Конкретики в китайсько-бразильському “мирному плані” мало. Його головна проблема — віддаленість від принципу справедливості, який лежить в основі формули миру президента України Володимира Зеленського. Водночас цей план знаходить відгук у багатьох країн глобального Півдня, тому Україна готова до обговорень. Про це сьогодні, 28 жовтня, в ефірі телеканалу FREEДOM розповів доктор політичних наук Ігор Петренко.
“Головна проблема китайсько-бразильського “мирного плану” полягає в тому, що він далекий від принципу справедливості, до якого апелює Україна і що лежить в основі формули миру президента Зеленського. І якщо розбирати по пункту ці шість позицій, які озвучуються в цьому плані, то більшість із них тією чи іншою мірою підіграють Російській Федерації — її бажанню закріпити свої територіальні “успіхи”, не ставлячи для Росії якихось додаткових вимог”, — розповів Петренко.
Він зазначив, що Україна не може ігнорувати цей “мирний план”, оскільки він знаходить відгук у досить великої кількості країн глобального Півдня, які Україна намагається схилити на свій бік.
“Україна готова до обговорення китайсько-бразильського “мирного плану”, хоча точно не готова відмовлятися від принципу справедливості, який лежить в основі українських пропозицій. Водночас Україна намагається мати комунікацію з тим же Китаєм, який має важелі впливу на РФ та має певні амбіції бути медіатором, перемовником і досягти якихось успіхів у цій історії. Україна може повернути ситуацію на свою користь. Хоча це буде дуже непросто. Проте, навіть маючи цей діалог, це даватиме Україні певне поле для маневрів”, — вважає політолог.
За його словами, як аргумент для світової спільноти Китай і Бразилія грають на тому, що Захід не має своїх мирних ініціатив.
“Вони зазначають, що у них, на відміну від Заходу, є свої пропозиції “мирних ініціатив”. Ба більше, Китай і Бразилія ведуть діалог як із Росією, так і з Україною. Потрібно зазначити, що в бік Китаю було дуже багато запитів щодо його ігнорування масштабної війни в Європі та підігрування РФ. Ось Китай і зробив свою пропозицію, а далі почав шукати тих, хто б міг йому у цьому допомогти. А тут Бразилія. Китай робив ставку на Бразилію як на країну, що може бути лідером, і до якої дослухатимуться інші країни Латинської Америки, і відповідно, допомагатимуть просувати інтереси Китаю. Але прихід Лула да Сілви до влади не призвів до того, щоб Бразилія стала лідером Латинської Америки. А разом Китай і Бразилія намагаються об’єднається, щоб впливати на зміну конфігурації в тому ж ООН”, — підсумував Ігор Петренко.
Читайте також: Зеленський вважає проросійськими учасників саміту БРІКС, які заявили про нейтральність