Лукашенко між Москвою і Вашингтоном: чи зможе Білорусь послабити санкції проти себе — думки

Американський дипломат уперше за довгий час відвідав Білорусь і зустрівся з Олександром Лукашенком, повідомляє видання The New York Times. Американець також зустрівся з главою білоруської спецслужби КДБ. Журналісти припускають, що цей візит може свідчити про початкову стадію підготовки до якоїсь майбутньої угоди між Держдепартаментом США і білоруським диктатором Лукашенком. 

Нещодавно стало відомо, що Росія планує розширити свою військову присутність на території Білорусі та розмістити там свої нові військові бази. Відповідний законопроєкт Путін уже подав до Держдуми. 

Звільнення заручників

За даними The New York Times, Вашингтон пропонує владі Білорусі угоду, за якою в обмін на звільнення значної кількості політв’язнів Сполучені Штати можуть послабити санкції. Йдеться про обмеження щодо банківської системи країни та ключової індустрії, пов’язаної з виробництвом мінеральних добрив.

12 лютого в Білорусі було звільнено трьох затриманих, зокрема одного американського громадянина. Про це повідомив спеціальний представник США у справах заручників Адам Белер, повідомляє Reuters.

“Ми звільнили трьох затриманих у Білорусі”, — заявив Белер.

Журналістка CBS News Дженніфер Джейкобс повідомила, що один зі звільнених — громадянин США, який побажав залишитися невідомим, а двоє — громадяни інших країн, зокрема журналіст білоруської служби Радіо Свобода Андрій Ковалик. Він провів у в’язниці понад три роки. 

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська повідомила, що також було звільнено активістку Олену Маушук. За словами Тихановської, усі троє звільнених перебувають у безпеці у Вільнюсі. Їм надають допомогу представники американського посольства. 

За даними правозахисників, у в’язницях Білорусі перебуває понад 1 тис. громадян, незгодних із діями влади. У реальності ця цифра може бути набагато більшою. 

Російська Федерація планує розмістити нові військові бази на території Білорусі. Диктатор Путін уже подав до Державної думи законопроєкт про ратифікацію відповідної угоди з Білоруссю в рамках так званої Союзної держави. Документ опубліковано на офіційному сайті російського парламенту. Таким чином Мінськ дозволить розміщення російських військових баз і підрозділів на своїй території на термін не менше ніж 10 років без права розірвати домовленості.

Режим Лукашенка перетворив Білорусь на співучасника незаконної агресивної війни Російської Федерації проти України. З території країни в Україну заходила російська армія. З Білорусі вона обстрілювала мирні українські міста. 

Крім політичної, військової та матеріально-технічної підтримки Москви, режим Лукашенка “сприяв незаконній депортації українських дітей із тимчасово окупованих Росією територій України”, ідеться в заяві глави зовнішньополітичного відомства ЄС. 

У жовтні 2022-го Лукашенко підтвердив участь Білорусі у війні, але із застереженням, що білоруська армія, мовляв, “нікого не вбиває” і не посилає в Україну своїх військових.

Євросоюз ввів уже кілька пакетів санкцій щодо Білорусі. Наприкінці червня Брюссель оголосив про черговий — за допомогу Москві в обході обмежень. У серпні 2024 року Канада розширила санкції щодо фізичних та юридичних осіб Білорусі. 

Контакти США з диктатором Лукашенком в оцінці експертів

Про що свідчить візит представника Держдепу США до Білорусі? Про що Сполучені Штати можуть домовитися з Лукашенком? Чи вдасться йому вкотре всидіти на двох стільцях? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Павло Латушко, заступник голови Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі, керівник Народного антикризового управління;
• Анна Красуліна, прессекретарка Світлани Тихановської;
• Ігар Тишкевич, політичний аналітик; 
• Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник.

ПАВЛО ЛАТУШКО: Лукашенко вирішує свої завдання

— США, як зазвичай, діють у своїх інтересах. Звільняючи громадян Білорусі, вони хочуть довести свою більшу ефективність, на відміну від попередньої адміністрації Джо Байдена. 

Комунікація, яка відбулася між заступником помічника держсекретаря США особисто з Лукашенком, була можлива тільки тому, що відбулася до цього розмова Трампа з Путіним. Лукашенко йде у фарватері. 

Я не уявляю, щоб він міг собі дозволити ініціативні дії в контактах з американською стороною без згоди Кремля. Для нього це може вийти боком. Лукашенко намагається використати потенційну нішу діалогу і можливостей, що відкрилася, для вирішення своїх власних завдань. 

