Російський слід, уроки для влади та сигнали для жителів країни: підсумки президентських виборів і референдуму в Молдові підбили експерти

У Молдові президентські вибори відбуватимуться у два тури. Увечері 21 жовтня завершився підрахунок голосів на виборах президента країни, який засвідчив, що до другого туру виборів вийшли чинна президентка Майя Санду і колишній генеральний прокурор Олександр Стояногло. Другий тур заплановано на 3 листопада.

В один день із виборами президента в Молдові відбувся референдум про євроінтеграцію в Європейський Союз. Тих, хто бачить майбутнє країни в ЄС, виявилося трохи більше, ніж тих, хто проти.

Як відбулося голосування в Молдові

Вибори президента Молдови відбулися 20 жовтня. За результатами після підрахунку 100% протоколів, Санду набрала 42,45%, а Стояногло — 25,98% голосів виборців. Далі йдуть: голова “Нашої партії” Ренато Усатий — 13,79%; колишня башкан Гагаузії Ірина Влах — 5,38%; колишня прокурорка Вікторія Фуртуне — 4,45%; колишні прем’єр-міністри Василь Тарлєв та Іон Кіку — 3,19% і 2,06%. Решта п’ять кандидатів набрали менше одного відсотка голосів.

У виборах узяли участь 1 562 795 осіб, що становить 51,68% виборців, занесених до списків для голосування.

Другий тур виборів відбудеться за два тижні, 3 листопада.

Референдум за євроінтеграцію Молдови підтримали 50,46% громадян, проти — 49,54%.

Виборці та російський слід

Вибори президента Молдови і референдум про вступ країни до Євросоюзу відбувалися на тлі колосальних за масштабом втручань у внутрішню політику країни з боку Кремля. Раніше правоохоронці заявляли, що за допомогою проросійського олігарха-втікача Ілана Шора було створено мережу агентів, яка налічувала понад 130 тис. громадян Молдови. Вони мали організовувати мітинги, роздавати листівки на користь проросійських кандидатів для саботажу референдуму. Для таких агентів спеціально відкривалися картки в одному з російських банків, так звану “зарплату” агенти могли зняти тільки на території невизнаного Придністров’я.

Одна з журналісток молдавського видання Меріуца Ністор провела власне розслідування, таємно увійшовши до мережі агентів, і розповіла про російське втручання, а також про корупційну складову цієї російської схеми.

“Мені дуже часто телефонували з Москви, і, наприклад, казали: ти в нас активіст, треба збирати симпатиків. Їм треба було, щоб ця мережа була великою. Активісти отримують 3 000 леїв (близько 170 доларів). Але мені виплатили тільки 1300 леїв. Тому що в цій корупційній схемі є корупція. Усі люди, які передають гроші нижче за ієрархією, беруть собі “відсоток”, — розповіла Меріуца Ністор.

Як відомо, на втручання у виборчий процес і зрив референдуму Москва витратила майже 100 млн євро. Через мережу проросійського молдовського політика-втікача Ілана Шора, яка налічувала 130 тис. агентів, тривала агітація за проросійських кандидатів у президенти, проводилися відповідні мітинги, здійснювалася скупка голосів. Учасникам мережі було видано картки одного з російських банків, кошти надходили в рублях, але перевести в готівку їх можна було тільки на території Придністров’я.

Представники ЄС теж наголошують на тому, що виборча кампанія супроводжувалася спробою масштабного втручання і маніпуляцій з боку Росії. Про це сьогодні, 21 жовтня, під час брифінгу в Брюсселі заявив представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано.

За його словами, втручання у виборчий процес у Молдові відбувалося не тільки за кілька днів до голосування і в різних формах.

“Я маю на увазі, що це довгострокові зусилля, які ми спостерігали давно. Найостанніші приклади включають звинувачення в підкупі голосів, підвезенні виборців на автобусах, докази, які ми маємо від молдовської влади про те, що були спроби купити голоси. Потім величезна пропаганда з боку Росії або російських проксі поширювалася в Молдові”, — додав представник зовнішньополітичної служби ЄС.

Про що свідчать результати референдуму?

Експерти говорять про те, що кількість прихильників, як показав референдум, виявилася не такою великою, але загалом аналітики радять владі Молдови засвоїти урок із цього референдуму, оскільки дуже складним було тло втручання і політичні процеси всередині країни.

“Є уроки, які ми маємо засвоїти внаслідок цього референдуму. Перш ніж надалі організовувати такого роду плебісцити, необхідно провести дуже серйозну попередню політичну роботу, яка полягає в побудові, забезпеченні широкого політичного консенсусу. І тільки тоді, коли ти впевнений, що є тверда, однозначна підтримка на користь ідеї, яку ти хочеш вивести на референдум. Особливо, якщо ці референдуми не місцеві, не стосуються якогось окремого питання”, — висловив думку політичний аналітик, колишній представник Молдови в Раді Європи та в ООН Олексій Тулбуре.

Другий тур — несподіванка чи закономірність?

Соцопитування прогнозували, що чинна президентка посяде перше місце, на другому місці був Олександр Стояногло. Але цікаво те, що на третьому місці — кандидат Ренато Усатий, який набрав 13,8% голосів.

Згідно з молдовським законодавством, буде другий тур виборів президента, оскільки жоден із кандидатів не набрав 50% плюс один голос, а отже, дуже важливо, як розподіляться голоси тих, хто голосував не за лідерів. Від цього багато в чому залежатиме результат другого туру президентських виборів у Молдові.

Другий тур президентських виборів буде дуже складним для чинної очільниці Молдови Маї Санду, вважає голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе.

