуть ще з минулого року. Відповідно, вони використовують військово-повітряну складову. Тобто це ракети, “Шахеди”, літаки, бомбометальники. Тому, звісно, це фактор безпеки для експортно-імпортного каналу, який для України завжди був основним.

Це економічна безпека нашої країни, це 90% довоєнного українського експорту. Відповідно, вже розв’язання однієї тільки цієї проблеми дуже важливе для країни в цілому.

Що стосується Кримського мосту, не готовий розповідати про системи озброєння колег, хоча досить багато про це знаю. Але операція зі знищення Кримського мосту буде досить складною, громіздкою, тому що цей об’єкт є одним із найбільш захищених об’єктів Російської Федерації.

Там задіяні буквально всі види і роди збройних сил РФ, починаючи від морської охорони, яка на воді, і Чорноморський флот так само періодично чергує з охорони цього мосту, закінчуючи інженерними спорудами, ППО, хімвійська, Росгвардія. Там кого тільки немає. І це теж потребує комплексного підходу.

Що стосується результатів відрізання одного з двох основних логістичних каналів до Криму, один із них проходить окупованою частиною Донецької, Запорізької, Херсонської областей, так званий сухопутний коридор, про який вони так мріяли. Відрізання другого каналу, у вигляді мосту, відіграє велике стратегічне значення. Це відповідна концентрація військ на іншому напрямку, зменшення різних елементів логістики, їхнє знищення.

Там окрім залізниці, автостради, ще заходять різні комунікації до Криму, що забезпечують його життєдіяльність. Крім того, що фактично це один з основних імперських символів сучасної Росії у війні проти України і в глобальному контексті — протистояння тоталітарних режимів демократичним. Тому для них цей міст означає дуже багато.

Читайте також: Крим — не ваш: шляхи звільнення півострова обговорили експерти