Мобілізація-2023 у Росії: чи прийде “друга хвиля” — розбір Мацуки

Олексій Мацука. Фото: uatv.ua

Друга хвиля мобілізації в Росії — на старті. Росіянам масово розсилають повістки, влада змінює призовний вік, військкомати полюють за студентами.

На скільки Кремль здатний збільшити армію і ким її поповнюватиме. Чи допоможе нова мобілізація зупинити контрнаступ ЗСУ і переломити ситуацію на війні. На що масово скаржаться російські мобілізовані на фронті і як з ними за це чинить командування. Про все це — у детальному розборі шефредактора телеканалу FREEДOM Олексія Мацуки.

Кадровий дефіцит

Військові експерти багато говорили, що цієї весни Москва може перейти в атаку першою — поки Україна не отримала західну зброю. Але Росії на цей широкомасштабний наступ зараз не вистачає сил. Адже всі боєздатні частини Кремль тримає на лінії зіткнення в Луганській і Донецькій областях, а також частково в Запорізькій.

“У Росії немає великих незадіяних боєготових резервів, які вона може розгорнути та змінити хід війни проти України. Тому за достатньої та своєчасної підтримки Заходу українські збройні сили здатні повернути собі ініціативу на полі бою у 2023 році”, — зазначають в американському Інституті вивчення війни.

Проблеми у Росії і в нестачі боєприпасів, і в нестачі навчених солдатів на лінії фронту (яких не те що для наступу, а навіть для глибокої оборони недостатньо). Схоже, що ті сили, які вдалося залучити на фронт у результаті першої хвилі мобілізації, помітно виснажилися.

Розрахунок був на те, що призваних восени 300 тисяч буде достатньо. Але за даними західних розвідслужб, загалом за рік війни Росія втратила вбитими та пораненими до 200 тисяч осіб. І зараз дедалі чіткіше видно, що уникнути відступу Кремлю дасть змогу тільки нарощування армії. А отже — має відбутися мобілізація.

Для неї, звичайно, потрібен формальний привід, нова загроза, на яку можна було б усе списати. І вона з’явилася. НАТО заявило про плани розмістити біля кордонів із Росією близько 300 тисяч своїх військових, зокрема в країнах Балтії.

“Найближчими місяцями Альянс прискорить зусилля з накопичення техніки на своєму східному фланзі та виділить десятки тисяч військовослужбовців, які можуть у короткі строки бути спрямовані на допомогу союзникам. Це крок, покликаний перешкодити Росії розширити війну за межі України”, — пише видання Politico.

Politico наводить і дані, де і в якому обсязі контингент НАТО може бути розміщений, якщо настане “час Ікс”.

“Перший ешелон може складатися з майже 100 тисяч солдатів, готових до висування протягом 10 днів — військових із Польщі, Норвегії та Балтії (Естонії, Латвії та Литви). Другий ешелон військ (його функція — підтримка) буде сформовано з військовослужбовців таких країн, як, наприклад, Німеччина, у термін до 30 днів”, — пише видання.

Цей процес нешвидкий, необхідно безліч зусиль, зокрема й фінансових. Але в країнах Балтії вже заявили — готові піти на витрати, чекають тільки фінального рішення.

“Це буде вирішено на саміті НАТО у Вільнюсі. Я вважаю, що ситуація така, що цей план треба реалізовувати. Східний фланг необхідно зміцнювати. І йдеться не тільки про кордон із Росією, а й про кордон із Білоруссю. Це важлива передумова, щоб у майбутньому їм не спало на думку розширити свої військово-політичні цілі на наш регіон”, — вважає ексглава армії Латвії Раймондс Граубе.

І на це Москві точно доведеться реагувати. І якою буде відповідь — можна довго не гадати. Досить просто згадати нещодавню пропозицію російського міністра оборони Сергія Шойгу у відповідь на розширення НАТО на півночі (у зв’язку з рішенням про вступ до Альянсу Швеції та Фінляндії) — збільшити чисельність військовослужбовців у збройних силах Росії до 1,5 мільйона, тобто відразу на 350 тисяч осіб.

