Молитовний сніданок відбувся в Києві — основні теми та заяви (ВІДЕО)

У Києві відбувся молитовний сніданок. Формат зародився у США понад 70 років тому, а в Україні вперше відбувся 2008-го. Цього року молитовний сніданок уперше проходив під патронажем президента України Володимира Зеленського. За одним столом традиційно зібралися представники низки конфесій, військові, громадські діячі та політики, повідомляє FREEДОМ.

Молитви за мир, здоров’я дітей та повернення полонених додому. Цього року молитовний сніданок традиційно закликає до справедливості для України та українців.

“Зараз у цій війні ми захищаємо цінності, близькі кожній нормальній людині, усім, хто поважає життя, хто цінує сім’ю і хто радіє, коли їхні діти радіють і коли можуть жити. І не просто жити, а жити саме так, як вони про це мріють, зі своїми рідними, у своїй оселі та в безпеці. І разом ми все це можемо забезпечити, тільки разом, якими б різними ми не були. Бо сказано: і якби хтось напав на одного, то вдвох вони зможуть протистояти йому, навіть нитка, скручена втричі, не скоро порветься”, — сказав під час молитовного сніданку президент України Володимир Зеленський.

Ключовою темою на молитовному сніданку стало повернення українських дітей, незаконно депортованих до Росії. За даними державної платформи “Діти війни”, російські окупанти вивезли на територію федерації понад 19,5 тис. неповнолітніх українців. І хоча процес повернення складний, Київ продовжує дипломатичну роботу.

“По дітях одразу результатом форуму миру в Швейцарії стало те, що ще дві країни долучилися до коаліції з повернення дітей. У нас було проговорено багато нових ініціатив, які ми зараз взяли в роботу й опрацьовуємо. Але стосовно взагалі повернення наших громадян, ви бачили, що вчора нам вдалося повернути 10 громадян України — цивільних. Кожен із повернутих — це окрема робота, яку проводила команда координаційного штабу”, — розповів уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

За одним столом на молитовному сніданку зібралися служителі православного християнства, ісламу, католицизму, протестантизму, юдаїзму, буддизму та інших релігій, представлених в Україні. Підтримати прагнення до миру та справедливості прибули й іноземні гості.

“Основне звернення, з яким я хочу виступити сьогодні, — це не тільки підтримка. Я віддав свій голос за ті церкви, які переслідуються в Україні на окупованих територіях. Ті молитви, які ми виголошуємо, — це прагнення не тільки миру, а ще й справедливості, адже ми знаємо, що на окупованих територіях відбуваються вбивства просто зараз. Будівлі церков були знищені, майно — конфісковане. Ми знаємо, що паству та їхніх наставників переслідують і вбивають, і головне те, що це відбувається день у день”, — сказав представник правозахисної організації Defenders of raith and freedom Гері Маркс.

Напередодні молитовного сніданку додому з російського полону повернулися двоє українських священників — Богдан Гелета та Іван Левицький. Обмін вдалося здійснити за посередництва Ватикану. Однак досі в полоні РФ залишаються сотні священнослужителів, частина з яких — кримські мусульмани. Як стверджує українська сторона, ставлення до них — жорстоке.

“Усі ці знущання Росія робить послідовно, і послідовно доводить, що вона є одним із найбільших ворогів поряд, імовірно, з Північною Кореєю, одним із найбільших ворогів релігійної свободи у світі. Уже з часів широкомасштабної війни вони вбили понад 40 священників. Деякі з них, як священник ПЦУ Дударенко, були в літургійному одязі. Вони зруйнували вже 630 культових споруд — молитовних будинків, мечетей, синагог, кладовищ та інших сакральних об’єктів. Там, куди приходить Російська Федерація, там закінчується релігійна свобода”, — заявив представник Державної служби з питань етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський.

На відміну від російської православної церкви, яка служить Кремлю і пропагує війну, що визнали навіть такі організації, як Парламентська асамблея Ради Європи, українські священники продовжують закликати до миру. Нерозривна з вірою й українська армія.

“У нашому українському суспільстві релігія відіграє провідну роль, тобто неможливо від’єднати релігію від, скажімо, української культури, від українського суспільства. Тому в армії на фронті релігія — це одна з тих речей, які об’єднують нас. Тому що на фронті багато різних людей, з різною ідеологією, з різним вихованням, з різною культурою, різних національностей, але релігія — одна з тих речей, які об’єднують, крім бажання перемогти”, — пояснив військовослужбовець ЗСУ, служитель церкви Олег Магдич.

Такі молитовні сніданки відбуваються не лише в Києві. Традиційним захід став для майже 90 міст і громад України.