Китай уже ухвалив рішення про повернення Тайваню під свій протекторат, при цьому один із можливих сценаріїв — військовий. Таку думку в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив експерт Української асоціації китаєзнавців Дмитро Єфремов.
Він зазначив, що для КНР Тайвань — це тригер, переплетення питань і політичного, і економічного, і дипломатичного, і статусного характеру.
“Китай має намір повернути Тайвань, зокрема й військовим шляхом. Тобто рано чи пізно це станеться. І дипломатичні шляхи розв’язання цього питання не виключають підготовку до різноманітних військових сценаріїв. Поки що, наскільки я розумію, в Пекіні покладаються на те, що возз’єднання відбудеться еволюційним шляхом, тобто в Тайвані переможе прокитайська партія. Певний вплив на виборців у неї є. І ця прокитайська партія буде плавно зміщувати, скажімо, співробітництво між материком і островом до глибшої інтеграції. Можливо, це потягне за собою скорочення рівня американського впливу, а також впливу Японії, інших країн, на зовнішню політику Тайваню. І перспективи такого сценарію цілком реалістичні”, — сказав Єфремов.
Експерт не виключає, що розворот Тайваню і початок його зближення з Китаєм можуть відбутися приблизно 2024 року за результатами виборів.
Єфремов також додав, що Україна навряд чи стане тригером для відкритого протистояння США і Китаю.
Він зазначив, що у Піднебесної є своє власне бачення світу — відбувається боротьба за гегемонію, в якій “невтручання” у внутрішні справи інших країн є для Пекіна відправною точкою.
“Цей підхід Китай сповідує на міжнародній арені й вимагає від інших країн, щоб стосовно Китаю і його внутрішніх проблем його партнери сповідували таку саму політику невтручання”, — сказав Єфремов.
Тим часом у США є безліч важелів впливу на китайську економіку, яка боїться санкцій. На думку експерта, у перспективі 10 років Китай скорочуватиме свою залежність від торгівлі з ЄС і США.
“У Китаї це все усвідомлюють, тому не поспішають розривати відносини зі США, не поспішають загострювати ситуацію, але водночас там вживають заходів для так званого скорочення залежності Китаю від міжнародних відносин і від торгівлі з Європою і Сполученими Штатами. Це називається політика подвійної циркуляції. Тобто внутрішня циркуляція спрямована на те, щоб забезпечити економічну і технологічну безпеку, а зовнішні циркуляції спрямовані на те, щоб все-таки забезпечити свою присутність на міжнародних ринках і продовжувати там заробляти, з одного боку, гроші, а з іншого боку, зміцнювати вплив через економічні інструменти, що Китай і робить дотепер”, — зазначив Єфремов.
Читайте також: Криза в дипломатичних відносинах: розбіжності між Пекіном і Вашингтоном поглиблюються (ВІДЕО)