Мізерна явка, масові фальсифікації та тиша у ЗМІ: підсумки виборів у РФ підбиваємо з Андрійчуком

У Росії завершилися місцеві вибори у 80 регіонах. Протягом 9-11 вересня росіяни обирали голів округів, країв та членів регіональних парламентів. Підсумок — більшість голосів у представників правлячої партії “Єдина Росія”.

Як відбувалося голосування, чому результат був відомий заздалегідь та які фальсифікації зіткнулися спостерігачі? Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів співголова руху на захист прав виборців “Голос” Станіслав Андрійчук.

— Оцініть результати місцевих виборів у Росії.

— То був досить очікуваний результат. Набір регіонів цього року такий, що тільки на такий результат і очікували. Була надія, що десь на місцевому рівні та сама КПРФ зможе трішки поборотися. Але там, де могла бути якась боротьба, виявилась дуже низька явка. Наприклад, у Владивостоці явка була близько 12-13%, з яких у день голосування прийшло лише 6%. А більшість проголосувала достроково.

Дострокове голосування — це голосування практично примусове. І там є ще якийсь набір фальсифікацій. Людей, які добровільно приходили на виборчі дільниці на місцевих виборах, було близько 6-8%. Зрозуміло, що такі пропорції не можуть відображати реальної ситуації, поглядів більшості голосуючих, громадян, які просто залишилися вдома. Тому, без жодних сюрпризів, ми очікували, що цього року буде приблизно так.

Велика кількість регіонів із традиційними масовими фальсифікаціями. Плюс багато губернаторських кампаній, які ніколи не мали серйозної конкуренції.

— Про які саме фальсифікації йдеться?

— Тут традиційні історії, які, напевно, знають практично у всіх країнах колишнього Радянського Союзу: вкидання бюлетенів, махінації на достроковому голосуванні та надомному голосуванні.

Плюс у нас з’явилося так зване дистанційне електронне голосування. У Москві в онлайн-голосуванні взяли участь утричі більше виборців, аніж на звичайних виборчих дільницях. Онлайн-голосування практично неконтрольоване. Воно відкриває великі можливості для адміністративного приводу виборців, тобто для голосування під тиском. Більшість підсумкового голосування відбулася першого дня голосування, робочого дня [9 вересня].

Ми розуміємо, що людина, яка в п’ятницю з ранку йде на роботу, навряд чи полізе на держпослуги, щоб проголосувати, і забути про це у суботу та неділю.

— Складається враження, що в Росії дуже підтримують владу. Навіщо тоді потрібні фальшування?

— Коли у вас на вибори приходить 10-15% населення, дуже важко говорити про те, хто кого серйозно підтримує.

— Опитування говорять про колосальну підтримку Путіна.

— Опитування в Росії завжди дуже завищують рейтинги влади. Ми це знаємо по собі. Кількісно опитування перед виборами часто свідчать про підтримку вище, ніж влада отримує на сфальсифікованих виборах.

Треба розуміти, що у Росії лише три великі соціологічні служби, дві їх перебувають під прямим впливом Кремля, а третя — незалежна. Але проблема в тому, що сітка регіональна опитувальників, у них багато в чому перетинається. Не скажеш, що це різні результати. Ми розуміємо, що опитування слабо відбивають ситуацію в країні.

Проводити соціологічні опитування в авторитарній країні досить сумнівна ідея.

Нікому на думку не спаде проводити соцопитування, наприклад, у Північній Кореї і дивитись на результати. Росія не Північна Корея, Росія країна вільніша, проте проблеми з соціологічними опитуваннями є. Ми бачили, що торік на виборах, якщо дивитися не на федеральних, у яких також частка фальсифікацій була дуже великою, а дивитися на вибори регіональні, там, де результатам голосування можна довіряти. Говорити про серйозну підтримку владі складно. Опозиція набирала порівняні голоси, навіть за умов пресингу, за умов інформаційної нерівності, зачистки кандидатів тощо. Навіть ті, хто діставався бюлетенів, цілком собі з владою конкурували.