Це при тому, що з початку цього року наказом Путіна чисельність військових уже було піднято до 1 мільйона 150 тисяч осіб. Тобто з початку повномасштабного вторгнення Росії — це вже друге збільшення чисельності російської армії. І ніщо не заважає провести третє.

Сигнали про те, що російська влада готує підґрунтя для більш масштабного призову в армію, помітила і британська розвідка.

“Внесений до Державної Думи РФ законопроєкт про зниження вікового цензу призовників, найімовірніше, буде ухвалено. Влада змінює віковий ценз, щоб збільшити чисельність військовослужбовців, і студенти зрештою однаково будуть змушені служити”, — йдеться в повідомленні Міністерства оборони Великої Британії.

Тут, звісно, велике питання — оголосять про нову хвилю офіційно, з трибун і по телевізору, чи спробують зробити все тихо. Адже просто зараз, наприклад, Кремль і без особливого розголосу щомісяця забирає до армії до 20 тисяч осіб, стверджує українська військова розвідка. Тільки це прихована мобілізація.

“Процес мобілізації триває. Близько 20 тисяч осіб. Щомісяця. Додатково. Всі цифри відомі. Також у Росії готуються і нові мобілізаційні заходи”, — повідомляє представник української військової розвідки Андрій Юсов.

Цю приховану мобілізацію відстежили завдяки витокам із Білорусі. Адже саме там готують новобранців, оскільки тренувальних баз у самій Росії вже не вистачає. Але, судячи з усього, цим справа не обмежиться.

Добровільно-примусово

За останній тиждень із різних регіонів Росії йде шквал повідомлень про нову хвилю роздачі повісток. Першими стали повідомляти про це жителі Воронежа, Липецька, Пензи. Далі — Москва, Санкт-Петербург, Єкатеринбург, Новосибірськ. Хвиля наростає. Правозахисники нарахували щонайменше 40 регіонів, де масово розсилають повістки. А хтось каже, що це відбувається вже й по всій території Росії.

Місцева влада розсилку повісток підтверджує, але водночас намагається заспокоїти — мовляв, усе це робиться, щоб “актуалізувати дані військового обліку” або “впорядкувати документи”. Але хто тепер у це повірить? Після того як спочатку на всіх рівнях запевняли, що після початку того, що в Росії називають “спецоперацією”, мобілізації та призову в армію резервістів не буде.

“Цього разу про мобілізацію не говорять. Загорнули в таку оболонку, нібито вся служба за контрактом. Думаю, це для того, щоб заспокоїти людей: нібито з мобілізацією покінчено, тепер тільки контрактники. Однак контрактники — це фактично ті ж самі мобілізовані. Нехай люди не обнадіюють себе, що вони укладуть контракт на три-шість місяців, відстріляються і підуть. Ні, вони не підуть із війни, вони воюватимуть або до її закінчення, або до своєї смерті. Третього не дано”, — наголошує російський правозахисник Олексій Табалов.

Навіщо в Росії раптом масово стали розсилати повістки? Гадаю, цілей кілька. Так, десь дійсно може відбуватися оцифрування даних і потрібно провести звірку. Але насправді таким чином на війну шукають добровольців. Вмовляють, “забалакують”, навіть погрожують — аби людина підписала контракт.

“Хоча формально РФ, як і раніше, забороняє призовникам брати участь у військових діях в Україні, сотні людей, імовірно, були відправлені на війну примусово або їх змусили підписати контракт”, — зазначає Міністерство оборони Великої Британії.

На підтвердження цього — дані ЗМІ про призовників, які і опинялися в полоні, й гинули. Наприклад, зі строковиків складався й екіпаж флагмана Чорноморського флоту — крейсера “Москва”, який затонув у квітні.

Паралельно до Держдуми внесли законопроєкти, що посилюють контроль за військовозобов’язаними та призовниками. Там багато всього запропонували:

  • і що без пред’явлення документів про військовий облік не можна буде оформити прописку, водійські права або дозвіл на зброю;
  • і що люди не зможуть влаштуватися на роботу, тому що для роботодавців різко збільшать штрафи.

