Китай може втратити від протистояння із Заходом набагато більше, ніж Росія — оцінка політолога

Шпигунська активність Китаю — нова реальність для Німеччини. Хоча загалом світ зараз повертається до часів холодної війни, коли подібні речі були швидше правилом, ніж винятком. Китай, як і Росія, донедавна розглядався якщо не як союзник ФРН, то як партнер. Можливо, Німеччина навіть заплющувала очі на економічне чи промислове шпигунство, принаймні не переслідувала його досить рішуче. Але за останні два роки все змінилося. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ сказав німецький політолог, аналітик Стокгольмського центру досліджень Східної Європи Андреас Умланд.

Так він прокоментував публікацію Financial Times про те, що Китай слідом за Росією почав активно займатися політичним шпигунством у Німеччині. Умланд зазначив, що у Росії набагато більше можливостей для шпигунської діяльності в ФРН, враховуючи зв’язки, що залишилися з радянських часів у східній частині країни. Водночас у Китаю в Німеччині є потужне лобі.

“Я думаю, що ми маємо проблему у відносинах Німеччини та Китаю в тому, що все ще є велике лобі підприємств, які багато інвестували, мають великі ринки в Китаї та ратують за продовження старого курсу або навіть інтенсифікацію цих відносин. Але я не думаю, що це результат якоїсь агентурної діяльності Китаю. Китай має, звісно, у Німеччині багато своїх представників та інвестує, але щоб був якийсь прямий вплив на ухвалення рішень, такого немає. Тут швидше проблема в тому, що є різні інтереси: є підприємницький інтерес, хороше ставлення до Китаю, з іншого боку, є інтерес національної безпеки. І, мабуть, Німеччина у цьому процесі ще не дуже далеко пройшла”, — прокоментував гість ефіру.

Він додав, що суспільству Німеччини важко усвідомлювати всі ризики, оскільки довгий час країна перебувала у “штучному світі”, вважаючи, що оточена друзями.

“Сприйняття зовнішнього світу як ворожого Німеччині в багатьох немає. Вони шукають співробітництва та вважають, що якісь ворожі акції — це скоріше результат непорозумінь між країнами. І щодо цього Німеччина більш проблематична, ніж інші країни. Але, з іншого боку, ми вже побачили, що Німеччина таки змінюється”, — зазначив аналітик Стокгольмського центру досліджень Східної Європи.

На думку політолога, шпигунські скандали є руйнівними для репутації Китаю на Заході, й вони можуть мати для нього економічні наслідки. А Пекіну є що втрачати. Його зовнішня політика все ж таки відрізняється від російської, вона більше розрахована на створення хороших умов для економічного зростання, а не на пряму агресію проти інших країн.

“Я зробив би різницю між Росією та Китаєм, тому що китайський експансіонізм, швидше, економічний, ніж географічний, як з боку Росії. Росія — країна, яка вже перебуває в русі вниз. А Китай — ще країна, що зростає. Вона зараз стоїть перед економічними проблемами. Є підозра, що зовнішня політична агресивність є реакцією Китаю на внутрішні економічні проблеми. Проте Китай — в іншому стані, він більше може втратити в цій грі. І чи буде таке ж протистояння з Китаєм, як із Росією зараз, я поки що не можу сказати. Китайська допомога для Росії, звичайно, значуща, але поки що не стосується прямої військової допомоги. Я підозрюю, що так і лишиться. Китай залишиться двоїстим міжнародним чинником, який, напевно, більше, ніж Росія зацікавлений у добрих відносинах з Європою та Америкою. Він також агресивний по-своєму. Але це не того типу агресивність, яку зараз має Росія. Там, звісно, патологія. А у Китаю, я думаю, є більше довгострокового розрахунку”, — зазначив Андреас Умланд.

Читайте також: Протистояння Китаю та США виходить на інший рівень — почалася нова гонка озброєнь, — політолог

Нагадаємо, раніше голова Центру політичних досліджень “Доктрина” Ярослав Божко заявив, що лідер Китаю Сі Цзіньпін намагається поміняти ракурс відносин з Європою, що викликає занепокоєння у США.

Читайте також: Під час візиту Сі до Франції йтиметься про взаємини Європейського Союзу і Китаю, — Рейтерович