Мільярдні збитки: чому втрата енергоринку Європи — один із фатальних ударів по путінській Росії

Ілюстративне фото: epravda.com.ua

50 років розвитку енергоресурсного ринку Росії безповоротно втрачено, повідомляє видання Bloomberg. За даними аналітиків, за менш ніж 50 тижнів війни Путін пустив на вітер всі інвестиції, які Москва вкладала в розвідку, розробку і будівництво інфраструктури нафтових і газових родовищ. Насамперед шкоди сектору економіки завдала повна відмова Європи від російської нафти, нафтопродуктів і газу, інформує FREEДОМ.

Москва витратила величезну кількість сил і ресурсів на те, щоб вибудувати на заході свій енергоринок, і використовувати його як політичний інструмент. Для цього Кремль задіяв усе: підкуп європейських чиновників, значні знижки на ресурси та будівництво величезної нерентабельної мережі трубопроводів.

На розробку одного тільки Ямальського родовища витрачено понад 100 млрд дол. Російському обивателю це підносили як “національний добробут”. І тепер усе це відправляють на смітник.

“Величезна мережа газових родовищ і трубопроводів, вартістю в сотні мільярдів доларів з моменту, коли перший газ перетнув кордон Австрії 1968 року, була викинута на смітник”, — йдеться в статті Bloomberg.

До 2022-го року на Євросоюз припадало до половини всіх доходів від енергетичного експорту Росії. Тому відмова Європи від російських нафти і газу сильно вдарила по російському бюджету.

Частково замістити його вдалося за рахунок продажу сирої нафти в Індію і Китай з величезною знижкою. Але це не перекриває всіх збитків.

Постраждав і Євросоюз, адже енергетичний шантаж Кремля в перші місяці повномасштабного вторгнення в Україну створив ризик колапсу для економік низки країн, таких як Німеччина, Австрія, Фінляндія та інших. Крім того, зростання цін на енергоносії спровокувало рекордне зростання інфляції. Однак, уже зараз, за рахунок грамотного управління, в Європі справляються з цією проблемою.

“У цього питання дві сторони. Ціни на енергоносії знизилися, тому що температура була м’якою, і тому що наразі газу достатньо. І тому інфляція знижується. З іншого боку, ми бачимо, що базова інфляція, тобто інфляція, не пов’язана з цінами на енергоносії та продукти харчування, зростає. Це означає, що інфляційний тиск зберігається. Але ціни на енергоресурси, звичайно, дуже важливі, особливо для компаній. І той факт, що вони знижуються, природно, пояснює, чому компанії налаштовані більш оптимістично. Також ми, ймовірно, вже не зіткнемося з нестачею газу. Це був головний економічний ризик, який у будь-якому разі виключений цієї зими”, — зазначає президент Інституту IFO Клеменс Фюст.

Енергетична криза, спровокована Москвою, також значно пришвидшила розвиток зеленої енергетики в ЄС. У 2022-му році відновлювані джерела поставили рекордні 24% усієї електроенергії, необхідної для Євросоюзу.

Так само, як і Європа, з енергетичною кризою справляється й Україна. Вистояти під постійними ракетними ударами українській інфраструктурі допомогла згуртованість суспільства та підтримка союзників.

Так, західні приватні компанії допоможуть із відновленням енергосистеми в постраждалих від обстрілів областях.

“Миколаївська область стане пілотною для реалізації проєкту в межах Меморандуму про співпрацю з оперативного планування та відновлення пошкоджених об’єктів енергетичної системи України, укладеного між Міненерго та Міжнародним енергетичним кластером у жовтні минулого року. Одним з етапів проєкту стане перехід на більш сучасне енергоефективне обладнання. Насамперед використовувати його планується на територіях, які найбільше постраждали внаслідок активних бойових дій”, — повідомили в Міністерстві енергетики України.

Крім того, багато держав регулярно надають Києву необхідне для функціонування енергосистеми обладнання. За останні два місяці, за даними Forbes, союзники передали близько 13 тис. генераторів різної потужності.

Читайте також: Газове самогубство Путіна: як живе Європа без російських енергоносіїв

Прямий ефір