У будь-якому разі, підготовка йде серйозна, масштабна і по всіх фронтах. І навіть на вигляд безневинне формулювання — “оцифрування баз даних військкоматів” — може вилитися в те, що ці відомості опиняться, зокрема, в системі прикордонного контролю. І, цілком ймовірно, що виїзд людей призовного віку за кордон може бути сильно ускладнений, а можливо, і зовсім заборонений. І тоді “відсидітися” в Казахстані, Туреччині, Вірменії або Грузії багатьом росіянам уже не вдасться.

І це не припущення. Російські програмісти проговорилися пресі про створювану зараз базу даних, куди хочуть внести абсолютно всі відомості й про військовозобов’язаних, і про ухильників.

“До бази внесуть відомості про номери телефонів та адреси електронної пошти, місця реєстрації та водійські права, нерухомість та автомобілі військовозобов’язаних, їхню роботу, сім’ю, стан здоров’я, судову історію, відстрочки від мобілізації і навіть спортивні звання та розряди. Інформацію в базі збираються оновлювати щодня”, — пише видання “Медуза”.

Оголошення першої хвилі мобілізації для Путіна було кроком дуже дискомфортним. Йому довелося навіть скасувати публічні заходи, щоб не відповідати на незручні запитання. Тож тепер, схоже, весь негатив перекладуть на місцеву владу. А з Москви лише роздають виплати і премії, та розповідають про “успіхи”.

Таємна статистика

Скільки ж можуть таким чином набрати в російську армію? У Росії вголос кажуть, мовляв, країна мобілізувала відносно небагато — близько 300 тисяч солдатів. Але за даними західних ЗМІ, цю цифру применшили. І насправді в армію “загребли” понад півмільйона росіян. Це підрахунки, зокрема, британської The Times. Новий прогноз — призвати можуть тепер удвічі більше.

“Подальший мобілізаційний потенціал Росії — резерв до мільйона осіб, якщо в Кремлі вважатимуть це за необхідне”, — вважає глава Федеральної розвідслужби Німеччини Бруно Каль.

Ось тільки бюрократична військова машина не може з такою кількістю призваних розібратися. Мобілізовані росіяни часто заявляють, що їх відправляють на фронт буквально “одним днем”, без будь-якої підготовки. Кажуть про проблеми з постачанням, що їх використовують як штурмовиків. За останні місяці — десятки відеозвернень до Путіна, губернаторів і Міноборони (і від мобілізованих із фронту, і від їхніх родичів), що російських солдатів кидають на передову неготовими і без підкріплення.

“Перед нами не ставлять конкретної стратегії та тактики. Відправляють на штурм. Немає взаємодії з командирами підрозділів. Відсутня вогнева підтримка. Немає засобів нічного і денного спостереження. Відсутня бронетехніка. Немає артилерійської підготовки”, — кажуть в одному з таких звернень російські мобілізовані.

Мобілізовані розповідають, що з тероборони їх перепідпорядковують командирам угруповань так званих “ДНР” і “ЛНР”, що відправляють у лобові штурми українських позицій… Проблем і невдоволення назбиралося так багато, що, проаналізувавши всі факти, у Києві навіть зробили висновок, що Москва “пригальмує” з обсягами подальшої мобілізації.

“Вони готуються до другої хвилі мобілізації. Але ми вважаємо, що вони відтермінують її, тому що не подолали всі труднощі, яких зазнали під час першої хвилі. Вони тоді не були готові до такої масштабної мобілізації, не готові й зараз”, — зазначає представник української військової розвідки Вадим Скібіцький.

А отже, Москва, найімовірніше, обере стратегію не наступу, а оборони. В очікуванні весняного контрнаступу України, до якого, за західними прогнозами, залишилося півтора-два місяці. І це змінює і тактику, і стратегію, про що можна судити хоча б за тією технікою і озброєнням, які з’явилися зараз у нових пакетах американської військової допомоги. Вони призначені для інтенсивного просування вперед, для форсування водних перешкод, для прориву ешелонованої оборони.

Прямий ефір