Китай може натиснути на РФ заради припинення війни, але Пекіну важливо бачити свою вигоду — розбір

Китаю складно переконати одержимого війною російського диктатора Володимира Путіна закінчити агресію проти України. Таку думку сьогодні, 5 липня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловила докторка філософії з політології, головна консультантка Національного інституту стратегічних досліджень Аліна Гриценко.

Вона не виключає, що лідер КНР Сі Цзіньпін уже розмовляв із Путіним на цю тему, й Китаю вдалося натиснути на Росію в контексті ядерного шантажу.

“Але, з огляду на рівень обсесії Путіна щодо України, і тут фокус уваги, всі ресурси й сили Росії зараз кинуті саме на фронт проти України, переконати в чомусь російського президента, переконати, змусити ззовні вплинути — досить складно. Це перше. Друге — Китай зараз має дещо обмежений інструментарій, що стосується впливу на Росію”, — вважає Гриценко.

Вона констатувала, що вплив на Росію в Китаю зростає в економічній площині: він продовжує посідати місце гегемона й викачує з РФ ресурси.

“Це що для Китаю вигідно. І вигіднішої пропозиції поки що Китай натомість не отримав. А саме так працює у Китаю логіка. Тобто, якщо ви хочете, щоб ми натиснули на Росію навіть за наявності обмежених можливостей, а ви нам що?… Що ми це в обмін отримаємо? Тому що за рахунок Росії Китай забезпечує свою енергетичну безпеку. І Росія — це питання безпеки на кордоні, Росія — це про питання політичної довіри, зокрема, інформаційної боротьби в рамках конфронтації зі США”, — сказала політологиня.

Головна консультантка Національного інституту стратегічних досліджень вважає, що РФ і Китай мислять схоже, коли йдеться про зміни в міжнародних відносинах, світовому порядку.

“У тому, що стосується КНДР, тут Китай поки що зайняв таку позицію дистанціювання, що, в принципі, досить властиво. Наприклад, на вироблення політичної позиції з приводу війни Росії проти України у них пішов цілий рік. Тобто вони нікуди не поспішають, вони спостерігають збоку, вони поки що не втручаються у двосторонні стосунки між КНДР та Росією, тому що це не в їхніх правилах. Вони, як правило, не критикують й не коментують двостороннє співробітництво інших країн, якщо воно не спрямоване проти Китаю. І, скоріше, у Китаю буде більше можливостей вплинути на КНДР, ніж на Росію. Якщо Китай дійсно розцінить це співробітництво як проблему для себе, як загрозу, то важелі тиску Китай буде використовувати проти КНДР”, — сказала Гриценко.

За її словами, Північна Корея все ж таки, всупереч розхожій думці, не є повністю контрольованою Пекіном маріонеткою: у північнокорейських еліт щодо Китаю високий рівень підозрілості.

“Що може бути якимось тригером? Страшно сказати, але, найімовірніше, — це ядерний удар з боку Росії. Це принциповий момент для Китаю. Вони принципово виступають проти ескалації цієї війни, тому що ядерний удар, найімовірніше, призведе до того, що географія конфлікту розшириться, дійсно набуде, найімовірніше, глобального розмаху, плюс спровокує багато інших країн на перегляд своєї ядерної політики, наприклад, Південну Корею або Японію. Для Китаю це вкрай маловигідний сценарій розвитку. Тому тут у Китаю, швидше за все, виникне мотивація для того, щоб більш серйозно впливати на Росію”, — заявила Гриценко. 

Читайте також: Один телефонний дзвінок від Сі Цзіньпіна зупинив би цю війну, — президент Фінляндії

Нагадаємо, на думку доктора політичних наук Ігоря Петренка, переговорний процес між Україною і Росією може відбутися за участю посередника. Це має бути країна, до якої дослухаються обидві сторони. Серед претендентів — Китай, Туреччина, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати.