Львівські хірурги допомагають відновитися постраждалим через війну українцям — історія вчительки з Лисичанська (ВІДЕО)

У Львові пластичні хірурги допомагають відновитися українцям, які постраждали внаслідок війни. У Національному реабілітаційному центрі Unbroken почали працювати над новим напрямком реконструктивної хірургії. Обличчям проєкту стала вчителька з Лисичанська Олена Свєтлова. Уламок російського снаряда понівечив її обличчя настільки, що вона не могла дивитися на себе в дзеркало. Однак після першої успішної реконструктивної операції Олена вже бере участь у фотопроєктах, повернулася до роботи і готується до другого етапу відновлення своєї краси, повідомляє FREEДОМ.

“Просто йшла містом, стався вибух, уламки від міни чи чогось іншого, я не знаю, що це було, потрапили мені в обличчя. Мені надали допомогу наші військові. Потім мені сказали, що це була медична рота, розташована у нас у місті”, — ділиться своєю історією пацієнтка Олена Свєтлова.

За її словами, це сталося 20 червня минулого року, коли вона вийшла на прогулянку в парк Лисичанська. У той момент почався обстріл. Осколки російського снаряда влучили їй просто в очі.

“Я пам’ятаю, що після вибуху відчула різкий біль, і пам’ятаю, як мене несли на руках наші військові та говорили: “Жінко, розмовляйте, не втрачайте свідомість. Говоріть: хто ви, як ви, де ви живете – ми вам надамо допомогу”, — розповідає Олена.

Першу допомогу їй надавали українські військові медики. Потім її відправили до Дніпра, де вона майже три тижні була непритомною. Після того, як стан жінки стабілізувався, її направили до Львова — у центр Unbroken.

“Я не знала, що в мене немає правого ока, поки я не приїхала до Львова”, — зізналася Свєтлова.

Осколки снаряда завдали серйозних травм: Олена втратила праве око і верхню частину носа. Після того як дізналася про свою травму, каже, втратила інтерес до життя. Однак лікарі переконали, що зроблять усе можливе для відновлення. Перша операція була однією з найскладніших: рану на обличчі хірурги закрили, пересадивши частину шкіри.

“Тобто, ми забрали клапоть із чола — ротаційний клапоть. Перевернули його і закрили дефект. На сьогоднішній день бачимо, що кровонаповнення клаптя досить хороше. Бачите, шкіра в пересадженій ділянці не відрізняється від навколишніх тканин. Таким чином ми сформували спочатку м’які тканини. А ось тепер будемо думати, як робити реконструкцію цієї середньої зони обличчя, тобто кісткового скелета”, — розповідає про особливості оперативного втручання завідувач відділення щелепно-лицевої хірургії Національного реабілітаційного центру Unbroken Олег Ковтуняк.

Уже після першої операції Олена наважилася повернутися до роботи. Вона викладає у школі хімію, біологію та основи здоров’я. У Львові переселенка мешкає в модульному містечку й уроки для своїх учнів із Лисичанська проводить онлайн.

“Діти не бачили мого обличчя після травми. Я не хочу засмучувати дітей. Вони знають, що я була травмована, знають, що я дуже багато лікувалася. Дуже раді були, коли я почала з ними працювати”, — каже Олена.

Поки що уроки проходять тільки в аудіоформаті. Олена планує увімкнути камеру тоді, коли пройде наступна операція. За планом, під час другого етапу реконструкції обличчя хірурги мають відновити кістковий дефект.

“Його треба розвернути, сам ніс. Як це зробити? Я думаю, шляхом висічення та остеотомії, тобто розсічення кісткових сегментів, а потім поставити ніс і встановити спинку носа. Думаю, ми зробимо індивідуальний протез пацієнтці. І будемо вирішувати, як пересадити реберний хрящ”, — повідомив завідувач відділення щелепно-лицевої хірургії Олег Ковтуняк.

Крім того, у Львівському центрі Олена пройшла курс тілесно-орієнтованої психотерапії. Це дало змогу знову повернути чутливість правої частини тіла.

“У вас усі м’язи були дуже напружені і, скажімо, відчуття на голові тугого шолома. А на плечах і грудний відділ — передня і задня частина — начебто два рюкзаки одягнені. Зараз цього відчуття немає, його ми позбулися дуже легко за допомогою правильного дихання та налагодження мікроциркуляторних властивостей і кисневого обміну. А зараз переходимо до роботи з обличчям, там, де є операційні шви, ми будемо з ними працювати”, — пояснила фахівчиня тілесно-орієнтованої психотерапії Вікторія Зеленко.

Олена пройшла і психологічну реабілітацію. За її словами, завдяки цим консультаціям вона стала більш упевненою в собі та навіть погодилася на участь у фотопроєкті, присвяченому тим українським жінкам, чиї обличчя й тіла також понівечила війна.

“Я подумала, якщо я залишилася жива, то щось я ще не виконала, якась місія в мене є на цьому світі. Так я подумала, що треба боротися з цим. Не падати духом, бути впевненим у тому, що все буде добре. Що мені допоможуть. Я погодилася взяти участь у цьому проєкті, тільки тому, що я можу своїм прикладом допомогти іншим людям, іншим жінкам побороти цей жах, невпевненість у собі. Як тоді, коли мені знімали пов’язку, я також говорила, що я відчувала себе ніби я гола”, — каже Свєтлова.

Нині Олена з нетерпінням чекає на другу операцію і мріє, що після лікування та перемоги Україна зможе повернутися до вже звільненого від російських окупантів Лисичанська.

“Я бажаю, щоб настав мир, усі люди, які перебувають на території нашої країни та інших держав, діти, батьки — всі повернулися додому. Прийшли в нашу рідну школу, зайшли в рідний клас, усі зустрілися, обійнялися і продовжили своє навчання в нашій рідній школі — Лисичанський ліцей №30.

Читайте також: Новий вид протезування освоюють українські медики — унікальну операцію провели у Львові (ВІДЕО)

Нагадаємо, українські та канадські хірурги врятували жителя Херсонської області, в будинок якого влучили дві російські ракети. Серед численних поранень — важкі опіки голови. Допомогти з надскладною операцією зголосилися канадські лікарі, а прооперували чоловіка в Польщі. Пізніше, у Львівському національному реабілітаційному центрі UNBROKEN, Михайло пережив 30 операцій.