Мобілізувати новобранців у Росії просто не встигнуть, оскільки їх необхідно навчити й укомплектувати. Але у Збройних силах Російської Федерації (ЗС РФ) залишається домінування в кількості артилерійських боєприпасів, якість яких значно нижча. Про це сьогодні, 19 липня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.
“Для мобілізації в Росії ресурс обмежений. Вони не можуть оголосити мобілізацію тієї кількості особового складу, яка їм прямо сьогодні необхідна. Їм зараз тільки на Південному напрямку потрібно ще хоча б 350 тис. особового складу. Усе абсолютно в Україні. Мобілізаційний ресурс тріщить буквально по швах у такому разі. Їм хоч якась підготовка потрібна. Поки вони створять цей мобілізаційний ресурс, уже дійсно відбудуться якісь такі події, наприклад на Півдні України, для яких цей мобілізаційний ресурс просто не потрібен буде”, — пояснив він.
Порівняно зі ЗС РФ Збройні сили України (ЗСУ) витрачають значно меншу кількість боєприпасів. Усе тому, що в російських окупантів боєприпаси низької якості, які потребують тривалого пристрілювання, пояснив експерт.
“У Росії зараз зберігається домінування за кількістю артилерії. У них більше артилерії, ніж у сил оборони України. Але при цьому ця артилерія гіршої якості, вона вимагає більшої витрати снарядів. Вона має меншу точність, меншу дальність ураження. І це все призводить до того, що вони мають витрату боєприпасів набагато більшу, ніж сили оборони України”, — сказав він.
Якість стрільби ЗСУ набагато вища, ніж в армії Росії — все це завдяки новому озброєнню.
“Оскільки якщо ми використовуємо високоточні боєприпаси, той самий Excalibur (155-мм високоточний керований активно-реактивний снаряд (АРС) збільшеної дальності, — ред.) або BONUS (касетний снаряд калібру 155 мм з донним газогенератором, який несе два самонавідні суббоєприпаси для боротьби з броньованими цілями на середніх дистанціях, — ред.), один постріл — це гарантовано знищена одна ціль. Жодних варіантів немає. Для того, щоб здійснити знищення цілі гаубицею буксируваною Д-20, Д-30, не кажучи про Д-1 1943 року випуску, які, зокрема, є зараз у зоні бойових дій на боці російських окупантів, їм потрібно здійснити 15-20 і більше пострілів для пристрілки. А потім іде вже більш точна стрільба. У цьому питанні їм допомагають розвідувальні дрони, але все одно якість стрільби у них значно гірша, ніж у нас за кількісної переваги. Вони не встигають повноцінно забезпечувати артилерійське насичення необхідною пропорційною кількістю пострілів”, — резюмував експерт.