Міжнародних інструментів впливу проти катувань українців у російському полоні немає — деталі від правозахисника

З моменту потрапляння в полон до українців росіяни застосовують різноманітні тортури, як фізичного характеру, так і психологічного. Наразі немає жодних методів боротьби з порушеннями Росією всіх міжнародних норм і правил щодо військовополонених. Про це сьогодні, 8 серпня, заявив в ефірі телеканалу FREEДОМ правозахисник, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павличенко.

“На жаль, якихось впливів або міжнародного впливу, або інструментів реагування на такі факти на сьогоднішній день не існує. Це, напевно, одна з проблем цивілізації, яка користується стандартами, виробленими міжнародним гуманітарним правом. Одна сторона, Україна, дотримується цих стандартів, інша сторона не дотримується цих стандартів”, — зауважив він.

На думку Павліченка, відповідний механізм впливу мають розробляти міжнародні організації, такі як Міжнародний комітет Червоного Хреста.

“Необхідна зміна стандартів Женевських конвенцій зі встановленням механізму контролю і прямого впливу на ситуацію з тим, щоб такі тортури або неналежні поводження були припинені. Найпростіший спосіб — це мати доступ незалежних моніторів, незалежних організацій до місць несвободи, до всіх розслідуваних інцидентів”, — вважає правозахисник.

Він нагадав, що в липні 2022 року в колонії на окупованій Росією території Донецької області загинули понад 50 українських військовополонених, і розслідування вбивства так і не було проведено.

“На запит для допуску створеної при ООН незалежної комісії з розслідування Росія відповіла відмовою. Зрозуміло, для того, щоб не надавати докази проти себе, Росія пішла на недопуск делегації, створеної незалежною, повторюю, Організацією Об’єднаних Націй, яка не зацікавлена була показати якусь картинку виправдання однієї зі сторін. Росія висунула свою версію, що це не вона, це українська сторона, і вони нікого не пустять, самі будуть розслідувати. Це показник того, що не існує на сьогоднішній день якогось механізму, який був би ефективним для входження в такі ситуації та незалежного контролю з належним реагуванням, і впливом на ситуацію”, — звернув увагу Павліченко.

За його словами, до російських військовополонених в Україні мають доступ багато міжнародних організацій — ОБСЄ, Міжнародний комітет Червоного Хреста, ООН.

“Коли їм потрібно, вони можуть з’являтися і моніторити ситуацію. І Україна не ховає нікого з військовополонених, надаючи максимальний доступ до них. Росія не вирізняється такою поведінкою. І перша пропозиція до неї була б створити реєстр усіх, хто перебуває в місцях несвободи, як військовополонених, тих, хто прирівняний до статусу військовополонених, так і цивільних, які перебувають у місцях несвободи. Їх зараз близько 2 тис. Тобто ми говоримо приблизно про кількість від 8 до 10 тис. осіб”, — зауважив правозахисник.

Він додав, що Росія відкрила проти українських захисників, які обороняли свою країну, близько 4 тис. кримінальних справ.

Читайте також: Цивільні особи не можуть бути обміняні як військовополонені, — Яковлєв