Майбутнє зернової угоди: які є шляхи вирішення питання — розбір експертів

Над вирішенням логістичних проблем із транспортуванням українського зерна, яке виникло після того, як Російська Федерація (РФ) відмовилася від участі у зерновому договорі після закінчення терміну його дії 17 липня 2023 року, сьогодні працює Європейська комісія.

У рамках спеціальної координаційної платформи вона веде інтенсивну роботу з Україною, Молдовою та п’ятьма країнами ЄС —  Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Болгарією.

Інтереси сторін

Сторони обговорюють заходи щодо покращення пропускної спроможності “лінії солідарності” та спрощення процедур, щоб зерно могло вийти з України та рух торговельних потоків не переривався.

“Ми впевнені, що продовжимо роботу в рамках координаційної платформи у позитивному та конструктивному ключі, щоб усунути всі вузькі місця України в логістиці, а також надамо повну підтримку та гарантію, що зерно досягне пунктів призначення у ЄС та на світових ринках, оскільки це дуже важливо для продовольчої безпеки”, —  сказала офіційна представниця Єврокомісії Міріам Гарсія на брифінгу у Брюсселі 3 серпня.

Мета Брюсселя — знайти вирішення проблем та покращити транспортну ситуацію до 15 вересня.

Тим часом, верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель, як повідомляє DW, направив лист до країн, які традиційно закуповують українське зерно із закликом до урядів до більш активних сумісних дій щодо підтримки вивезення сільськогосподарської продукції з України Чорним морем у форматі “Зернової торгівлі”.

“Якщо міжнародне співтовариство виступить чітко і в унісоні, Росія може переглянути своє рішення та відновить участь у цій життєво важливій ініціативі. Тому я хотів би попросити вас підтримати заклик до Росії повернутися до переговорів та відмовитись від нападу на сільськогосподарську інфраструктуру України”, — йдеться у зверненні Борреля.

Про те, що лідери країн Африки наполягають на поновленні повноцінної дії Чорноморської зернової ініціативи, з якої в односторонньому порядку вийшла Росія, під час саміту Африка-Росія, що завершився в Санкт-Петербурзі, вже заявив голова комісії Африканського союзу Муса Факі Махамат.

“Перебої у постачанні енергії та зерна мають негайно припинитися. Зернова угода має бути відновлена на користь всьому людству, особливо африканцям”, — сказав Махамат.

Робота “зернового коридору” дозволила не лише знизити ціни на продовольство у світі більш ніж на 20%, а й забезпечила продукцією 45 країн. 46% відправляли до Азії, 12% — до Африки, 40% — до Західної Європи та 1% — до Східної Європи.

З липня минулого року Україна експортувала близько 33 млн. метричних тонн кукурудзи, пшениці та інших зернових культур. Останнє судно залишило Україну в рамках угоди зранку у неділю 16 липня.

Для відновлення роботи “зернового коридору” зі свого боку РФ вимагала відновити постачання аміаку через порт в Одесі, а також повторно підключити “Россільгоспбанк” до міжнародної системи SWIFT.

Свою позицію виходу з угоди Росія підкріпила ракетним обстрілом інфраструктури Одеського морського торговельного порту.

Розбір експертів

Детальніше про те, які перспективи існують в українського агропромислового комплексу в умовах війни, і які варіанти постачання зерна на світовий ринок — в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:

• Олег Устенко, радник президента України з економічних питань
• Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради;
• Роман Нейтер, експерт Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки;
• Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень.

ОЛЕГ УСТЕНКО: Без українського зерна на світових ринках буде колосальна проблема

— Росія блефує, коли каже про те, що вона намагається нагодувати світ своїм зерном. Від українського зерна залежить майже 500 млн людей у світі.

Йдеться просто про колосальну проблему, яка може виникнути, якщо Україна не постачатиме своє зерно на світові ринки.

Росія блефує, Росія хоче сіяти голод. Росія хоче сіяти хаос. За даними Організації Об’єднаних націй, близько 350 млн осіб перебували в абсолютній зоні ризику, пов’язаної з фізичним виживанням та абсолютним недоїданням.