“Ми, на жаль, маємо усвідомлювати, що другий тур буде надзвичайно складним для чинної президентки, для Майї Санду. І насправді зберігається ризик зміни курсу Молдови де-факто, незважаючи на те, що він буде закріплений у Конституції. Але де-факто він може бути змінений, якщо мобілізується за допомогою російських впливів, за допомогою олігархічних впливів виборець, який може обрати кандидата, який не прагне цивілізаційного розвитку Молдови та її просування до Європейського Союзу”, — цитує Климпуш-Цинцадзе “Інтерфакс-Україна”.

За її словами, влада Молдови має докласти багато зусиль для мобілізації своїх виборців.

Зі свого боку віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк прогнозує, що на період до другого туру президентських виборів Росія подвоїть свої пропагандистські зусилля. За її словами, це теж необхідно враховувати.

“Скоро ми також побачимо вплив Росії і на вибори в Грузії, які відбудуться найближчої суботи. Це ще один шанс для європейців переконатися, що Росія — це постійне джерело зла і дестабілізації”, — зазначила Кондратюк.

Думки експертів

Які уроки для себе мають винести жителі Молдови після виборів і референдуму 20 жовтня? Чи зробить Москва ще одну спробу вплинути на виборчі процеси в Молдові? Чи готовий ЄС прийняти Молдову? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Александр Фленкя, віцепрем’єр-міністр з питань реінтеграції Республіки Молдова (2019-2020 рр.), директор Асоціації Ініціатива за мир;
• Оазу Нантой, депутат парламенту Республіки Молдова;
• Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи.

ОЛЕКСАНДРУ ФЛЕНКЯ: Цього разу явка виборців була високою

— Привертає до себе увагу надзвичайно висока явка в Кишиневі та Бєльцях — другому за величиною місті Молдови. І це, справді, безпрецедентно. Як правило, у великих містах, насамперед у Кишиневі та Бєльцях, явка завжди була найнижчою. Очевидно, що мала місце мобілізація виборців.

Від участі в президентській кампанії відмовилися два, мабуть, найперспективніших опозиційних лідери — колишній президент Ігор Тудон і мер Кишинева Іоанн Чабан. Очевидно, що ставки робляться на парламентські вибори наступного року.

Референдум, безумовно, відбувся. Явка на референдум була дещо нижчою, ніж на вибори, проте цього достатньо.

Про російські партії зокрема закликали голосувати проти європейської інтеграції. Серед тих опозиційних партій, які закликали до бойкоту референдуму, ситуація теж неоднозначна. Розкид партій за своїми політичними та геополітичними уподобаннями теж досить великий. Тому скоординованої політики або позиції тут не було.

У тому, що стосується впливу Москви, з одного боку, російські канали на території Молдови не ведуть мовлення. Але залишається вплив Росії через соціальні мережі, месенджери.

ОАЗУ НАНТОЙ: Росія намагається розколоти суспільство Молдови

— Ми бачили, як Російська Федерація впродовж останніх місяців дуже грубо, підло атакувала і Майю Санду, і саму ідею референдуму, і європейську перспективу. І тому нам потрібно буде провести аналіз того, що сталося, для того, щоб убезпечити себе на перспективу в подальших політичних процесах.

Російська пропаганда через свою агентуру наполегливо проводила політику істеризації та розколу суспільства. І тому зараз я кажу, що нам потрібно заспокоїтися, перейти до раціональних аргументів і мобілізуватися перед другим туром.

Ми стали більш ефективно боротися і з незаконним фінансуванням, і з цією підривною діяльністю.

У нас є електронний реєстр виборців. У цьому електронному реєстрі фігурують усі живі виборці: і ті, які є на лівому березі Дністра, які без прописки, і ті, які за межами Республіки Молдова.

Відповідно, коли реальні люди приходять на дільниці, то цифри політичної активності не вражають. Але водночас, якщо ми дивимося на абсолютні цифри учасників виборів і референдуму, ми бачимо, що активність виборців зросла.

ТАРАС ЗАГОРДНІЙ: Референдум в один день із виборами — цікавий хід президента Санду

— Якщо буде другий тур, то можливі нюанси, оскільки другий тур — це завжди битва антирейтингів.А Кремль вкладає значні ресурси для впливу на внутрішню політику Молдови через проросійських політиків тощо. Пропозиція “давайте будемо збалансованими” означає “давайте будемо дружити з Росією”. Плюс наявність двох сепаратистських утворень — Придністров’я та автономія Гагаузія, через які росіяни теж активно грають у Молдові. Усе це створює нервову обстановку, адже країна невелика, а вплив Росії — досить величезний, проросійські настрої присутні.

Згадаймо, як було під час обрання президентом Молдови Ігоря Додона, якому просто привезли близько 30-40 тис. людей із Придністров’я, і вони “правильно” проголосували.Цього було достатньо, щоб забити конкретний цвях.

ЄС готовий без будь-яких питань інтегрувати Молдову, тому що, на відміну від України, це невелика країна. Не думаю, що в Молдови виникали якісь питання, будуть вони йти в ЄС чи ні. Референдум — це більше формальний маркер.

Референдум в один день із виборами — цікавий хід президента Санду. Це робиться, по-перше, для підвищення явки на виборах, а по-друге, вона тим самим зводить в одне місце “голосуйте за президента” і “голосуйте за європейський вибір”.

Я впевнений, що в Молдові прихильників євроінтеграції значно більше, ніж прихильників того ж президента. Проте це додатковий бал на виборах.

Читайте також: “На жаль, третина жителів Молдови поділяє позицію РФ щодо війни проти України”: велике інтерв’ю з молдовським депутатом Оазу Нантойєм