Китай наростив суттєві запаси української кукурудзи, тому не варто чекати на значну реакцію щодо зернової угоди, — експерт

Ілюстративне фото: Facebook

Саме Китай був головним імпортером української кукурудзи, яка йшла з України “зерновим коридором”, і зміг накопичити суттєві її запаси. Про це сьогодні, 2 серпня, в ефірі телеканалу FREEДОМ повідомив експерт Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Роман Нейтер.

Водночас, за даними експерта, 30-40% усього зернового експорту Україна спрямовує на потреби країн, що розвиваються.

“Істотна частина українського зерна якраз ішла до країн, які розвиваються. Орієнтовно це, якщо мені пам’ять не зраджує, близько третини, 40% від усього експорту, який ішов через “зерновий коридор”. Але якщо зробити невеличку вправу і перерахувати кількість експортованого зерна на популяцію країн, до яких воно йде, то виявиться, що в перерахунку на одиницю чи то популяції, чи то ВВП, якраз саме бідні країни, країни, що розвиваються, були головними торговельними напрямами. Для них українське зерно було найбільш важливим”, — розповів Нейтер.

Також він відповів на запитання про те, чи може удар російської ракети по зерновому сховищу із зерном, яке планувалося Китаю, якось вплинути на подальшу перспективу, на подальшу співпрацю Пекіна і Москви.

“Я не сильний у політичній економіці, я не знаю, на яку реакцію можна очікувати. Я розумію, що Україна — це був один із напрямків, звідки зерно йшло до Китаю. Із припиненням “зернового коридору” ця ситуація може змінитися, тому що ті цифри, які я називав, це якраз зерно, яке йшло через “зерновий коридор”. Я не впевнений, що ми очікуватимемо будь-якої суттєвої реакції від Китаю, як мінімум тому, що Китай наростив досить суттєві запаси тієї самої кукурудзи”, — сказав експерт.

Читайте також: Москва блокує “зерновий коридор” та знищує зерно в українських портах: Київ шукає вихід із ситуації (ВІДЕО)

Нагадаємо, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик висловив думку, що зернова угода не є пріоритетом для зовнішньої політики Китаю, однак він докладатиме зусиль, щоб угода відновилася.

Прямий ефір