Мільярд рублів витратять на створення медіахолдингу союзної держави Росії та Білорусі. Запуск планується 2025 року. Передбачається, що майже половина грошей піде на фінансування телерадіомовної організації, ще 263 млн — на газету “Союзне віче”, 200 млн — на газету “Союз. Білорусь — Росія”. І майже 70 млн витратять на видання журналу “Союзна держава”, повідомляє FREEДОМ.
У медіахолдингу працюватимуть “досвідчені та талановиті”, заявив держсекретар союзної держави Дмитро Мезенцев. Щоправда, забув додати слово “пропагандисти”. Новий пропагандистський ресурс запустять уже наступного року. Планується, що головний офіс буде у Москві, а його представництво — у Мінську.
“Звичайно ж, ми будемо запитувати думку і партнерський потенціал тих ЗМІ, кому цікаво і важливо говорити про союзне будівництво, про нашу історію, історію великої перемоги”, — заявив держсекретар союзної держави РФ і РБ Дмитро Мезенцев, якого цитує The Insider.
Створення медіахолдингу — черговий елемент контролю за медіапростором Білорусі.
“Безперечно, російській пропаганді треба тримати руку на пульсі, треба обдурювати білоруський народ своїми казками. Це інформаційна війна. Вона йде. І, безумовно, щоб вона була якісною з погляду російських наративів, її мають контролювати — хто? Правильно — російські фахівці. А як туди відправити російських наглядачів? Звісно, створивши спільний холдинг”, — пояснює білоруська опозиціонерка, засновниця руху “Досить Боятися!” Тетяна Мартинова.
Кремлівський режим має намір посилити свій вплив, адже попри багато років пропаганди, білоруси не готові брати участь у війні проти України, вважають експерти.
“Якщо ми подивимося дослідження, то побачимо, що білоруси не підтримують російську агресію, не поділяють усіх цих настроїв, не сприймають цих наративів. Білоруська армія не бачить своєї участі у тому, що робить Росія сьогодні в Україні. І це Путіна не влаштовує”, — пояснив представник Координаційної ради демократичних сил Білорусі Валерій Мацкевич.
Водночас білоруська влада сьогодні не просто посилила контроль над медіа, а зробила все, щоб таке поняття як свобода слова зникло з білоруського контексту. Так, раніше економічний суд Мінська своїм рішенням ліквідував інформаційне агентство “БелаПАН”. Привід — визнання його білоруським КДБ у 2021 році “екстремістським формуванням”, після чого видання включили до списку організацій, які ведуть “екстремістську діяльність”.
“У жовтні 2022 року співробітників інформагентства — головну редакторку Ірину Левшину, директора видання у 2018-2021 роках Дмитра Новожилова, заступника директора у 2014-2018 роках Андрія Александрова та його дружину Ірину Злобіну — засудили до позбавлення волі терміном від чотирьох до 14 років. Їх звинуватили у держзраді, екстремізмі, організації заворушень”, — пише видання “Настоящее время”.
Білоруське інфополе десятиліттями перебуває під значним впливом російського. І це не дивно, адже основним постачальником контенту загальнопропагандистського характеру до Білорусі є російські ЗМІ: як телеканали, так й інтернет-ресурси.
“Білоруси резистентні до російської пропаганди. На відміну від росіян, білоруси не мали умовних 10-12 років вільної журналістики в 1990-х і “нульових”. У росіян був “Взгляд”, Лістьєв, Доренко. Білоруси цього не мали. Були два роки гойдалки, умовно з 1992-го по 1994-й. І 1994-го вже був Лукашенко. І все покотилося. Тому більшість білорусів не мають образу незалежного телевізора”, — зазначає білоруська опозиціонерка, засновниця руху “Досить Боятися!” Тетяна Мартинова.
Однак, попри це, громадяни Білорусі більше довіряють незалежним ЗМІ, аніж державним. Згідно з дослідженнями білоруського медіапростору, у 2020 році понад 54% білорусів віддавали перевагу незалежним ЗМІ, менше ніж 30% — державним, а 16% громадян Білорусі використовували обидва джерела.
Читайте також: Повний контроль медіапростору та великі витрати на пропаганду: в Росії ідеологія дорожча за добробут громадян (ВІДЕО)
Раніше журналіст, політичний діяч Білорусі, радник Світлани Тихановської Франак Вячорка зазначив в ефірі FREEДОМ, що диктатори намагаються пожвавити “дохлого монстра” під назвою “союзна держава”, яка багато років була ширмою для фуршетів та інших заходів. Тепер же в рамках цього об’єднання Путін та Лукашенко максимально зближують Білорусь із Росією, щоб прив’язати Мінськ до Москви назавжди.