У в’язницях Білорусі перебуває ще щонайменше 1 200 політичних в’язнів, а в реальності — набагато більше. Багато людей не отримали статусу політв’язня через тортури, що здійснюються у в’язницях. Стати політв’язнем — це героїчний вчинок до певної міри. Тебе просто катуватимуть і битимуть, позбавлятимуть можливості зустрітися з адвокатами, з близькими, рідними за цей статус. 

Репресії в Білорусі не припиняються. Якщо Лукашенко звільняє когось, то одночасно садить нових людей. Наприклад, 18 лютого — чотири члени сім’ї, одна кримінальна справа. Людям винесли вироки за участь у протестах 2020 року. І таке відбувається щодня. 

Звільняючи одних, Лукашенко садить у в’язниці нових білорусів. Зупинка репресій є базовою умовою звільнення всіх політичних в’язнів. 

Декриміналізація громадської та політичної діяльності в Білорусі також важлива. Навіть звільнивши всіх політв’язнів, Лукашенко завтра посадить ще сотні й тисячі людей. Ніщо не буде перешкодою. Є ще й поняття правозастосовчої практики. Стаття за екстремізм із Кримінального кодексу не зникне. Але що вважати екстремізмом? Будь-хто, хто висловлює думку, відмінну від влади, це екстреміст. Якщо ти дивишся незалежні ЗМІ, то вони всі визнані екстремістськими. 

АННА КРАСУЛІНА: У разі зняття санкцій Путін і Лукашенко отримають преференції

— Наскільки я розумію, переговори між Держдепом США і Лукашенком тривають, вони ще не зафіксовані на папері, тож усе попереду. Дочекаймося підписаних угод і вже за фактом подивимося, про що йдеться.

Наразі, виходячи з того, що нам відомо зі слів Крістофера Сміта, який, проїжджаючи з Мінська через Вільнюс, заходив до нас в офіс і спілкувався зі Світланою Тихановською, йдеться про припинення репресій у Білорусі та звільнення політв’язнів.

Але ми ж розуміємо, що Лукашенко не може собі дозволити припинити репресії. Отже, він грає свою гру і спробує обдурити американців — як уже робив багато разів за попередні роки.

Це далеко не перший випадок, коли він розігрує таку комбінацію: випускає політв’язнів — з нього знімають санкції. Ми знаємо щонайменше три подібні епізоди. Тут важливо, щоб американці чітко розуміли, з ким мають справу.

Якщо президент США побачить, що Лукашенко його, м’яко кажучи, обманює, я сумніваюся, що Трамп дозволить йому робити це довго. Якщо зараз досягнуто домовленості про припинення репресій, значить, саме це і вимагатимуть від Лукашенка. Довго водити за ніс американську адміністрацію йому навряд чи вдасться — висновки буде зроблено швидко. Якщо найближчим часом не відбудуться серйозні зміни, подивимося, як далі розгорнеться ситуація. Але це тільки початок, гра має бути довга.

Путін украй зацікавлений у послабленні санкцій. І вони, ймовірно, настільки болючі для Лукашенка, що той пішов на звільнення політв’язнів і пообіцяв припинити репресії. Хоча насправді він цього дозволити собі не може. Це означає, що санкції б’ють дуже сильно і їх зняття для нього критично важливе.

Без дозволу Путіна Лукашенко таких кроків не робить. Отже, вони удвох прорахували, що в разі скасування санкцій отримують серйозні преференції. 

ІГАР ТИШКЕВИЧ: США хочуть послабити вплив Росії на Білорусь

— Зараз США намагаються виробити нову політику або хоча б нові контури своєї стратегії. Очевидно, що ставка на політичну еміграцію і діаспори, особливо у Вільнюсі та Варшаві, де-факто провалилася. Соціологічні дослідження показують, що Світлана Тихановська стрімко втрачає популярність серед білорусів як усередині країни, так і в самій діаспорі, де також є безліч суперечностей.

З іншого боку, Росія ефективно використовувала західні санкції проти Білорусі. Оскільки білоруський режим автократичний, Лукашенко не був готовий ділитися владою. Коли санкції вводяться однією стороною, це автоматично підштовхує його до іншої. Це типовий сценарій, який уже спостерігався у 2010-2013 роках. Нагадаю, що 2009 року Білорусь відмовилася вступати до Митного союзу та Євразійського економічної спільноти, але після введення санкцій 2010 року за рік приєдналася.