Росія хоче стимулювати і епідемії, які мали б розвиватися, насамперед, у найбідніших країнах. Вони помилково думають, що вони можуть керувати подібним хаосом.

ДЕНИС МАРЧУК: Досвід зернової ініціативи без РФ в Україні є

— Не можна робити так, щоби Чорне море ставало внутрішніми водами однієї країни, країни-агресора Росії, яка не дає можливості здійснювати торговельні відносини.

Росія цілеспрямовано вибиває Україну зі світової торгівлі зерновими. Вона цілеспрямовано створює продовольчу кризу, яка веде до зростання цін на продовольство у світі.

За рахунок цього Росія поповнює свою скарбницю, бо вона не припиняє торгувати зерном цього сезону, навпаки, збільшує свої поставки на світові ринки. Завойовує ринки, на яких була присутня Україна.

Питання, чому б не робити зернову ініціативу без Росії, порушується. Такий досвід ми мали у листопаді 2022 року. Тоді ця угода діяла без Росії.

Потрібно закрити портову інфраструктуру системами протиповітряної оборони. Країни, які не включаються на допомогу Україні в цьому питанні, зрештою заплатять більше.

Ще раніше Туреччина говорила, що вона могла б розглянути можливість супроводу кораблів, але на сьогодні ця тема не піднімається.

Блокування Росією портів України та знищення інфраструктури, яка була задіяна у гарантуванні продовольчої безпеки, — це глобальна проблема.

РОМАН НЕЙТЕР: У нас є три головні канали вивезення зерна

— Суттєва частина українського зерна постачалася до бідних країн та країн, що розвиваються. Це близько 40% всього експорту, яке йшло через зерновий коридор. Для них українське зерно було найважливішим.

Китай був головним імпортером кукурудзи, яка йшла з України зерновим коридором. Але навряд чи варто очікувати якоїсь істотної реакції від Китаю як мінімум, тому що він наростив досить суттєві запаси тієї самої кукурудзи.

Продовольча криза посилюється не так за рахунок знищення зерна, що ми бачимо внаслідок ракетних атак, як від руйнування портової інфраструктури. Якщо у нас буде обмеження щодо можливостей вивезти українське зерно, це значно сильніше позначиться на обсягах, які ми можемо експортувати, ніж руйнування одного чи двох зерносховищ.

У нас зараз немає зернової угоди, але у нас є три головні канали вивезення зерна. Це порти на Дунаї, це залізниця та автомобільний транспорт.

Експортні можливості по зерну та олійним сумарно у нас близько 5 млн тонн. З них 3 млн. тонн — це Дунай. І якщо буде серйозне пошкодження Дунайської інфраструктури, це обмежить подальшу участь на світових ринках.

ІГОР СЕМИВОЛОС: Туреччина не готова йти на ескалацію

— Ердоган має можливості тиснути на Путіна. Але я гадаю, що це не його стратегія. Він цього не робитиме, а намагатиметься домовитися.

Нагадаю, що вже перед закінченням зернової угоди, буквально за кілька днів до, Ердоган зробив заяву, що Путін згоден продовжити зернову угоду. Насправді вона виявилося неправдою. Проте цю заяву Ердогана скоріше слід розглядати як наполегливу пропозицію.

Загалом для Ердогана зернова угода була дуже важливим зовнішньополітичним моментом, який створював йому досить великий престиж. Підсилював його роль та вагу в міжнародній політиці. Наразі він відчуває у зв’язку з російськими вимогами досить серйозне невдоволення.

Поки що я не побачив жодного руху, жесту, слова чи дії, який би говорив про те, що Туреччина готова йти на ескалацію.

Ми бачимо поки що досить повільне розгойдування щодо питань безпеки південних портів, а також порту на Дунаї, відповідними засобами ППО та ПРО.

Читайте також: “Зерновий коридор” не працює майже місяць — наслідки (ВІДЕО)