Сьогодні, 2 жовтня, у французькому Страсбурзі завершився третій день осінньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Головним його результатом стало одноголосне ухвалення резолюції, що стосується українців, які перебувають у російському полоні. Докладніше про черговий день роботи Асамблеї з місця подій розповів кореспондент телеканалу FREEДОМ Олег Борисов.
Резолюцію “Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні особи, які перебувають у полоні внаслідок агресивної війни Російської Федерації проти України” було ухвалено одноголосно 74-ма голосами. Документ закликає країни (не тільки Євросоюзу) консолідуватися навколо пошуку механізму зі звільнення українців із російського полону — як військових, так і цивільних осіб, а також змусити РФ дотримуватися Женевських конвенцій з дотримання прав та умов утримання полонених.
Перед голосуванням делегати ПАРЄ ознайомилися з роботами українських фотографів Костянтина та Влади Ліберових, на яких закарбовано, в якому жахливому фізичному стані повертаються українці з російського полону.
Також відбувся side-event “Катування та смерті українських військовополонених і незаконно утримуваних цивільних осіб у російському полоні” з реальними свідченнями постраждалих та їхніх близьких. Серед промовців — перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, якого вдалося звільнити в червні цього року в рамках обміну полоненими.
“Головне — донести інформацію, що робить Україна. Щоб перемогти бажання деяких європейських країн не помічати тієї жорстокості, того відвертого беззаконня, яке здійснює Російська Федерація на захоплених українських територіях. Нинішня російська влада взагалі живе в парадигмі сталінських часів. Аналогій дуже багато. І ставлення до ув’язнених, військовополонених, розстріли, тортури — згадайте сталінські ГУЛАГи, Катинь. І в політичному ключі аналогії абсолютні. Вони самі себе загнали в таку ситуацію, і по-іншому мислити не можуть”, — зазначив Джелял.
Сьогоднішній день сесії ПАРЄ став сигналом донесення до міжнародної спільноти, що потрібно максимально активізувати роботу з повернення українців із полону.
“Резолюцію ухвалено, і тепер її відправлять усім країнам-членам Ради Європи. Сподіваємося, що вони візьмуть участь у тиску на Росію, щоб звільнити наших військовополонених і захоплених цивільних осіб, щоб припинити знущання і тортури над ними, щоб до них ставилися відповідно до норм міжнародного права. Ми зобов’язані стукати в усі двері. І дуже важливий пункт резолюції — запроваджувати персональні санкції проти тих, хто причетний до знущань, тортур, незаконного захоплення й утримання українців”, — прокоментував член української делегації в ПАРЄ Олексій Гончаренко.
Сьогодні для української делегації в ПАРЄ був історичний день, тому що ухвалена резолюція вкотре закріплює той факт, що Росія порушує норми міжнародного права щодо українців — військовополонених, цивільних осіб, дітей. І документ закликає країни ще жорсткіше тиснути на путінський режим заради припинення війни проти України.
Завтра, 3 жовтня, очікується ухвалення резолюції, що стосується геноцидальної політики Російської Федерації.
Читайте також: Майже 66 тисяч осіб: ПАРЄ закликає звільнити українців, які перебувають у російському полоні — резолюція
Нагадаємо, у Страсбурзі (Франція) з 30 вересня по 4 жовтня проходить осіння сесія ПАРЄ. 1 жовтня ПАРЄ ухвалила резолюцію “Пропаганда і свобода інформації в Європі”, в якій закликала накласти санкції на російських пропагандистів і державні медіа РФ, а також визнати Російську православну церкву (РПЦ) інструментом російського впливу і пропаганди.
Також 1 жовтня розпочала роботу парламентська мережа ПАРЄ з питань становища дітей України. Основне завдання мережі — консолідація міжнародної підтримки як для повернення викрадених Росією українських дітей, так і для допомоги від окремих держав-членів Ради Європи.
2 жовтня ПАРЄ ухвалила резолюцію “Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні особи, які перебувають у полоні внаслідок агресивної війни Російської Федерації проти України”, що закликає Росію звільнити незаконно утримуваних українців і дотримуватися норм міжнародного права щодо полонених.
Крім того, у планах делегатів — розглянути резолюцію “Вшанування 90-х роковин Голодомору — Україна знову перед загрозою геноциду”.