У 2020 році Білорусь довго обговорювала з Росією так звані інтеграційні програми, але вони так і не були підписані. Росія навіть підігравала протестам — досить поглянути на риторику того самого Соловйова та інших російських пропагандистів у період із 9 серпня до 14 вересня 2020 року, поки Лукашенко не зустрівся з Путіним. У той період пропагандисти швидше підтримували білоруську опозицію, ніж Лукашенка, але потім різко змінили риторику. Після переговорів з Путіним інтеграційні програми були підписані, Росія отримала ширший доступ до білоруської економіки, політики, а також до управління силовими структурами.

Є ще й фактор Китаю, який досі сприймав Білорусь як відносно незалежну державу. Наскільки можна зрозуміти, США хочуть спробувати іншу стратегію — можливо, йдеться про часткове призупинення санкцій (але не про їхнє скасування), використання механізмів Міністерства фінансів і поступову гру на балансування впливу Росії. У майбутньому це може призвести до послаблення зв’язку Білорусі з Російською Федерацією.

СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: У Лукашенка мало простору для маневру

— Як повідомляється, заступник помічника держсекретаря США Крістофер Сміт таємно відвідував Білорусь, де зустрівся з Олександром Лукашенком і главою білоруського КДБ. За наявною інформацією, це може свідчити про початок розморожування відносин між США і найближчим союзником Росії.

Варто нагадати, що подібні спроби вже робилися під час першої адміністрації Дональда Трампа. У січні 2020 року держсекретар США Майкл Помпео приїжджав до Білорусі, намагаючись налагодити відносини з Мінськом. Тоді покладалися великі надії на можливість віддалення Білорусі від Росії, демократизації країни та її більшої відкритості. Однак цим планам не судилося збутися. Того ж року відбулися президентські вибори в Білорусі, результати яких викликали вкрай негативну реакцію на Заході. Почалися масові протести, тисячі людей було затримано, почалися репресії та судові процеси.

Тепер, із поверненням Трампа в Овальний кабінет, такі спроби поновлюються. Наскільки вони виявляться успішними, сказати складно. Білорусь за цей час ще глибше інтегрувалася в союз із Росією, а Москва отримала додаткові важелі тиску на Лукашенка, розуміючи, що в нього фактично немає інших варіантів, окрім як співпрацювати з Кремлем. Крім того, Мінськ намагається налагодити контакти з іншими стратегічними партнерами Росії, такими як Китай, але це все одно не держави Заходу.

Зараз у Лукашенка практично немає простору для маневру, щоб вийти з ізоляції, в якій він перебуває. Вашингтон, ймовірно, спробує використати методи, що застосовувалися раніше, зокрема гру навколо політичних в’язнів. У білоруських в’язницях перебувають не тільки місцеві опозиціонери, а й громадяни інших країн. 

Лукашенко, ймовірно, буде використовувати заручників як розмінну монету, звільняючи деяких в обмін на певні поступки з боку Заходу — наприклад, часткове ослаблення санкцій.

Але, вочевидь, Вашингтон переслідує ширші цілі, пов’язані з роллю Білорусі у військовій агресії Росії. Лукашенка Кремль використовує як інструмент тиску на Захід, що добре видно за гібридними операціями, які почалися ще 2021 року. Білорусь активно застосовували як майданчик для дестабілізації східних кордонів ЄС і НАТО, включно зі штучно створеною міграційною кризою, яка триває досі. Ба більше, на території Білорусі розміщені російські війська та озброєння, включно з тактичною ядерною зброєю, що викликає серйозне занепокоєння на Заході.

Що стосується можливих нових угод, їхнє підписання може супроводжуватися послабленням санкційного тиску на Мінськ, а також певними дипломатичними послабленнями для Лукашенка, наприклад, можливістю відвідування західних країн. Міжнародний кримінальний суд не видавав ордер на його арешт, а отже, у нього залишається простір для маніпуляцій.

Говорити про реальний розрив Лукашенка з Путіним поки що передчасно. Зв’язок між ними занадто міцний. Якщо якісь зміни й можливі, то, найімовірніше, лише після мирного врегулювання російсько-української війни. Це процес, який ми спостерігатимемо в найближчі місяці та роки.

Читайте також: Європейський контингент в Україні: коли обговорення стануть діями — думки