— А чи сама влада розуміє, наскільки Кремль втратив підтримку населення?

— Думаю що ні. Влада не бачить результатів явки, тому що найчастіше малюванням результатів займаються люди на місцях. Нема такого, що з адміністрації президента всім спускаються однакові інструкції. Ні, там, звичайно, чекають на якісь результати, якісь планові показники задаються, причому від регіону до регіону вони відрізняються. Немає сенсу від Новосибірської області чекати тих самих результатів, що у Чечні. Ніхто в Новосибірську малювати такі результати не буде, як Кадиров.

При цьому як ці результати досягаються, Кремль до кінця не розуміє. Проблема в тому, що реального розкладу країни не бачить ніхто. А ось Росія така дуже дивна країна, де ніхто не знає, що насправді зараз відбувається. І це пов’язано навіть не з 2020 роком, то вже кілька років триває. Ситуація просто посилилася за рахунок того, що атмосфера не сприяє відкритості та висловленню своєї думки.

— Багато експертів говорили, що, навпаки, завдання влади — висушити явку, щоб на вибори прийшло якнайменше людей.

— Якщо ми відкидаємо онлайн-голосування, регіони, які завжди фальшують: Тамбовська область, Кубань, ще якась кількість регіонів, то явка мізерна. Явка не дотягує до 20, найчастіше до 15%, з урахуванням триденного голосування, з урахуванням нагону людей, залежних від влади, так чи інакше.

Реальна явка становить майже 7%. Насправді вибори були висушені за явкою — агітації практично не було. Про вибори ніхто практично не говорив. Ми проводили медіа-моніторинг і дивилися, що просто ЗМІ про вибори не писали.

Вибори пройшли в такій тиші, що їхнє суспільство практично не помітило. Особливо на тлі того, що відбувається під Ізюмом, Харковом і таке інше. Вибори мало кого цікавили.

— Як на вибори вплинув тиск на опозицію?

— Під опозицією можна розуміти дуже широке коло людей. І там є крило, яке практично не відрізняється від Кремля, а є крило, навпаки, досить радикальне. І зрозуміло, що саме по тому крилу, яке на відстані від кремлівських позицій знаходиться, удару було завдано сильнішого.

Величезна кількість людей просто або емігрувала з країни, або деморалізована і відмовляється від участі у виборах.

Охочих висуватися цього року дуже мало було. Тому в якомусь сенсі це, звісно, вплинуло.

Знаєте, це питання навіть не нинішніх виборів, це питання виборчої партійної системи загалом. Тому що, якщо ви не можете зареєструвати свою політичну партію і ваші структури постійно перебувають під тиском і громяться, нормальної політичної діяльності не можете відбутися Це завжди трішки підпільщина та напівпартизанська політика.

Ми бачили, що коли ті ж прихильники Навального, наприклад, на виборах були допущені, то вони цілком могли набирати у великих містах по 40-45% підтримки, як це було в Новосибірську два роки тому, коли кілька одномандатних округів з таким результатом на виборах міськради виграли Люди просто не допущені, структури розгромлені, лідер сидить у в’язниці, і невідомо, скільки потім сидітиме.

— Як відбувалося електронне голосування у Москві? Чи там були якісь фальсифікації?

— Із електронним голосуванням дві проблеми: ніхто не знає, як воно проходить. Неможливо контролювати. Друга проблема з примусом якраз, тому що проконтролювати участь співробітника у голосуванні онлайн для начальника набагато простіше, ніж при голосуванні на звичайній виборчій дільниці.

У Москві лише 7 мільйонів виборців. Понад мільйон москвичів взяли участь у цьому триденному голосуванні саме у п’ятницю, у робочий день. У суботу проголосували 400 тис., у неділю ще 300 тис. Немає жодного розумного пояснення, чому люди голосують на робочих місцях, окрім того, що вони роблять під контролем.

Читайте також: “Вибори — це фікція”: як у Росії відбувається 3-денне голосування (ВІДЕО)