Молдова позбавляється впливу РФ: які реальні прагнення держави (ВІДЕО)

Енергетичний шантаж, пропаганда, шпигунство, підкуп політиків та виборців — роками Кремль намагався утримати Молдову в орбіті свого впливу. З приходом до влади у 2020 році проєвропейського уряду на чолі із президенткою Маєю Санду вектор руху Молдови змінився на прозахідний. Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну зміцнило прагнення Кишинева триматися далі від Москви, ближче — до Європейського Союзу, передає FREEДОМ.

“У Молдові є розуміння і серед політиків, і серед населення, що насправді якщо Україна не вистоїть проти Путіна, тобто якби не вистояла, то зрозуміло, що Путін би наступним питанням спробував вирішити питання якраз Придністров’я та Молдови. Тому більша частина населення Молдови та значна частина молдовського політикуму зацікавлені в тому, щоб Україна перемогла Росію і щоб відповідно для Молдови не настав важчий час”, — каже політолог-міжнародник Володимир Воля.

Не зумівши захопити сухопутний коридор через Одеську область до Придністров’я, Кремль не залишає спроб розхитати ситуацію у Молдові зсередини. Докази цього — мітинги проросійських політиків цього року навесні, антени та супутникові тарілки для стеження на даху російського посольства, виявлені молдавськими спецслужбами. Голова Служби інформації та безпеки Молдови заявив, що Росія з другої половини 2022 року витратила понад 55 мільйонів доларів на дестабілізацію ситуації у його країні.

“Проблема в тому, що вони впливають усередині через своїх політиків, через куплені ЗМІ, через лідерів громадської думки, і ось тут має бути величезна робота. Так, зараз вживаються деякі репресивні заходи на підставі того, що це є загроза національній безпеці. Але як і раніше, незважаючи на те, що йде ця боротьба, проблема ж залишається. Те, що люди, яких зачепила російська пропаганда, залишаються переконані, що все так і є, і все правильно, що каже московський рупор”, — каже Андрій Андрієвський, політолог, редактор ava.md, експерт у галузі політичних та виборчих технологій.

Одним із спонсорів проросійських рухів у Молдові залишається Ілан Шор — політик-втікач і бізнесмен. Однойменну партію “Шор”, яка відкрито підкуповувала мітингувальників і використовувала проросійські гасла, раніше визнали неконституційною. Однак, як стверджують експерти, у бізнесмена залишаються діючі політичні проєкти.

“У нього є ще кілька афілійованих йому партій, як, наприклад, партія “Відродження”, особливу ставку він робив на партію “Шанс”. Вони фактично грали поза всякими правилами, вони відкрито займалися підкупом. Сам Шор це не приховує у своїх відеозверненнях — каже, що так, я роздаю гроші, я даю гроші виборцям, так, я даю гроші меріям населених пунктів. І він каже це відкритим текстом, що, загалом, є порушенням закону і тому їх і не допустили до виборів”, — каже Андрієвський.

Ще один, як стверджують експерти, проросійський проєкт — партія соціалістів Республіки Молдова. Її очолює Ігор Додон. Партія хоч і здобула перемогу у восьми районах на останніх місцевих виборах, проте втратила владу в п’яти округах.

“Поки що залишається інерція частини виборців, інерція політиків, які паразитують на цій інерції виборців — це Додон та Ілан Шор, який ховається за кордоном. Ну і, звичайно ж, все ж таки певна залежність у питаннях енергетики. І ще що тримає — це проблема Придністров’я. Все-таки керівництво Молдови поки що не налаштоване робити якихось різких кроків”, — додав Воля.

Водночас правляча проєвропейська партія Молдови “Дія та солідарність” виграла у 19 із 32 районів на виборах регіональних рад. Це на вісім більше, ніж на попередніх виборах 2019 року.

Читайте також: Росія намагалася вплинути на результати регіональних виборів у Молдові, — Нантой