Львівський вокзал майже рік приймає українців, які рятуються від війни: як волонтери допомагають людям (ВІДЕО)

Львівський вокзал став перевалковим пунктом для сотень тисяч людей, які тікають від російської агресії. Пікове навантаження на вокзал припало на перші місяці війни. Пізніше потік людей трохи спав, але зараз вокзал приймає сотні біженців, інформує FREEДОМ.

Лютий 2022 року — тисячі біженців на залізничному вокзалі Львова. Усі в очікуванні евакуаційних поїздів за кордон. Виїхати якомога далі від війни людям допомагають волонтери.

Майже через рік у січні 2023 року на львівський вокзал продовжують прибувати поїзди зі сходу України. Їх зустрічають волонтери.

З Харкова до Львова приїхали майже 200 осіб. На пероні прибулим волонтери дають перші поради.

“Їх у поїзді записують, передають до Львова, і люди одразу отримують першу допомогу: дорослі — 2 тис. грн, діти — 3 тис. грн”, — розповідає волонтерка.

Від війни продовжують тікати літні люди та жінки з дітьми. Багато людей приїхали з Дніпра.

“Самі розумієте, у Дніпрі така ситуація… Ми зрозуміли, що далі вже потрібно їхати”, — каже мешканка Дніпра Анна.

Поки рухається черга за виплатами, волонтери пояснюють, як дістатися до необхідного місця.

“Ви можете доїхати до Варшави у волонтерський центр, і там можуть волонтери допомогти пересісти далі”, — пояснює дівчина-волонтерка.

Зі страхом в очах після пережитого уважно прислухається до порад волонтерів 70-річна Валентина Георгіївна.

“Багато загиблих. Я ледь не загинула: пішла в магазин, і як бахнуло, осколки полетіли! Добре, що хлопець закричав, я почула і встигла в машину. Якби я там стояла… Фашисти так не чинили”, — розповідає мешканка Запорізької області Валентина Круглик.

Не гаючи часу волонтери роздають одяг і теплу їжу. Нагріти їжу чи побути з дітьми допомагає Лариса Ростиславова, яка переїхала до Львова з Миколаєва. На вокзалі у Львові вона працює з перших днів повномасштабної війни.

“Це мій внесок, що можу — те роблю, воювати я не піду, не вмію і сили вже не ті”, — зізналася волонтерка Лариса.

За її словами, найважче — це коли про війну розповідають діти.

“Тому що я чую з перших вуст. Показують, плачуть… У мене були дітки в кімнаті, вони кричали, боялися кожного стуку. Тому дуже важко, але потрібно допомагати”, — зазначила Лариса.

Українським волонтерам допомагають на вокзалі іноземці. Три місяці поспіль тут працює Джеррі з Каліфорнії, а йому вже понад 70 років.

“Такий час, що я маю бути тут. Тут пишеться історія світу. Я ніколи не думав, що це буде моїм життям. Я не молодий хлопець, але це чарівно, що я допомагаю”, — каже волонтер Джеррі Зук.

Без перерви на відпочинок волонтери зустрічають черговий евакуаційний поїзд. Приїжджають люди на інвалідних візках, які самостійно не можуть вийти з вагонів і їм потрібна допомога.

“Нам щодня необхідні волонтери, які можуть залучатися, і приходити не щодня, а через день, через два, коли в них є можливість. Фізична допомога необхідна нам завжди”, — сказав волонтер Ян Гусман.

Необхідна не тільки фізична допомога, але й психологічна. З кожним днем на вокзал у Львові приїжджають дедалі більше людей із гарячих точок.

“Кожен день, буває що весь день, як вийшов зі штабу, і практично до вечора працюєш. А коли в нас навіть менше за кількістю психологів, то не завжди ти можеш надавати допомогу, хтось має чекати”, — пояснює волонтерка Христина Жук.

Нині на вокзалі в одну зміну працюють близько 20 волонтерів, а необхідно вдвічі більше.

“Зараз не вистачає волонтерів, тому що хтось із тих людей, які приїхали раніше, знайшли роботу і зменшилася кількість часу, який вони можуть приділити волонтерству”, — зізнається менеджер волонтерів Валентин Бордун.

На львівський вокзал, окрім поїздів, прибувають і евакуаційні автобуси, люди їдуть і вдень, і вночі, тож волонтери тут необхідні цілодобово.

Читайте також: “Почекаємо, поки ЗСУ відженуть їх далі”: через російські обстріли жителі масово залишають Херсон (ВІДЕО)