Лікарі-добровольці з Литви приймали пацієнтів у селищі Гоптівка Харківської області, розташованому за три кілометри від кордону з Росією. Це вже третя місія литовських медиків після деокупації регіону. Цього разу лікувати людей приїхали стоматологи та терапевти, повідомляє FREEДОМ.
71-річна мешканка Гоптівки Любов Сокіл чекала на зустріч зі стоматологом із Вільнюса три місяці. Зізнається: терпіла біль. Натомість зуб видалили за кілька секунд.
“Я чекала, я готувалася, там у мене ще дід сидить, сказав: “Любо, йди з богом”, — ділиться пацієнтка.
Лікарка-стоматолог Крістіна Жедас приїжджає до Харківської області та Гоптівки вже вдруге. Вперше була тут улітку. Приймала пацієнтів у єдиному вцілілому приміщенні села — місцевій бібліотеці, де не було ані світла, ані води. Наразі лікарі привезли з собою мобільний стоматологічний комплекс та іншу апаратуру, яка може працювати на акумуляторах.
“Є і мікромотор, і ультразвуковий апарат, і можливість відсмоктування слини та води. І те, чого нам не вистачало — це рентгенодіагностика, тому що ми практично сліпі без рентгена. Вперше коли приїхали, ми “болючки” видалили, а тепер уже крок уперед — щось можемо й полікувати”, — розповідає лікарка-стоматолог Крістіна Жедас.
69-річна мешканка Гоптівки Катерина прийшла до сімейного лікаря. Жінка почала погано чути, вважає, що барабанна перетинка була пошкоджена через безперервні обстріли під час окупації Гоптівки.
“А вибухи які були! Напевно, від вибуху. Ховалися у підвалах, страшно. Вертоліт летів просто між будинками, між двоповерхівками, і ми навіть російського солдата бачили, як він усміхався. Але не стріляв. Стріляв далі, а летів на Росію”, — розповідає мешканка Гоптівки Катерина Ломенко.
До війни у Гоптівці була амбулаторія, де приймали сімейні лікарі. Лабораторія та своя стоматологія теж були. Російські військові під час окупації викрали все обладнання. Вони жили в цій будівлі, а коли тікали — зруйнували її.
“На жаль, у нас не вціліло нічого. Наш клуб було реконструйовано, новий — зруйновано повністю. Зруйновано медичну амбулаторію, школу. Нічого не залишилось. Ми живемо лише за допомогою лікарів, зокрема з інших країн, які нам надають постійну допомогу”, — каже староста Токарівської громади Вікторія Колодочка.
Для литовців це третя поїздка до Харківської області з моменту деокупації регіону. Вони спеціально обирають найвіддаленіші населені пункти та працюють навіть там, де противник не припиняє обстрілів, розповідають у Дергачівській військовій адміністрації.
“Нещодавно лікарі проводили медичне обстеження та допомагали у Козачій Лопані — якраз ворог завдав туди понад 10 ударів. До того ж намагався влучити в район лікарні, в якій на той час працювали литовські лікарі. Довелося їм полежати на підлозі, перечекати, доки минуть обстріли. Я з ними після цього спілкувався. Вони кажуть, що на собі відчули ту агресію та страхи, які тут переживають люди”, — розповів керівник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко.
Три тижні команда із шести лікарів-волонтерів працювала в Харківській області. Вони об’їхали всю Дергачівську громаду, Циркуни, а також частину сіл та селищ Ізюмського району. Координатор місії Скірмантас Крункайтіс каже, що на батьківщині в Литві він збирає пожертвування та працює з благодійними організаціями, щоб привозити в Україну медикаменти та обладнання, а також запрошує медиків, згодних лікувати людей безплатно.
“Бо я знаю, як допомагати. У мене є освіта — медицина, і я відчуваю: це — моя мета! І це потрібно: люди дуже постраждали, і я можу їх трохи підтримувати”, — каже сімейний лікар, координатор місії Скірмантас Крункайтіс.
У листопаді до Харківської області із Вільнюса знову приїдуть стоматологи. Декілька команд будуть міняти один одного щомісяця, каже Скірмантас. Адже війна ще не закінчилася, і медична допомога людям дуже потрібна.
Читайте також: 3 км від кордону з Росією, 7 місяців під окупацією: репортаж про життя українців у Гоптівці (ВІДЕО)