Світові ЗМІ знову обговорюють ескалацію напруженості навколо Тайваню. Приводом стали військові навчання, які Китай на початку квітня провів в акваторії острова. Як заявили в Пекіні, маневри — це відповідь на нещодавній візит глави Тайваню Цай Інвень до США і спроба не допустити реалізацію сценарію тайванської незалежності, інформує FREEДОМ.
Так само Піднебесна реагувала і 2022 року на приїзд у Тайбей Ненсі Пелосі, на той момент спікера Палати представників Конгресу США. Експерти стверджують, що цього разу реакція Китаю набагато агресивніша і небезпечніша.
“Я більше розцінюю ці дії як демонстраційний ефект. Він спрямований на те, щоб продемонструвати непримиренність Китаю щодо питання Тайваню. Китайці завжди дуже болісно реагують на контакти тайванського уряду з іноземними представниками. Китаю важливо демонструвати всім учасникам міжнародних відносин, що Тайвань — це його червона лінія”, — вважає експерт Української асоціації китаєзнавців Дмитро Єфремов.
Як тайванські та американські, так і китайські політики в різний час висловлювалися про готовність до силового сценарію розв’язання політичних протиріч. Про неминучість війни Китаю і США через Тайвань у 2025 році говорив генерал американських ВПС Майк Мініхан. Експерти називають й інші можливі дати початку конфлікту, зокрема, 2027 рік, коли КНР відзначатиме сторіччя своєї армії.
“Багато хто пов’язує активну таку риторику й агресивну риторику і те, що Китай зараз дедалі більше загрожує Тайваню, проводячи різні маніпуляції навколо острова: навчання, тренування. І ці дати – 2027 рік, у чомусь сакральні. Мабуть, з огляду на ці кілька чинників, роблять висновки, що до 2027 року армія Китаю може піти на те, щоб захопити силою Тайвань”, — каже експертка з питань Східної Азії Наталя Плаксієнко-Бутирська.
Але, попри войовничу риторику, Пекін, Тайбей і Вашингтон навряд чи бажають повномасштабної війни, адже витрати будуть надто великими для кожного, зазначають аналітики. Мирні ініціативи фігурують навіть у Китаю.
Так, у 2022 році в Пекіні озвучували готовність створити широкий простір для так званого “мирного возз’єднання” з Тайванем. Однак при цьому не відкидаючи і силовий сценарій як “крайній захід”.
“Якщо виникне проблема зі статусом-кво, то Пекін активно реагуватиме і відновлюватиме свій суверенітет над островом, так, як він вважає за необхідне. Тобто ситуація досить вибухонебезпечна, потенційно вибухонебезпечна. Але поки що є напрацьований десятиліттями механізм, який дає змогу знижувати щоразу градус після чергового загострення”, — зазначає Єфремов.
Як далі розгортатимуться події — залежить від безлічі факторів. Знаковими стануть президентські вибори в Тайвані, заплановані на 2024 рік. Соцопитування показують, що рейтинг чинної влади, Демократичної прогресивної партії, орієнтованої на незалежність, нижчий, ніж у опозиційної сили Гоміньдан, налаштованої на компроміси з Пекіном заради недопущення війни.
“Якщо прийде хтось із партії Гоміньдан, то є велика ймовірність, що він буде вибудовувати по-іншому відносини з Китаєм, ця партія, вона більш лояльна. І сьогодні ми все більше і більше чуємо голосів з боку цієї партії, яка говорить, що потрібно налагоджувати відносини, потрібно уникнути військових зіткнень. Не виключено, що Китай придивлятиметься і не тільки придивлятиметься, а багато в чому працюватиме з тим, щоб до влади прийшла більш лояльна партія”, — акцентує Плаксієнко-Бутирська.
Експерти зазначають, що Тайвань найближчими роками залишатиметься пороховою бочкою, адже там сходяться інтереси двох геополітичних гегемонів. Китай і далі прагнутиме розв’язувати територіальні питання. Водночас для США — це виклик як для держави зі статусом захисника свободи та демократії, а також це можливість довести своє надійне партнерство іншим союзникам у регіоні: Південній Кореї, Японії та Філіппінам.
Читайте також: Китай уже ухвалив рішення про повернення Тайваню — про можливі сценарії розповів експерт
Раніше кандидат історичних наук та голова громадської організації “Центр прикладних досліджень” Андрій Каракуц зауважив, що війна Китаю за Тайвань матиме зовсім інший характер у порівнянні з війною Росії проти України, і насамперед буде пов’язана з використанням військово-морського флоту.