Серце національної єдності, центр політичного життя та найбільший волонтерський хаб. Усе це — Київ. Немає для країни-агресора мети більш бажаної та більш неприступної. З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну столиця стала оплотом державної безпеки, повідомляє FREEДОМ.
Майже щоночі кияни чують звуки роботи протиповітряної оборони. Російська армія продовжує бити по українській столиці ракетами та дронами. Тільки з початку серпня повітряну тривогу в Києві оголошували близько 50 разів. Наймасштабнішою за кількістю постраждалих і другою за кількістю жертв від початку повномасштабної війни стала російська масована атака 8 липня 2024 року. Того дня армія країни-агресора вдарила по Національній дитячій спеціалізованій лікарні “Охматдит”.
“Я десь хвилини, напевно, за дві, за три був саме в цьому кабінеті. Пішов в ординаторську. Там або друкував документи, або щось таке, і почув вибух”, — пригадує завідувач відділення гострої дитячої реабілітації НДСЛ “Охматдит” Павло Андрєєв.
Російська ракета зруйнувала корпус токсикології та сильно пошкодила хірургічне відділення.
“Коли я виходжу в коридор, то я бачу завали, уже дроти висять. Все, що на стелі було, воно потрапляло”, — розповідає Павло Андрєєв.
У клініці “Охматдит” перебувало понад 600 пацієнтів і щонайменше стільки ж співробітників. За лічені хвилини після удару до лікарні приїхали сотні киян — привезли воду та медикаменти, допомагали розбирати завали. Робота кипіла ще кілька днів.
Цивільну інфраструктуру української столиці — лікарні, школи та дитсадки, житлові будинки, енергооб’єкти Росія атакує цілеспрямовано. Уранці 25 березня 2024 року армія країни-агресора випустила по Києву дві балістичні ракети. Протиповітряна оборона збила обидві. Уламки пошкодили частину приміщення Академії декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені Михайла Бойчука. Попри розбиті фасад і вітрину, кав’ярня, розташована в сусідній будівлі, продовжила роботу. Відео, на якому бариста Марія варить каву в, як вона сама висловилася, “напівживому” приміщенні, облетіло соціальні мережі.
“Ми робимо каву, ми працюємо, тримаємося. Все буде добре. Все буде Україна!” — сказала вона.
“Ми таке місце, в якому, за фактом, зібралася така невеличка комуна сусідів або людей, які поруч працюють. Коли стався вибух, дуже багато людей прийшло з наших постійних гостей просто в кафе, і я жартома запитав: “Хтось хоче кави?”. І всі відреагували, що так”, — ділиться спогадами співвласник кав’ярні Андрій.
Сьогодні в кав’ярні про російський обстріл нагадує лише копія ДСП-щита, який закривав віконний отвір. На ньому гості закладу залишили побажання і слова підтримки. А тих, хто хотів допомогти фінансово, власники кав’ярні попросили донатити на відновлення Академії декоративно-прикладного мистецтва та дизайну. Вона продовжує свою роботу офлайн як і інші навчальні заклади, що мають бомбосховища. У 61-й київській школі укриття переобладнали ще минулого літа.
Укриття школи — це не просто підвал. Приміщення обладнане вентиляційною системою, тут є водо- та електропостачання. А головне — в укритті створили простір для проведення уроків. Усі учні школи можуть тут перебувати одночасно.
“У нас у навчальному закладі є два укриття. Місткість цього укриття — приблизно 450 осіб. Саме цього. Під час повітряної тривоги діти спускаються сюди з педагогічними співробітниками, і продовжують освітній процес. У нас є різні платформи онлайн. Тут є інтернет, є можливість під’єднатися до WI-Fi, і ми виконуємо різні завдання на різних платформах”, — поділилася особливостями роботи школи в укритті заступниця директора київської школи №61 Оксана Попадюк.
Скоро на стінах в укритті з’являться географічні карти, формули, правила правопису та все, що необхідно для навчального процесу. Роботу розпочали з підземних приміщень для майбутніх першокласників.
1 вересня 2023 року в київські школи пішли 240 тис. дітей. Це у 2,5 раза більше, ніж у 2022-му. Педагоги розраховують зустріти 2024 року ще більше учнів.
Читайте також: “Той, хто зичив нашій землі біди, отримає її у себе вдома”: Зеленський привітав українців із Днем Незалежності (ВІДЕО)